ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 925/365/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Берднік І. С., Міщенко І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 (головуючий суддя Кропивна Л. В., судді Майданевич А. Г., Сулім В. В.)
у справі № 925/365/24
за позовом фізичної особи-підприємця Кобилецької Олени Валентинівни
до 1) Відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" і 2) Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про визнання незаконним і скасування рішення комісії,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивачки - Бабенко Р. В., відповідача - Марченко О. В.)
ВСТУП
1. Фізична особа-підприємець Кобилецька Олена Валентинівна (далі - позивачка, ФОП Кобилецька О. В.) звернулася з позовом до Відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - Підрозділ) і Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - відповідач, ПАТ "Черкасиобленерго") в якому про сить визнати незаконним і скасувати рішення комісії, яким повторно розглянуто акт про порушення, посилаючись на порушення відповідачем норм Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
2. Суди вирішили спір по-різному. Так, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши на те, що акт про порушення правомірно повторно розглянутий комісією на підставі рішення суду впродовж розумного строку.
3. Суд апеляційної інстанції, навпаки, вважав відсутніми у відповідача підстав для повторного розгляду акта про порушення, а тому позовні вимоги задовольнив.
4. За результатом розгляду касаційної скарги відповідача, Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на викладене у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнені обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
5. Між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 15.04.2015 №73.
6. Адресою об`єкта позивачки, на якому здійснювалось електропостачання є вул. Щедріна, 24, у м. Звенигородка.
7. Адресою об`єкта, за яким складено акт про порушення є вул. Щедріна, 26 у м. Звенигородка.
8. Позивачка здійснила самовільне підлючення до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку шляхом підключення до ввідного автоматного вимикача перед електролічильником в РУ-0,4 ТП-37. Трансформаторна підстанція (ТП-37), до якої здійснено самовільне підключення, знаходиться на вулиці і має відкритий доступ та не знаходиться на території позивачаки.
9. 17.11.2021 відповідач здійснив перевірку електропостачання за адресою: вул. Щедріна, 26 у м. Звенигородка та виявив факт самовільного підключення електроустановки (струмоприймачів) позивача до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку шляхом підключення до ввідного автоматного вимикача перед електролічильником в РУ-0,4 ТП-37.
10. За результатами перевірки відповідач склав акт про порушення від 17.11.2021 №000298;
11. 02.12.2021 рішенням комісії відповідача з розгляду акта про порушення від 17.11.2021 №000298, оформленого протоколом №37, відповідач визнав споживачку причетною до порушення, акт від 17.11.2021 №000298 складеним правомірно, визначив обсяг та вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 183632 кВт*год. вартістю 827 919,22 грн.
12. 26.06.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №17-14-01/1494(925/64/22), яким визнав незаконним і скасував рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом від 02.12.2021 №37.
13. 07.09.2023 Підрозділ без участі ФОП Кобилецької О. В. на засіданні комісії з розгляду актів про порушення розглянув акт про порушення №000298 від 17.11.2021, та, керуючись ПРРЕЕ, прийняв рішення яким визнав акт складеним правомірно, визнав споживачку причетною до порушення. Зобов`язав провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ за період з 18.05.2021 по 17.11.2021 за останні шість місяців з урахуванням рішення суду №17-14-01/1494(925/64/22) від 26.06.2023, виходячи з величини найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу кабелю 5,6 мм квадратних, що використаний у схемі самовільного підключення, 50А та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти, режим роботи та/або час використання самовільного підключення (більш детально ці дані вказані у розрахунку). Визначив обсяг та вартість не облікованої електричної енергії в обсязі 65504 кВт*год. вартістю 295 329,90 грн .
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
14. 21.03.2024 ФОП Кобилецька О. В. звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Підрозділу і ПАТ "Черкасиобленерго" про визнання незаконним і скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, яке викладено у протоколі від 07.09.2023 №34 про проведення за актом про порушення від 17.11.2021 №000298 розрахунку суми необлікованої електричної енергії в обсязі 65504 кВт/год. та визначення вартості недорахованої електричної енергії в розмір 295 329,90 грн.
