ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №160/14479/24
адміністративне провадження №К/990/46842/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - Дяченком Олексієм Володимировичем, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2021 року по 18 січня 2023 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2021 року по 18 січня 2023 року включно в сумі 421857,17 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки військова частина НОМЕР_1 не провела повного розрахунку при звільненні 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 зі служби, остаточний розрахунок здійснено відповідачем на виконання судових рішень - 02 та 03 травня 2024 року, останній зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до приписів статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за період з 11 серпня 2021 року по 18 січня 2023 року включно в сумі 421857,17 грн (257760,45 грн (за період з 11 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року) + 164096,72 грн (за період з 19 липня 2022 року по 18 січня 2023 року)).
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06 серпня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2021 року по 02 травня 2024 року в сумі 269910,76 грн протиправною. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 11 серпня 2021 року по 02 травня 2024 року в сумі 269910,76 грн. У іншій частині позовних вимог відмовив.
4. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що остаточний розрахунок мав бути проведений з позивачем 10 серпня 2021 року (дата наказу про звільнення позивача з військової служби), натомість належне до виплати грошове забезпечення у загальній сумі 269913,13 грн (3611,77+266301,36) виплачено лише 02 та 03 травня 2024 року, відповідно. Не проведення позивачу при звільненні виплати грошового забезпечення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Суд першої інстанції установив, що 10 серпня 2021 року є днем звільнення позивача, тому першим днем затримки розрахунку є 11 серпня 2021 року. Щодо кінцевого строку проведення розрахунку, то такий проведено 03 травня 2024 року, тому останнім днем затримки виплати є 02 травня 2024 року. Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні з 11 серпня 2021 року по 02 травня 2024 року становить 994 дні, тому середній заробіток за час затримки розрахунку складає 365165,78 грн (367,37 грн (середньоденне грошове забезпечення позивача) х 994 дні затримки). При цьому, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 червня 2019 року в справі №761/9584/15-ц, і Верховного Суду, викладені у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі №806/2473/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що до цих правовідносин слід застосовувати принцип співмірності, вказавши, що істотність частки компенсації за не проведену індексацію в порівнянні з середнім заробітком за час затримки розрахунку складає: 269913,13 грн/365165,78 грн (сума виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду/середній заробіток за весь час затримки розрахунку) х 100 = 73,9152%. Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з урахуванням істотності частки 73,9152%, складає: 367,37 грн (середньоденний заробіток позивача) х 73,9152% = 271,54 грн; 271,54 грн х 994 (кількість робочих днів затримки розрахунку, які підлягають відшкодуванню) = 269910,76 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку має бути виплачений позивачу в сумі 269910,76 грн, з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком. Суд першої інстанції зазначив, що, з метою ефективного захисту прав позивача, він виходить за межі позовних вимог і стягує з відповідача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням положень статті 117 КЗпП України, а тому позовну заяву задовольняє частково. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
5. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року скасував та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково. Визнав бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2021 року по 10 лютого 2022 року протиправною. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 11 серпня 2021 року по 10 лютого 2022 року в сумі 67596,08 грн. У іншій частині позовних вимог відмовив.
6. Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач провів фактичний розрахунок з ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого статтею 116 КЗпП України, а тому вона має право на нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України. Разом із тим, з урахуванням дати проведення остаточного розрахунку з позивачем (03 травня 2024 року), суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, допустив помилку щодо періоду та розміру виплат. Суд апеляційної інстанції зазначив, що остаточний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 був здійснений відповідачем лише 03 травня 2024 року, а відтак, позивач має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 11 серпня 2021 року (наступного дня після звільнення), проте не більш як за шість місяців, з урахуванням норми статті 117 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX), що становить 184 календарні дні (з 11 серпня 2021 року по 10 лютого 2022 року). Отже, середній заробіток за час затримки виплати позивачу при звільненні зі служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення становить 67596,08 грн (367,37 грн (середньоденний заробіток позивача) х 184 дні).
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Представник Дяченко Олексій Володимирович подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року.
8. Як підставу оскарження скаржник, посилаючись на підпункти "а", "б", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 09 березня 2023 року в справі №520/899/21, від 30 листопада 2023 року в справі №380/19103/22, від 26 січня 2024 року в справі №160/14384/22, від 29 січня 2024 року в справі №560/9586/22, від 13 лютого 2024 року в справі №380/10080/22, від 15 лютого 2024 року в справі №420/11416/23, від 22 лютого 2024 року в справі №560/831/23, від 14 березня 2024 року в справі №560/6960/23, від 10 квітня 2024 року в справі №360/380/23, від 18 квітня 2024 року в справі №380/4205/23, від 25 квітня 2024 року в справах №440/8467/23, №460/49364/22, від 30 квітня 2024 року в справі №560/6962/23, від 01 травня 2024 року в справі №140/16184/23, від 15 травня 2024 року в справі №340/3077/21, від 23 травня 2024 року в справах №260/1754/23, №560/11616/23, №580/9003/23, від 30 травня 2024 року в справі №520/18807/23, від 29 серпня 2024 року в справі №200/3662/23, від 19 вересня 2024 року в справі №560/687/24 та інших.
9. Скаржник указує, що, зважаючи на висновки Верховного Суду, спірний період стягнення середнього заробітку в справі №160/14479/24 охоплюється двома частинами, а саме періодами з 11 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року та з 19 липня 2022 року по 18 січня 2023 року, і, згідно із наведеним скаржником розрахунком, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 421857,17 грн (257760,45 грн (за перший період) + 164096,72 грн (за другий період)).
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 09 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
11. Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року - без змін, оскільки висновки суду апеляційної інстанції є правильними та обґрунтованими.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 05 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 06 березня 2025 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. ОСОБА_2 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
14. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 липня 2015 року №152 солдата ОСОБА_3 прийнято на військову службу за контрактом на посаду санітарного інструктора медичного пункту військової частини НОМЕР_1 з 09 липня 2015 року, її зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
15. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 серпня 2021 року №157 сержанта ОСОБА_1, військовослужбовця військової служби за контрактом, звільнену наказом від 05 серпня 2021 року №16-РС відповідно до підпункту "ґ" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) з військової служби у запас, визнано такою, що справи та посаду здала з 10 серпня 2021 року. Із цієї ж дати ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.
16. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року в справі №160/10796/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у застосуванні для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 10 серпня 2021 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078). Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 серпня 2021 року включно в сумі 184428,87 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
17. Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду в справі №160/10796/22 згідно із платіжною інструкцією від 01 травня 2024 року №1125 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 266301,36 грн. Відповідно до виписки з банку, вказані кошти надійшли на рахунок позивача - 02 травня 2024 року.
18. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року в справі №160/16092/22, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 10 серпня 2021 року грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 10 серпня 2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
19. Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду в справі №160/16092/22 згідно із платіжною інструкцією від 02 травня 2024 року №1159 виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 3611,77 грн. Відповідно до виписки з банку, вказані кошти надійшли на рахунок позивача - 03 травня 2024 року.
20. ОСОБА_1, уважаючи, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, звернулася до суду з цим позовом.