ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 761/43346/23
провадження № 61-13140св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" на постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Кафідової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" (далі - ТОВ "ВКФ Фарби України") та просив визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40,4 кв. м, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року позов залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені позивача адвокатом Мамаєвим Д. Ю. надано ордер серії АА № 0035485 на надання правничої (правової) допомоги від 22 листопада 2023 року. Проте, перевіривши вказаний ордер, суд встановив, що він не відповідає типовій формі ордера, зокрема, у ньому на фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит "Назва організації" - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці Національної асоціації адвокатів України. Крім того, в ордері наявний двовимірний штрих-код, який повинен містити посилання на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, але у ньому зашифроване інше посилання. Суд вважав, що до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який відповідно не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, та дійшов висновку, що позов підписано особою, яка не має на це права.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд вважав передчасним та надміру формальним висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі.
За відсутності відомостей про припинення права адвоката Мамаєва Д. Ю. на заняття адвокатською діяльністю невнесення з будь-яких причин відповідною радою адвокатів відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України не може слугувати підставою для висновку про неможливість зайняття таким адвокатом адвокатською діяльністю та, більш того, піддаватись сумніву право такого адвоката здійснювати адвокатську діяльність у порядку, визначеному Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2024 року ТОВ "ВКФ Фарби України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало, що апеляційний суд визнав достатнім доказом наявності повноважень адвоката та підписання та подання позовної заяви, участь у судових засіданнях копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а не документи, передбачені частиною четвертою статті 62 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно залишив позовну заяву без розгляду не через сумніви у наявності у представника позивача права на заняття адвокатською діяльністю, а через те, що він не надав докази, які б підтверджували його повноваження на представництво інтересів учасника справи.
Апеляційний суд належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази, не надав оцінку дійсним підставам для залишення позову без розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВКФ Фарби України" та витребувано матеріали цивільної справи № 761/43346/23 з Шевченківського районного суду м. Києва.
24 жовтня 2024 року справа № 761/43346/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року зупинено провадження у вказаній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Обʼєднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 761/5870/24 (провадження № 61-5803св24).
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року поновлено провадження у цій справі.
Представник ОСОБА_1 - Мамєв Д. Ю. направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також просив поновити строк на подання відзиву та надав докази на підтвердження своїх повноважень та докази направлення сторонам його копії.
Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Окрім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Питання про необхідність виклику учасників справи для надання пояснень вирішує суд.
Підстави для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відсутні, оскільки немає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в цій справі.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України).
Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі№ П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24).
У справі, яка переглядається, до позовної заяви від імені ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Д. Ю., крім ордера, додав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14.
Указане свідоцтво не припинено, його адвокатська діяльність не зупинена.
Крім того, в подальшому, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 12 грудня 2023 року (про залишення позову без руху для усунення недоліків) адвокатом надано договір про надання правової допомоги від 22 листопада 2023 року № 22/11/23-4.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.