15. Позовні вимоги аргументовано тим, що оскаржуване рішення комісії є незаконним, безпідставним та підлягає скасуванню, оскільки розрахунок проведений з порушенням строку, визначеного ППРЕЕ.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
16. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права позивачкм, яке підлягало б судовому захисту.
18. На переконання суду, комісія відповідача правомірно, на підставі рішення суду повторно розглянула акт про порушення та прийняла рішення яким, виходячи з величини найменшого допустимого тривалого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу кабелю площею 5,6 кв.мм (50А), нарахувала позивачці плату за необліковану електричну енергію.
19. Також, місцевий суд вказав на те, що рішення суду, яке слугувало підставою для перегляду акта, набрало законної сили 11.08.2023. Відповідач повторно розглянув акт про порушення 07.09.2023, тобто впродовж одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили і такий строк, на переконання суду, є розумним. Окрім того, місцевий господарський суд вказав на те, що ПРРЕЕ не встановлений строк, упродовж якого комісія з розгляду актів про порушення зобов`язана повторно розглянути акт про порушення.
20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2024 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
21. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом від 07.09.2023 № 34 щодо визначення ФОП Кобилецькій О. В. обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення від 17.11.2021 № 000298.
22. Провадження у справі відносно Підрозділу закрито.
23. Апеляційний суд вказав, що відповідно до положень абзацу 8 пункту 8.2.6. ПРРЕЕ комісія не може самостійно ініціювати повторний розгляд акта про правопорушення. Також, вказав на те, що відповідач-2 прийняв рішення відносно позивачки на підставі акта, який містив дефекти змісту та форми і які вже були оцінені судом в іншій господарській справі як недопустимі.
24. У зв`язку з наведеним, апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові ФОП Кобилецькій О. В. до ПАТ "Черкасиобленерго".
Касаційна скарга
25. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
26. Скаржник вказує на те, що матеріалами цієї справи повністю підтверджується факт безоблікового споживання електричної енергії ФОП Кобилецькою О.В. Вказує на те, що хоча рішенням суду у справі №17-14-01/1494(925/64/22) від 26.06.2023 визнано незаконним та скасовано рішення комісії, оформлене протоколом №37 від 02.12.2021, проте не спростовано сам факт безоблікового споживання електричної енергії позивачкою.
27. Посилається на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постановах від 03.08.2021у справі №910/5998/20 та від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 відповідно до якого: "допущені описки в акту про порушення не спростовують факту виявленого порушення, якщо цей факт відображено в сукупності інших доказів. Суд вважає, що ні ПРРЕЕ ні інші норми чинного законодавства не визначають вказані дефекти акта про порушення як такі, що мають наслідком його недійсність".
28. Скаржник наполягає на тому, що з урахуванням позиції суду першої інстанції, що відображена як у рішенні, так і в аудіозаписі судового засідання від 26.06.2023, рішення у справі №17-14-01/1494(925/64/22) є підставою для повторного перегляду акта про порушення відповідно до приписів абз. 8 п.8.2.6 ПРРЕЕ.
29. Відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо повторного розгляду акта про порушення за рішенням суду. Стверджує про те, за умови відсутності спростування судом факту безоблікового споживання електричної енергії - акт про порушення не скасовується і може бути повторно розглянутий комісією з розгляду актів про порушення за наявності підстав, передбачених абзацом 8 п.8.2.6 ПРРЕЕ, тобто за рішенням суду.
Відзив
30. Позивачка подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Вказує на те, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав у комісії самостійно ініціювати повторний розгляд акта про порушення, а також про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідають положенням чинного законодавства. Просить повністю відмовити в задоволенні касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
31. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується відповідачем з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
33. Причиною виникнення спору в справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії по повторному розгляду акта про порушення, яке викладено у протоколі №34 від 07.09.2023 про проведення за актом про порушення №000298 від 17.11.2021 розрахунку суми необлікованої електричної енергії в обсязі 65504 кВт/год. та визначення вартості недорахованої електричної енергії позивачці в розмір 295 329,90 грн.
34. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачка здійснила самовільне підключення до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку шляхом підключення до ввідного автоматного вимикача перед електролічильником. Внаслідок самовільного підключення позивачка споживала електричну енергію без обліку її обсягу та без слати за спожиту електричну енергію.
