ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 369/4627/23
провадження № 61-9644св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач(відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа- ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Старика Володимира Михайловича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н. С., та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови, визнання попередніх договорів припиненими, стягнення коштів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 04 листопада 2021 року між ним та ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_3, укладені попередні договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. За цими договорами відповідачка зобов`язувалась побудувати житловий будинок на земельній ділянці, загальною площею 0,168 га (після об`єднання двох земельних ділянок з присвоєнням їй кадастрового номеру) у с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області.
Вказував на те, що він на виконання умов попереднього договору сплатив авансові платежі: 04 листопада 2021 року - 198 970,51 грн, що еквівалентно 7 603,00 дол. США, та 65 948,40 грн, що еквівалентно 2 520,00 дол. США. Натомість відповідачка не здійснює взятих на себе обов`язків щодо будівництва, акти приймання-передачі робіт не складає і не направляє, а тому через неправомірне порушення відповідачкою своїх обов`язків за переднім договором він призупинив оплату за договором.
Зазначав, що він неодноразово звертався до відповідачки з вимогою розірвати попередній договір та повернути кошти, але отримував неправомірні відмови.
Вказував, що у встановлений законом строк основний договір не був укладений, зобов`язання припинились через невиконання їх відповідачкою, а тому остання зобов`язана повернути йому сплачений аванс у розмірі 10 123,00 дол. США, що еквівалентно 389 229,35 грн.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив судвизнати протиправною відмову ОСОБА_2 від зобов`язань за попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку від 04 листопада 2021 року № 4807; визнати протиправною відмову ОСОБА_2 від зобов`язань за попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2021 року № 4806; визнати попередній договір купівлі-продажу житлового будинку від 04 листопада 2021 року № 4807 припиненим у зв`язку з невиконанням його умов ОСОБА_2 ; визнати попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2021 року № 4806 припиненим у зв`язку з невиконанням його умов ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти у розмірі 389 229,35 грн.
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь штраф за попереднім договором у розмірі 722 304,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що 04 листопада 2021 року між нею та ОСОБА_1 укладені попередні договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. На виконання цих договорів між нею та ТОВ "КГЛ ГРУП" укладений договір підряду від 23 листопада 2021 року № 3. Станом на 20 лютого 2022 року був виконаний перший етап будівництва - спорудження фундаменту житлового будинку, про що складений акт № 1 приймання підрядних робіт та акт приймання-передачі виконаних робіт. Через введення воєнного стану цей акт не зміг бути направлений ОСОБА_1 . Після відновлення своєї діяльності, у липні 2022 року вона намагалась провести перемовини щодо виконання умов попереднього договору, але домовленості сторони не досягли. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 виконувати свої зобов`язання за попереднім договором, 20 грудня 2022 року вона направила йому повідомлення про розірвання попередніх договорів в односторонньому порядку.
Зазначала, що укладені попередні договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки є удаваними договорами, оскільки були вчинені задля приховання сторонами іншого договору, а саме договору підряду. Так, попереднім договором встановлено, що відповідач має збудувати житловий будинок на земельній ділянці, при чому специфікація будинку затверджена ОСОБА_1, та обов`язковим додатком є додаток стадій будівництва, порядок прийняття виконаних робіт.
Вказувала на те, що позивач фактично замовив будівництво житлового будинку за своїм вподобанням, погодив графік сплати коштів фактично за певною стадією готовності, та укладений договір - договір підряду.
Зазначала, що ОСОБА_1 порушив умови договору щодо оплати вартості робіт, тому на підставі статей 549, 886, ЦК України, пунктів 3, 9, 11 попереднього договору має сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості житлового будинку - 19 088,00 дол. США, що еквівалентно 722 304,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти у розмірі 389 229,35 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 892,29 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, позивач у рахунок попередньої оплати вартості зазначеного нерухомого майна передав відповідачу кошти в розмірі, еквівалентному 10 123,00 дол. США, як авансовий платіж у рахунок сплати вартості об`єкта нерухомого майна, однак основний договір купівлі-продажу не був укладений, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача внесеного позивачем авансу. Доказів того, що станом до 31 квітня 2022 року була можливість у відповідача укласти основний договір, а позивач ухилявся від його укладення, матеріали справи не містять.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_2 не надала суду доказів удаваності попередніх договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, а тому відсутні підстави для застосування статті 886 ЦК України (порушення своїх обов`язків замовником) та стягнення з ОСОБА_1 будь-яких штрафних санкцій.
