ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №440/9268/23
адміністративне провадження № К/990/26042/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Соколова В.М., Кашпур О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року (головуючий суддя - Слободянюк Н. І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді - Жигилій С.П. Любчич Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - УДМС України в Полтавській області), в якому просила: визнати протиправним дії відповідача в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області щодо відмови у прийнятті у неї декларації про відмову від іноземного громадянства та зобов`язати УДМС України в Полтавській області в особі Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області повторно розглянути її звернення від 06 червня 2023 року та задовольнити заявлене у ньому прохання.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що у серпні 2021 року вона звернулася до Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області із заявою про набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України", у зв`язку з чим вона попередньо зобов`язалася припинити громадянство російської федерації (далі - рф) протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
1.2. За результатами розгляду її заяви, 03 грудня 2021 року УДМС України у Полтавській області прийнято рішення про набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України", а з 22 липня 2022 року позивач документована тимчасовим посвідченням громадянина України № НОМЕР_1, терміном дії до 03 грудня 2023 року.
1.3. З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан на території України, а діяльність російських закордонних установ в Україні була зупинена через розрив дипломатичних відносин з указаною країною. Указані обставини перешкодили позивачу звернутися до відповідної консульської установи (дипломатичного представництва) із відповідною заявою для отримання документа про припинення громадянства рф. Тому у червні 2023 року вона звернулася до Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області із заявою про прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства, однак листом від 09 червня 2023 року орган ДМС відмовив їй у її прийнятті з підстав відсутності підтверджуючих документів, що свідчать про те, що ОСОБА_2 зверталася до уповноважених органів держави її громадянської належності про прийняття у неї клопотання про припинення громадянства.
1.4. Позивач зазначає, що відмовляючи їй у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, відповідач не врахував, що вона об`єктивно не може отримати та подати документ про припинення громадянства з незалежних він неї причин, а саме у зв`язку з призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні, розривом дипломатичних відносин та закриттям дипломатичних установ. Крім того, у відповіді на її запит не наведено належного обґрунтування причин неприйняття такої декларації, оскільки УДМС України у Полтавській області лише обмежилося роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства, тому позивачка вважає, що питання щодо прийняття у неї декларацію про відмову від громадянства рф відповідачем належним чином не вирішене.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є громадянкою рф, що підтверджується паспортами рф № НОМЕР_2, виданим 26 серпня 2014 року та № 72 6970243, виданим 06 грудня 2013 року строком дії до 06 грудня 2023 року.
3. 03 серпня 2021 року позивачка подала до УДМС України в Полтавській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України", до якої додала зобов`язання № 5316-000000948 припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України і подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) рф, виданий уповноваженим на те органом цієї держави.
3.1. Також у зобов`язанні від 03 серпня 2021 року № 5316-000000948 ОСОБА_2 указала, що у разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) рф, вона зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина "російська федерація" до уповноваженого органу цієї держави.
4. У зв`язку з набуттям громадянства України 03 грудня 2021 року (довідка від 03 грудня 2021 року № 5316-000004195)), 22 липня 2022 року ОСОБА_2 видано тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_3 зі строком дії до 03 грудня 2023 року.
5. У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області із декларацією про вихід з іноземного громадянства рф та супровідним листом (зареєстрованим за № 2033/5316-23), в якому просила прийняти цю декларацію та вважати її повноцінним виходом з громадянства рф, оскільки іншої можливості відмовитися від нього у неї наразі немає.
Указана декларація складена позивачкою у довільній формі і в ній задекларовано її зобов`язання повернути закордонний паспорт громадянина рф до державних органів країни походження за першої фізичної нагоди, не користуватися правами громадянина рф та не виконувати обов`язків, передбачених для громадян цієї держави її законодавством.
6. Розглянувши направлені ОСОБА_2 документи, Автозаводський відділ у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області листом від 09 червня 2023 року роз`яснив позивачці процедуру відмови від іноземного громадянства та повідомив, що у наданій нею декларації про відмову від іноземного громадянства зазначено, що існують незалежні причини неотримання документа про припинення громадянства, але не надано жодного підтверджуючого документа щодо звернення до уповноважених органів держави її громадянської належності про прийняття клопотання про припинення громадянства. Отже, ОСОБА_2 не має права подати таку декларацію, у зв`язку з чим її декларація повертається, як така, що не відповідає чинному законодавству України.
