iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 908/929/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Багай Н. О., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Еліт"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 (суддя Левкут В. В.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 (головуючий суддя Чус О. В., судді Кощеєв І. М., Дармін М. О.)

у справі № 908/929/24

за позовом Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Еліт"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Михайловський Д. С., відповідача - Вишнякова Н. В.)

ВСТУП

1. Міська рада звернулася з позовом до орендаря про стягнення заборгованості по орендній платі за землю за 2023 рік. Орендар з такими вимогами не погодився, посилаючись, зокрема, на те, що на підставі внесених змін до податкового законодавства ним подано уточнюючу податкову декларацію та зменшено податкові зобов`язання з плати за землю, а тому в нього відсутня заборгованість по орендній платі.

2. Суди задовольнили позовні вимоги повністю та стягнули з товариства заборгованість по орендній платі. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав на відсутність підстав застосовувати до орендних правовідносин податкове законодавство, в тому числі, з огляду на те, що земельні ділянки товариства не перебували в зоні активних бойових дій.

3. Верховний Суд, з огляду на підстави касаційного оскарження, має дати відповідь на питання щодо наявності / відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин норм податкового законодавства щодо звільнення орендаря від сплати орендної плати за земельну ділянку, розташовану, за його доводами, на території активних бойових дій.

4. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з цього питання з огляду на викладене нижче в цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

5. У квітні 2024 до Господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада (далі - позивач, Рада) з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Еліт" (далі - відповідач, Товариство) 1 962 217,03 грн заборгованості за договорами оренди землі від 08.05.2014 № 201407000100160, від 12.08.2014 №201407000100340 та від 04.03.2015 №201507000100038.

6. Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами оренди землі щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами п. 14 договорів, які є аналогічними за змістом, відповідач зобов`язався вносити орендну плату щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету. Однак, всупереч умовам договорів, оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, загальна сума заборгованості Товариства, що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, становить 1 962 217,03 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 759,762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про оренду землі", позивач просив позов задовольнити.

7. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що Товариство правомірно, на підставі Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" та Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі - Перелік), зменшило податкові зобов`язання за 2023 рік на сплачені грошовими коштами суми орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 на підставі уточнюючих декларацій і таке зменшення було враховано і проконтрольовано податковим органом. Відповідно, Товариство не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період лютий-жовтень 2023 року. До того ж, відповідач посилається на настання форс - мажорних обставин за договором від 12.08.2014 201407000100340 за період з 06.09.2023 по 31.12.2023.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

8. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024, позов задоволено.

9. Суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за договорами в розмірі 1 962 217,03 грн.

Касаційна скарга

10. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями Товариство подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на відсутність висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - а саме, правомірності використання орендарем земельної ділянки комунальної форми власності можливості звільнення від сплати орендної плати (без внесення змін до договору оренди землі та без відповідної згоди орендодавця - в даному випадку - Ради), передбаченої положеннями п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-IX).

12. Відповідач пояснює, що спірні земельні ділянки, щодо яких заявлені вимоги про стягнення вартості орендної плати за 2023 рік, розташовані в місті Запоріжжя. Водночас наголошує, що станом на момент набрання чинності Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX, яким внесено зміни до п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Переліком у відповідній редакції було визначено, що вся територія Запорізького району підпадала під територію активних бойових дій.

13. Враховуючи вказані обставини, відповідач відкоригував нараховані податкові зобов`язання з орендної плати за землю за період березень 2022 - грудень 2022 року шляхом подання в порядку, визначеному ПК України, уточнюючої податкової декларації від 05.12.2023 та вважає, що має переплату з орендної плати за землю у сумі 1 825 536,34 грн у 2023 році.

14. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 щодо презумпції правомірності рішень платника податків. Також наголошує на необхідності дотримання "принципу належного врядування". Крім того, скаржник вказує на різне застосування положень законодавства у подібних правовідносинах судами апеляційної інстанції.

Відзив

15. Рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджується з наведеними скаржником доводами, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. За доводами відзиву, Рада наполягає на тому, що підставою нарахування орендної плати є відповідні договору оренди земельних ділянок, умови яких є обов`язковими для сторін. Водночас, вказує на те, що зміни щодо нарахування орендної плати, умов звільнення від сплати оренди, зарахування вказаних відповідачем платежів у 2022 році в рахунок 2023 року відповідно до умов договорів та фактичних обставин сторонами не передбачалося. Крім того, вказує на відсутність підстав для віднесення території, на якій розташовані спірні земельні ділянки, до території активних бойовий дій, тому стверджує про відсутність підстав для застосування до відповідача п. 69.14 Розділу ХХ ПК України.

Інші заяви і клопотання

16. Від Товариства 22.12.2024 надійшли пояснення, які по суті є доповненням до касаційної скарги, поданим поза межами строку, встановленого частиною 1 статті 298 ГПК України.

Узагальнені обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

17. 08.05.2014 між Радою (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди землі № 201407000100160 (далі - Договір №1), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 26 червня 2014 за № 6201037 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369646573 від 13.03.2024).

18. Умовами Договору №1, зокрема, передбачено таке:

- орендодавець, відповідно до рішення сорокової сесії шостого скликання Запорізької міської ради №36/4 від 30 жовтня 2013 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 98 (п. 1);

- в оренду передається земельна ділянка площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079 (п. 3);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4231489 грн 55 коп., в цінах 2013 року (п. 6);

- договір укладено до 30 жовтня 2032 року (п. 11);

- оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 126944 грн 70 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2014 року (п. 12);

- орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету (п. 14)

19. Також, 12.08.2014 між Радою (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди землі № 201407000100340 (далі - Договір №2), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 22 серпня 2014 за №6816214 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №369646871 від 13.03.2024).

