1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

справа № 440/524/23

адміністративне провадження № К/990/9602/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/524/23 за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (головуючий суддя Кукоба О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (суддя-доповідач Ральченко І.М., судді - Катунова В.В., Чалий І.С.),

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Комісії при проведенні першого етапу конкурсу, що проявилась в істотному недотриманні "Методології оцінювання Конкурсною комісією відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності кандидатів на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, показники відповідності критеріям такого оцінювання та засобам їх встановлення" при проведенні оцінювання кандидата ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Комісію провести необхідні за Методологією процедури з оцінювання кандидата ОСОБА_1 та за їх наслідками, доведеними до кандидата, включити його додатково до списку кандидатів, що продовжують участь у конкурсі і допущені до співбесіди.

2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, провадження у справі закрито.

3. Суди попередніх інстанцій зауважили, що право на судовий захист не є абсолютним. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

4. Суди урахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №990/9/23, та констатували, що спір до Конкурсної комісії з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності, зокрема, оскарження рішення про допуску до участі в другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС кандидатів та зобов`язання вчинити дії стосовно допуску кандидата до другого етапу конкурсу, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

5. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

6. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначає, що Конкурсна комісія з добору членів ВККС є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, наділена певними владними та управлінськими функціями на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

7. Звертає увагу на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень конкурсних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (частина дев`ята статті 19 КАС України).

8. Указує, що оскаржує у межах цієї справи неправомірність дій Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на проведення конкурсу на посади.

9. Від Конкурсної комісії з добору членів ВККС відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у суді касаційної інстанції.

ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

10. 12 березня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2024 року для розгляду справи №440/524/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №440/524/23.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року справу №440/524/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IV. Позиція Верховного Суду

15. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.

17. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій урахували правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №990/9/23 та констатували, що спір до Конкурсної комісії з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності, зокрема, оскарження рішення про допуску до участі в другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС кандидатів та зобов`язання вчинити дії стосовно допуску кандидата до другого етапу конкурсу, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

18. Так, у справі №990/9/23 позивач просив, зокрема:

- визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсної комісії, що оформлене протоколом її засідання від 20 грудня 2022 року щодо допуску до участі у другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС 64 осіб;

- вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме зобов`язати Конкурсну комісію ухвалити рішення про допуск кандидата до другого етапу конкурсу на посаду члена ВККС.

19. Тож правовідносини у справі №990/9/23 та у справі, що розглядається, є подібними, стосуються одного конкурсу на посаду члена ВККС, а вимоги заявлені до Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

20. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частин п`ятої-шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

21. З огляду на викладене висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №990/9/23 підлягають урахуванню при вирішенні цього спору, що було зроблено судами попередніх інстанцій.

22. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду указала, що відповідно до частини першої статті 95 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначення на посаду члена ВККС здійснюється ВРП за результатами конкурсу в порядку, встановленому цим Законом, строком на чотири роки.

23. Згідно із частиною третьою указаної статті конкурс на зайняття посади члена ВККС проводить Конкурсна комісія у порядку, передбаченому цим Законом.

24. Частиною шостою цієї статті визначено, що за результатами проведеного конкурсу на зайняття посади члена ВККС Конкурсна комісія формує перелік кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, та передає його до ВРП.

25. ВРП проводить співбесіду з рекомендованими Конкурсною комісією кандидатами відкрито та приймає за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні відібраних кандидатів на вакантні посади членів ВККС (частина сьома статті 95 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

26. За змістом частини першої статті 95-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Конкурсна комісія є допоміжним органом ВРП, що утворюється для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС та формування переліку кандидатів на посаду члена ВККС, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

27. На підставі частини шістнадцятої цієї статті член Конкурсної комісії та уповноважені Конкурсною комісією особи:

1) збирають, перевіряють та аналізують інформацію про кандидатів на посаду члена ВККС, у тому числі конфіденційну інформацію та персональні дані, отримують інформацію від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, необхідну для здійснення повноважень Конкурсної комісії;

2) звертаються до кандидатів на посаду члена ВККС, а також до будь-якої юридичної особи, державного органу чи органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посаду члена ВККС;

3) мають безоплатний доступ до відкритих державних реєстрів виключно в тій частині, що може стосуватися діяльності Конкурсної комісії.

28. Частиною вісімнадцятою указаної статті передбачені повноваження Конкурсної комісії, а саме:

1) розроблення та затвердження Регламенту Конкурсної комісії, Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС, методології оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності кандидатів на зайняття посади члена ВККС, показників відповідності критеріям такого оцінювання та засобів їх встановлення;

2) розгляд документів, поданих кандидатами на посаду члена ВККС;

3) добір кандидатів на посаду члена ВККС, які за результатами опрацювання поданих документів відповідають вимогам цього Закону;

4) оприлюднення на офіційному вебсайті ВРП інформації про кандидатів на посаду члена ВККС, допущених до участі у конкурсі;

5) формування переліку кандидатів для проходження співбесіди за результатами розгляду поданих кандидатами документів, результатів спеціальної перевірки та аналізу відповідної інформації з відкритих джерел;

6) проведення на своєму засіданні співбесіди з відібраними кандидатами;

7) добір шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду не менше двох кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

29. Аналізуючи наведені норми Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до повноважень Конкурсної комісії не віднесено ухвалення остаточного рішення про обрання (призначення) особи на посаду члена ВККС. Натомість Конкурсна комісія здійснює допоміжні функції, а ухвалення остаточного рішення віднесено до повноважень ВРП. Конкурсна комісія є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єкту обрання (призначення) членів ВККС у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.

30. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" відсутні будь-які посилання на способи оскарження рішень, дій чи бездіяльності Конкурсної комісії.

31. Ураховуючи те, що Конкурсна комісія не приймає остаточного рішення у проведеному конкурсі на зайняття посади члена ВККС, а лише є допоміжним органом у проведенні такого конкурсу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у таких правовідносинах Конкурсна комісія не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем в адміністративній справі, а спір до Конкурсної комісії з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності, зокрема, оскарження рішення про допуску до участі в другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС кандидатів та зобов`язання вчинити дії стосовно допуску кандидата до другого етапу конкурсу, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

32. У тексті касаційної скарги позивач зазначає про необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №990/9/23, проте у прохальній частині касаційної скарги така вимога відсутня.

33. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частин четвертої-п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

34. Частинами першою та четвертою статті 347 КАС України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

35. Разом з тим, до касаційної скарги не додано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у тексті касаційної скарги позивач не наводить норму права, а також мотиви необхідності відступлення від висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, а в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень колегія суддів не установила підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

36. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що касаційна скарга не містить доводів, які свідчили б про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.


................
Перейти до повного тексту