ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2025 року
м. Київ
справа № 752/3617/22
провадження № 61-7416св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
за касаційною скаргою адвоката Максимова Миколи Ігоровича як представника ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року у складі судді Мазура Ю. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що 07 грудня 2021 року шлюб між сторонами розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва. У період шлюбу сторони за спільні кошти придбали спірну квартиру, право власності на яку за згодою позивача зареєстровано за відповідачем. Позивач зазначає, що із серпня 2010 року до декретної відпустки по догляду за дитиною вона працювала в АТ "ВТБ Банк" на посаді начальника сектору Управління по роботі з проблемною заборгованістю Департаменту банківських ризиків, а тому мала можливість заощадити суму коштів, необхідну для придбання квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 11 жовтня 2023 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину цієї квартири.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 246,20 грн
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності, що не спростовано відповідачем.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивованазаконністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Відповідач не надав суду першої інстанції доказів придбання квартири за кошти, отримані ним в подарунок від батька. Докази подані до суду апеляційної інстанції із порушенням встановленого процесуального порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Максимов М. І. як представник ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 320/2294/17-ц, від 14 червня 2018 року у справі № 753/21049/16-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 314/6930/16-ц.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на відсутність доказів набуття квартири за спільні сумісні кошти подружжя. Скаржник звертає увагу на те, що спірна квартира придбана через півроку після укладення шлюбу за ціною більше ніж 150 000,00 дол. США, і сторони самостійно її не могли придбати. 11 січня 2012 року між відповідачем і його батьком ОСОБА_4 укладено договір дарування грошових коштів у розмірі 1 400 000,00 грн для купівлі відповідачем нерухомого майна. Фактична передача коштів підтверджується розпискою. Ці кошти ОСОБА_4 отримав унаслідок продажу корпоративних прав товариства за місяць до придбання спірної квартири.
Відповідач надавав докази на спростування презумпції спільної сумісної власності подружжя, однак суди відмовили у їх прийнятті. Через протиправну бездіяльність адвоката відповідача докази не були подані до суду першої інстанції.
В липні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Щиглова Є. О. як представника ОСОБА_1, мотивований законністю й обґрунтованістю судових рішень.
Під час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири позивач надала заяву про згоду на укладення договору, що підтверджує факт придбання нерухомого майна за спільні кошти подружжя.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 травня 2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_2 .
07 грудня 2021 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано.
В шлюбі у сторін народилась донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14 лютого 2022 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Згідно з висновком експерта від 15 травня 2023 року № 5597/23-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи встановлено, що ринкова вартість спірної квартири становить 4 834 652 грн.
Позивач із серпня 2010 року постійно працювала в АТ "ВТБ Банк" на посаді начальника сектору Управління по роботі з проблемною заборгованістю Департаменту банківських ризиків.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно зі частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.