35. Відповідач виявив факт самовільного підключення електроустановки (струмоприймачів) позивачки до електричної мережі оператора системи розподілу, про що склав акт про порушення від 17.11.2021 №000298.
36. Виявлене 17.11.2021 і зафіксоване актом про порушення від 17.11.2021 №000298 самовільне підключення електроустановки (струмоприймачів) до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку шляхом підключення до ввідного автоматного вимикача перед електролічильником в РУ-0,4 ТП-37 є порушенням, що передбачене підпунктом 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
37. Вказані обставини були також предметом дослідження у справі № 17-14-01/1494(925/64/22). При цьому, місцевий господарський суд у цій справі, яка розглядається, вказав на те, що позивака факт самовільного підключення не спростовувала під час розгляду справи №17-14-01/1494(925/64/22). На підставі досліджених у судовому засіданні електронних доказів (фото та відео фіксація обставин виявлення самовільного підключення) та заяв свідків, які безпосередньо виявили факт самовільного підключення, обставину самовільного підключення позивачкою до електричної мережі оператора розподілу суд визнав доведеною та встановленою.
38. Не спростувала позивачка і факт самовільного підключення, зафіксований в акті про порушення від 17.11.2021 №000298, і під час розгляду цієї справи № 925/365/24 в судах першої та апеляційної інстанції.
39. Водночас, як дослідили суди, що також встановлено у вказаному рішенні суду в справі № 17-14-01/1494(925/64/22), акт про порушення від 17.11.2021 № 000298 у його пункті 4 містить виправлення показника перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне підключення, - 5,8 мм, що є порушенням вимоги пункту 8.2.5 ПРРЕЕ щодо недопустимості виправлень чи підчищень в акті про порушення.
40. За висновком суду апеляційної інстанції, наведеному в оскаржуваній постанові, та з яким не погоджується скаржник, акт про порушення від 17.11.2021 № 000298 містить дефект змісту і форми, які вже були оцінені як недопустимі.
41. На спростування вказаного висновку суду апеляційної інстанції скаржник посилається на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постановах від 03.08.2021у справі №910/5998/20 та від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21.
42. Колегія суддів зазначає, що зі змісту наведених скаржником постанов Верховного Суду вбачається, що у справах № 910/5998/20 і № 912/1133/21 предметом розгляду були вимоги про скасування рішення, оформленого протоколом комісії з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, що є аналогічними до вимог у цій справі, яка розглядається, отже правовідносини в наведених справах є подібними до цієї справи № 925/365/24.
43. Так, у наведених постановах у справах № 910/5998/20 і № 912/1133/21 викладено висновок Верховного Суду про те, що "сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів. Суд зазначає, що ні ПРРЕЕ, ні інші норми чинного законодавства України не визначають вказані скаржником дефекти змісту акта про порушення як такі, що мають наслідком його недійсність".
44. Місцевий господарський суд в своєму рішенні вказав на те, що рішенням суду в справі №17-14-01/1494(925/64/22) не спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачкою. Отже, у оператора системи відсутні правові підстави для скасування акта про порушення в розумінні положень абз. 5 пункту 8.2.7 ПРРЕЕ. Окрім того, наголосив, що виправлення у акті про порушення в графі поперечної площі перерізу кабелю є порушенням вимоги пункту 8.2.5 ПРРЕЕ щодо недопустимості виправлень чи підчищень в акті про порушення, проте не є підставою для визнання акта недійсним.
45. Як уже було наголошено вище, в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відсутній висновок про спростування споживачкою факту безоблікового споживання нею електричної енергії, виявленого і зафіксованого в акті про порушення від 17.11.2021 № 000298. Звідси, суд апеляційної інстанції формально пославшись на виявлені дефекти форми і змісту акта про порушення, допустив невірне застосування положень ПРРЕЕ, оскільки не встановив фактів, які б спростовували виявлене порушення, а також не встановив наявності підстав для визнання акта недійсним.
46. За таких обставин, колегія суддів констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження під час касаційного розгляду цієї справи.