7. Предметом спору у цій справі є відмова органу ДМС прийняти від громадянина іноземної держави декларацію про відмову від громадянства цієї держави, з підстав відсутності у такої особи документа про припинення попереднього громадянства.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову УДМС України в Полтавській області у прийнятті у ОСОБА_2 декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року. Зобов`язано УДМС України в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
9. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що незалежна від особи причина - неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) є - невидача особі за її клопотанням документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури. У межах розгляду цієї справи, суди попередніх інстанцій вирішили, що позивач перебуває у невизначеному становищі через те, що зміни що урегульовують випадки, коли особа не може отримати документ про припинення громадянства рф за незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з військовою агресією рф до законодавства України не внесено. Ураховуючи те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, суди дійшли висновку, що позивач мала повне право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства рф наразі не є можливим. За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути її звернення щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
10. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, УДМС України в Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
11. У касаційній скарзі заявник зазначає, що вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про громадянство" в аспекті вирішення спірних правовідносин у цій справи, що виникли внаслідок неприйняття у позивачки декларації про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з відсутністю у неї незалежної причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
11.1. УДМС України в Полтавській області наголошує, що позивачка набула громадянство України на загальних підставах і перелік випадків, за яких вона має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства поза межами установленої Законом процедури, є вичерпним. Однак позиція судів попередніх інстанцій полягає в тому, що для наявності такої підстави, як нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави, достатньо нездійснення такої процедури на території України.
Відповідач вважає такий висновок є помилковим і таким, що не ґрунтується на жодних нормах матеріального права, оскільки формулювання на взірець "нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави на території України" в абзаці 13 частини першої статті 1 Закону України "Про громадянство" відсутнє.
11.2. Також УДМС України в Полтавській області посилається на те, що суди визнають відсутність у законодавстві України відповідного правового регулювання, яке б дозволило УДМС у Полтавській області прийняти декларацію позивача на підставі припинення в Україні діяльності дипломатичних установ рф, проте мотиви судових рішень в цій частині зводяться до перебування позивача у невизначеному становищі, оскільки у зв`язку з військовою агресією рф, зміни до законодавства України щодо неотримання документа про припинення громадянства рф, за незалежних від особи причин, не вносилися.
11.3. Водночас заявник касаційної скарги звертає увагу Верховного Суду на те, що позивач подала декларацію в довільній формі, проте суди не надали правової оцінки доводам УДМС у Полтавській області щодо невідповідності декларації ОСОБА_2 зразку (форма 45), затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715, що є недотриманням процедури оформлення такої декларації.
12. У касаційній скарзі заявник наголошує, що Верховний Суд ще не сформував практику у подібних справах.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою УДМС у Полтавській області, оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу 13 статті 1 Закону України "Про громадянство України" у подібних правовідносинах, є достатньо вмотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
14. Ухвалу Верховного Суду від 08 серпня 2024 року направлено представнику позивача через підсистему "Електронний суд" та доставлено до його кабінету 08 серпня 2024 року, проте відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи не надійшов.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
15. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Статтею 4 Конституції України установлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
17. За умовами пункту 2 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
18. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон України "Про громадянство України").
19. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про громадянство України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з приводу прийняття декларації у 2023 році) громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури; (абзац 13); декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 16); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України або який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт якого припинено (розірвано), та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б" пунктів 1 - 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 22); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, - документ, у якому іноземець, який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 23); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджена державною нагородою України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджений державною нагородою України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 24).
20. Порядок набуття громадянства України визначений розділом ІІ Закону України "Про громадянство України", а підстави набуття громадянства України установлені статтею 6 Закону України "Про громадянство України", якою, зокрема, передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням (пункт 2 частини першої статті 6 Закону).
21. Умови набуття громадянства України за територіальним походженням установлені статтею 8 Закону України "Про громадянство України".
21.1. За приписами частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ( у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про оформлення набуття громадянства у 2021 році ) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". .
21.2. Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (частина п`ята статті 8 Закону України "Про громадянство України").
22. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215).
22.1. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України установлений розділом IV Порядку №215, зокрема, пунктом 92 якого передбачено, що територіальні органи ДМС України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
22.2. За правилами абзацу 11 пункту 92 Порядку №215 до повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону України "Про громадянство України".
22.3. За правилами пункту 118 розділу V Порядку №215 передбачено, що особам, які проживають на території України і набули громадянство України, за винятком осіб, які взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України видають паспорти громадянина України або свідоцтва про належність до громадянства України.
22.4. Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон (пункт 119 розділу V Порядку №215).
На час виникнення спірних правовідносин, редакція пункту 119 Порядку №215 не змінювалася з 05 червня 2012 року.
23. Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 (далі - наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.
23.1. Станом на квітень 2023 року і до сьогодні чинний зразок документа під назвою "Декларація про відмову від іноземного громадянства" (форма 45,) затверджений наказом МВС України №715.
Зміст цього документа викладено наступним чином: "Я, _(прізвище, ім`я, по батькові)_,___ _________ _____ (року народження), громадянин(ка) _(назва держави)_ відмовляюся від іноземного громадянства (підданства) _(назва держави)_, у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства)_(назва держави)_,а саме:
1) у мене уповноваженими органами _ (назва держави)_(зазначити дату) було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) __ (назва держави)_, проте в установлений її законодавством строк протягом _(назва держави)_ я не отримав (не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів__ (назва держави)_ про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала);
2) у мене уповноваженими органами _( назва держави)_ було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) (зазначити дату), проте протягом двох років я не отримав (зазначити дату) _ (назва держави)_(не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів _( назва держави)_про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала). Строк розгляду клопотань про припинення громадянства цієї держави не встановлено;
3) у законодавстві _(назва держави)_ відсутня процедура припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи;
4) процедура оформлення припинення громадянства (підданства) _( назва держави)_ не здійснюється;
5) вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) _ (назва держави)_ становить, що перевищує половину розміру _(зазначити вартість у гривневому еквіваленті)_мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України.