20. Умовами Договору №2, зокрема, передбачено таке:

- орендодавець, відповідно до рішення сорок восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №55/131 від 27 червня 2014 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування вертолітного виробництва, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 2в (п. 1);

- в оренду передається земельна ділянка площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553 (п. 3);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 22972110 грн 48 коп., в цінах 2014 року (п. 6);

- договір укладено до 27 червня 2063 року (п. 11);

- оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 689163 грн 31 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року (п. 12);

21. Орім того, 04.03.2015 між Радою (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди землі № 201507000100038 (далі - Договір №3), зареєстрований в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 19 березня 2015 за № 9186297 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369647012 від 13.03.2024).

22. Умовами Договору №3, зокрема, передбачено таке:

- орендодавець, відповідно до рішення п`ятдесят першої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №56/194 від 5 листопада 2014 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайданчику, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 48а (п. 1);

- в оренду передається земельна ділянка площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 (п. 3);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 7869388 грн 60 коп., в цінах 2015 року (п. 6);

- договір укладено до 20 січня 2058 року (п. 11);

- оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 236081 грн 66 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2015 року (п. 12);

23. Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 29.02.2024 № 06.1-14/356, Товариством сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" протягом 2023 року 450 047,29 грн.

24. Суди дослідили, що сумарна сума орендної плати за 2023 рік, що підлягає сплаті відповідачем за укладеними Договорами №№1-3 становить 2 412 264,32 грн (304 662,88 грн + 1 653 968,25 грн + 453 633,19 грн).

25. Відповідачем за 2023 рік сплачено суму оренди в розмірі 450 047,29 грн, отже, заборгованість становить 1 962 217,03 грн.

26. Відповідно до інформації від ГУ ДПС України у Запорізькій області станом на 01.12.2023 за відповідачем обліковувався борг з орендної плати та земельного податку перед бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя у розмірі 1 859 061,96 грн.

27. Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договорами строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

28. Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2).

29. Судові рішення у справі оскаржуються з підстави, передбаченою пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

30. Як уже було наголошено вище, предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості по орендній платі за землю за Договорами №№1-3.

31. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався, зокрема, на те, що ним було подано уточнюючу декларацію за 2022 рік на підставі п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-IX) на суму 1 825 536,34 грн, що свідчить про відсутність у нього заборгованості по орендній платі.

32. Суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що положення п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться на території міста Запоріжжя, на території якого не велися активні бойові дії, що є загальновідомим фактом.

33. Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

34. За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

35. Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

36. Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.

37. Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

38. Пунктом 286.2 статі 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

39. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

40. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

41. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14 відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

42. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

43. Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

44. Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

46. На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство згідно з Договорами №№1-3 орендує земельні ділянки: площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079; площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553; площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 на території міста Запоріжжя.

48. Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, а також подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

49. При цьому, Верховний Суд наголошує, що у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UA23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що Запорізька територіальна громада не входить до території Запорізького району є необґрунтованим.

50. Окрім того, з огляду на наведене вище законодавче врегулювання порядку звільнення від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема, наявності затвердженого переліку відповідних територій, безпідставними також є висновки суду апеляційної інстанції щодо самостійного дослідження обставин проведення чи непроведення активних бойових дій на території міста Запоріжжя.

51. З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, Суд вказує на те, що Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя.

52. Відповідно до правового висновку Касаційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 22.11.2024 у справі № 280/325/24: "Аналіз вказаних положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин свідчить про те, що платники податків (плати за землю, орендної плати), які задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом та орендної плати за земельні ділянки до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (який набрав чинності 06.05.2023) мають право відкоригувати такі нараховані податкові зобов`язання за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій".

53. Як убачається з установлених судами обставин, відповідач 05.12.2023 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 1 825 536,34 грн. Суди попередніх інстанцій на вказане увагу не звернули, а відтак дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Ради в частині стягнення орендної плати на суму 1 825 536,34 грн.

54. При цьому, доводи Ради, а також висновки суду апеляційної інстанції відносно того, що зміни до Договорів №№1-3 щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Радою не приймалося, не узгоджують з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в наведених вище постановах від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23, від 22.11.2024 у справі № 280/325/24, відповідно до якої правом на подання уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов`язань можуть скористатися також платники орендної плати за договорами оренди.

55. Суд також визнає необґрунтованими посилання Ради на наявність різних редакцій Переліку, відповідно до який територія Запорізького району відносилася до території можливих / активних бойових дій, оскільки як уже було наголошено вище, станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX та подання відповідачем уточнюючої податкової декларації пункт 2.3 Переліку визначав всю територію Запорізького району територією активних бойових дій.

56. З огляду на викладене вище, вимоги Ради в частині стягнення з відповідача заборгованості а договорами оренди землі в розмірі 1 825 536,34 грн за лютий-жовтень 2023 року задоволенню не підлягають, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню.

57. Стосовно решти заборгованості відповідача з орендної плати за інші місяці 2023 року (в тому числі з урахуванням часткової сплати орендних платежів у 2023 році), то вони Товариством під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не спростовані. Водночас, касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків судів в цій частині, що свідчить про необґрунтованість вимог касаційної скарги про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

58. Решта доводів касаційної скарги Товариства (пункт 14 цієї постанови), підставами касаційного оскарження не обґрунтовані; з огляду на викладене вище у цій постанові, не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, а тому Верховним Судом і не аналізуються.

59. Доводи відзиву Ради на касаційну скаргу спростовуються викладеним вище в цій постанові.

................

Перейти до повного тексту