Апеляційний суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо удаваності попереднього договору, зазначив, що ОСОБА_2 не заявляла вимог про визнання вказаного правочину удаваним, доказів на підтвердження волі позивача на укладення попереднього договору для приховування іншого правочину не подавала. Судового рішення, яке б набуло законної сили, про визнання попереднього договору удаваним, не ухвалювалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Старик В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення первісного позову та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку від 04 листопада 2021 року передбачено обов`язок ОСОБА_2 збудувати житловий будинок, що замовлений ОСОБА_1 та будується спеціально та відповідно до його побажань та вподобань на обраній ОСОБА_1 земельній ділянці, передбачено обов`язок ОСОБА_1 оплачувати кожний виконаний етап робіт окремо, передбачено порядок прийняття виконаних робіт ОСОБА_1 та відповідальність ОСОБА_1 за порушення зобов`язання з оплати виконаних робіт, отже, сторони попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку від 04 листопада 2021 року та попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2021 року узгодили та погодили всі істотні умови, що є необхідними під час укладення договору будівельного підряду та які не є умовами, що узгоджуються сторонами під час укладення попередніх договорів, а тому внутрішня воля сторін була спрямована саме на укладення договору будівельного підряду, а не попередніх договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.
За таких обставин попередні договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки є удаваними правочинами й повинні регулюватися за правилам для договорів будівельного підряду.
Суди попередніх інстанцій не надали значення зазначеним обставинам, не оцінили відповідні положення попередніх договорів, не навели мотивів відхилення зазначених аргументів ОСОБА_2, не аргументували, яким саме чином організаційний попередній договір може містити положення та регулювати етапи будівництва, порядок прийняття робіт та їх оплати та відповідальність сторін.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що ОСОБА_2 не заявляла вимог про визнання правочину удаваним, не врахував, що позовна вимога про визнання правочину удаваним не є ефективним способом захисту, не призводить до поновлення порушених прав, не сприяє принципу процесуальної економії. Єдиним наслідком задоволення такої вимоги буде встановлення факту удаваності правочину та регулювання відносин за правилами правочину, який сторони насправді вчинили, що суд й так не позбавлений можливості встановити під час судового розгляду, надати оцінку таким обставинам та застосувати норми права, що регулюють відносини, які насправді виникли між сторонами.
Водночас суд першої інстанції порушив порядок ухвалення рішення та таємницю нарадчої кімнати.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням - фундаменту будинку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16-ц (провадження № 14-498цс18) та у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 201/2355/16-ц (провадження № 61-23309св18), від 29 січня 2020 року у справі № 903/154/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 466/8968/19 (провадження № 61-1188св21); суд не дослідив зібрані у справі докази.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронкова О. І. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Старик В. М. подав письмові пояснення (заперечення на відзив).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 рокузупинено виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачених грошових коштів у розмірі 389 229,35 грн, сплаченого судового збору у розмірі 3 892,29 грн, до закінчення касаційного провадження у справі.
У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 листопада 2021 року між ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_1 укладений попередній договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О.
За попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку сторони зобов`язуються до 31 квітня 2022 року включно (дата "31 квітня" процитована дослівно з договору) укласти договір купівлі-продажу житлового будинку, що буде збудований продавцем на земельній ділянці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Дмитрівка, площею 0,168га (продавець зобов`язується об`єднати дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:004:5541, 3222484400:09:004:5539, в одну, яка буде становити 0,168 га та присвоїти їй кадастровий номер) (пункт 1 попереднього договору).
У рахунок належних за основним договором купівлі-продажу житлового будинку платежів покупець повинен сплатити продавцю гарантійний внесок в сумі 198 970,51 грн, що за комерційним курсом становить 7 603,00 дол. США (пункт 2.1).
За попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки сторони зобов`язуються до 31 квітня 2022 року включно (дата "31 квітня" процитована дослівно з договору) укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Дмитрівка, площею 0,168 га (пункт 1 попереднього договору).
У рахунок належних за основним договором купівлі-продажу житлового будинку платежів покупець повинен сплатити продавцю гарантійний внесок у гривні у сумі 65 948,40 грн, що за комерційним курсом становить 2 520,00 дол. США (пункт 2.1).
На підтвердження сплати коштів ОСОБА_1 надав заяву про повний розрахунок, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О.
Сплата ОСОБА_1 вказаних коштів у розмірі еквівалентному долару США на день оплати, а саме щодо житлового будинку - 198 970,51 грн та щодо земельної ділянки - 65 948,40 грн, сторонами не заперечується.
За умовами договорів відповідач зобов`язувався збудувати житловий будинок, об`єднати земельні ділянки до 31 квітня 2022 року (дата "31 квітня" процитована дослівно з договору), та договір купівлі-продажу нерухомого майна мав бути укладений та нотаріально посвідчений не пізніше 31 квітня 2022 року (дата "31 квітня" процитована дослівно з договору) (пункт 1 попередніх договорів).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Старика В. М. не підлягає задоволенню.