ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/6056/22
адміністративне провадження № К/990/39690/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/6056/22
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової допомоги, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л.П., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у нездійсненні нарахування та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
1.2. стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги в розмірі 60 858,00 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 позов задоволено частково: визнано протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 380/6056/22 на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки судом установлено, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 17.10.2024 військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного від 20.09.2024.
6. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Касаційна скарга в цій частині обґрунтована тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору. Зокрема, адміністративна справа розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 отримано військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" та зареєстровано лише 13.08.2024, разом з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі.
8. Скаржник зазначає, що електронний кабінет у підсистемі "Електронний Суд" військова частина НОМЕР_1 зареєстровала лише 30.10.2023. Звертаючись до суду з позовом, позивач порушив вимоги статей 44, 161 КАС України, адже до військової частини НОМЕР_1 матеріали позовної заяви не надходили. Таким чином, відповідача позбавлено можливості реалізувати право на судовий захист.
9. На думку скаржника, пропуск процесуального строку зумовлений поважними причинами, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також військова частина НОМЕР_1 у цей період виконувала завдання, необхідні для відвернення загрози, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та забезпечення національної безпеки і оборони, державної незалежності України та її територіальній цілісності.
10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
11. Суд ухвалою від 18.11.2024 відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
12. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів частини другої статті 299 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
13. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
15. Завданням адміністративного судочинства, у силу частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Відповідно до частин першої-другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
17. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
18. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
19. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
20. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
21. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
22. За правилами частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
23. Установлений річний строк у вказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, тобто таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, відмовити у відкритті апеляційного провадження, а також не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
24. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.
25. Проте із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
26. Питання застосування річного строку у випадках апеляційного оскарження судових рішень було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у справі № 490/9587/18 в аспекті забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, виходячи із аналізу приписів Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), КАС України та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
27. Так, у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що системно, аналізуючи положення ЦПК України, Суд дійшов висновку про те, що особа, неповідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка, відповідно, не знала / не могла знати про розгляд справи (пункт 86 постанови від 25.09.2024).
28. Аналогічні за змістом до пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України приписи, проте щодо суб`єкта владних повноважень, містяться і в КАС України (частина друга статті 299 КАС України).
29. Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 було відкрито провадження у справі № 380/6056/22, розгляд справи було призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 суд зупинив провадження у справі № 380/6056/22 до завершення дії воєнного стану на території України.
31. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 суд задовольнив заяву представника позивача та поновив провадження у справі № 380/6056/22.
32. Як убачається з матеріалів справи, 29.03.2023 військовою частиною НОМЕР_1 було отримано копію ухвали про поновлення провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901831561877 (а.с. 28).
33. Отже, відповідач був обізнаний про наявність провадження у справі № 380/6056/22. Доводи касаційної скарги про неотримання військовою частиною НОМЕР_1 матеріалів позовної заяви не знайшли свого підтвердження.
34. Оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Повний текст рішення складено і підписано 27.04.2023. У рішенні зазначено, що відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проте був належним чином повідомлений про розгляд справи.
35. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 надіслано до нього судом 27.04.2023, зареєстровано - 28.04.2023 та оприлюднено - 01.05.2023.
36. Не погоджуючись із вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 (через електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд") подала апеляційну скаргу 29.08.2024, тобто більше ніж через один рік з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення.
37. Оскільки апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також, ураховуючи його обізнаність про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.
38. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 299 КАС України.
39. Доводи касаційної скарги про те, що військова частина НОМЕР_1 зареєстровала електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" лише 30.10.2023 та повний текст рішення суду першої інстанції отримала в ньому 13.08.2024, а також про те, що військовою частиною НОМЕР_1 у цей період виконувалися завдання, необхідні для відвернення загрози, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та забезпечення національної безпеки і оборони, державної незалежності України та її територіальній цілісності, не відміняє імперативного припису частини другої статті 299 КАС України та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, у розумінні вказаної норми.
40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
41. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.