Станом на _(дата набуття особою громадянства України) розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив_____.
У зв`язку з викладеним вище я зобов`язуюся повернути паспорт громадянина _ (назва держави)_ до уповноважених органів цієї держави,не користуватися правами громадянина (підданого) _ (назва держави)_і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави.
Мені_____(прізвище, ім`я, по батькові)_ повідомлено, що в разі невиконання мною цього зобов`язання я втрачу громадянство України на підставі статті 19 Закону України "Про громадянство України" або його буде скасовано на підставі статті 21 цього Закону. Дата: ___ __________ 20___ року (підпис)".
24. З 19 грудня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб" від 14 грудня 2021 року №1941-IX (далі - Закон №1941-IX), яким, зокрема, визначені особливі умови для певного переліку осіб, які можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, поза межами загальної процедури. Цим же Законом затверджені нові види таких декларацій, переліком яких доповнено статтю 1 Закону України "Про громадянство України".
25. Пунктом 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1941-IX установлено, що право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) мають особи, які набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом та:
1) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України або які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б" пунктів 1-3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
2) які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
3) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України;
4) є іноземцями з числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";
5) які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом.
26. Відповідно до Закону України від 06 червня 2019 року № 2743-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України" та Закону України № 1941-IX щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 2021 року № 989 (далі - наказ МВС № 989) затверджено зразки деяких документів, які подаються для набуття громадянства України іноземцями, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, які брали (беруть) участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, та іноземцями, які зазнали переслідувань.
26.1. Отже, саме наказом МВС № 989 затверджено нові зразки декларації для осіб, що підпадають під дію Закону України № 1941-IX. Проте, зразок декларації, затвердженої наказом МВС України № 715 також є чинним.
27. Вихід з громадянства рф особи, яка проживає на території іноземної держави, здійснюється на підставі добровільного волевиявлення такої особи у спрощеному порядку, за винятком випадків, передбачених статтею 20 федерального закону від 31 травня 2002 року № 62-ФЗ "Про громадянство РФ" (далі - Закон № 62-ФЗ).
27.1. Стаття 32 Закону № 62-ФЗ визначає прядок подання заяв з питань громадянства рф та передбачає, що заява з питань громадянства рф подається за місцем проживання заявника:
а) особою, яка проживає на території рф, - до територіального органу федерального органу виконавчої влади у сфері внутрішніх справ;
б) особою, яка проживає за межами рф і не має місця проживання на території РФ, - дипломатичне представництво або консульська установа рф, що знаходяться за межами рф.
Заява подається особисто заявником.
У випадку, якщо заявник не може особисто подати заяву у зв`язку з обставинами, що мають винятковий характер та підтверджені документально, заяви та необхідні документи можуть бути передані для розгляду через іншу особу або надіслані поштою. У цьому випадку справжність підпису особи, яка підписала заяву, та вірність копії документа, що додається до заяви, її оригіналу засвідчуються нотаріально.
Строк розгляду заяви про вихід із громадянства відповідно до частини другої статті 35 Закону № 62-ФЗ складає один рік з моменту подання заяви з усіма документами.
28. Порядок розгляду питань громадянства рф регламентується Положенням про порядок розгляду питань громадянства РФ, затвердженим указом президента рф від 14 листопада 2002 року № 1325 (далі - Положення № 1325), яке визначає певні особливості, за умови дотримання яких може бути прийнята заява про вихід (припинення) з громадянства рф, у тому числі в оформленні заяви, яка складається у двох примірниках (кожен на бланку) за формою, що відповідає конкретним підставам припинення громадянства РФ (додатки № 4, 5, 6).
28.1. Також Положення № 1325 вимагає, щоб заява про вихід із громадянства рф складалася російською мовою. Усі подані разом із заявою документи, виконані не російською мовою, підлягають перекладу російською мовою. Правильність перекладу чи справжність підпису перекладача має бути засвідчена відповідно до законодавства рф про нотаріат.
29. Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статей 7, 34, 37 та 38 Закону України "Про нотаріат", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", відповідно до пункту 1 якої, з 16 грудня 2023 року запроваджено засвідчення справжності підпису, зокрема, на заяві про вихід з громадянства рф.
30. Принципи та правила, що, зокрема, стосуються громадянства фізичних осіб,, з якими має узгоджуватися внутрішньодержавне право держав-учасниць, встановлені Європейською конвенцією про громадянство від 06 листопада 1997 року, ратифікованою Законом України від 20 вересня 2006 року № 163-V " Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство" (із застереженнями щодо пункту 2 статті 8 та глави ) (далі - Європейська конвенція).