ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2025 року
м. Київ
справа № 560/165/24
адміністративне провадження № К/990/21580/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року (головуючий суддя Салюк П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року (головуючий суддя Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.) у справі № 560/165/24 за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІСОК" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
27 грудня 2023 року керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави (далі також прокурор, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі також Держгеонадра, відповідач-1), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі також ДКЗ України, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІСОК" (далі також ТОВ "ЄВРОПІСОК", відповідач-3), в якій просив:
визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 22.11.2018 № 4588;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 № 69 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІСОК" спеціального дозволу на користування;
визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.03.2019 № 6329, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІСОК" з метою видобування вапняків і пісків.
Ухвалою суду від 05 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року у задоволенні заяви керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави про поновлення строку звернення до суду з цим позовом відмовлено.
Визнано неповажними причини пропуску строку звернення керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до суду з цим позовом.
Позовну заяву керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви керівникові Летичівської окружної прокуратури необхідно було усунути шляхом:
1) подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України)/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;
2) надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 04 березня 2024 року керівником Летичівської окружної прокуратури подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Позивач зазначив, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними. Вказав на те, що до ознайомлення 13 жовтня 2023 року з документами, на підставі яких ТОВ "ЄВРОПІСОК" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, Хмельницька обласна прокуратура та Летичівська окружна прокуратура не володіли інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позов залишено без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року залишено без змін.
04 червня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
17 червня 2024 року від ТОВ "ЄВРОПІСОК" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
19 червня 2024 року від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
30 червня 2024 року від Державної комісії України по запасах корисних копалин, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ ТА ЇХ ОЦІНКА
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що вказані керівником Летичівської окружної прокуратури підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 6329 надано ТОВ "ЄВРОПІСОК" 22.03.2019, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за відповідним посиланням.
Суди наголосили, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022.
Також оскаржуваний наказ Держгеонадра "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" був опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень та Держгеонадра здійснювало оприлюднення виданого спеціального дозволу на користування надрами за відповідним посиланням.
З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що керівник Летичівської окружної прокуратури мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ще у 2019 році, відтак був обізнаний про факт отримання ТОВ "ЄВРОПІСОК" спеціального дозволу на користування надрами.
Також судами встановлено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеним в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
Проте, за висновками судів попередніх інстанцій, своєчасного прокурорського реагування на Указ Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 не відбулось.
За таких встановлених обставин, суди дійшли висновку про невжиття органами прокуратури невідкладної реакції після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, що свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
Прокурор у касаційній скарзі стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме - статті 129 та 131-1 Конституції України, статті 23 та 24 Закону України "Про прокуратуру" та порушили норми процесуального права, зокрема статті 5, 8, 9, 53-54, 121-123, пункт 8 частини першої статті 240 та статтю 242 КАС України, що призвело, на думку скаржника, до необґрунтованих висновків суду про відсутність підстав для поновлення прокурору строку звернення до суду з цим позовом.
Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень про залишення позову без розгляду, не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 826/9772/17, від 26 січня 2023 року у справі № 240/3379/19 та від 5 липня 2023 року у справі № 380/15396/22.
Водночас скаржник зазначає, що прокурор не є учасником правовідносин з оформлення та надання дозволу на спеціальне користування надрами, а тому початок перебігу строку звернення до адміністративного суду має визначатися з дати ознайомлення працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 13.10.2023 з усіма матеріалами, що стали підставою видачі вказаного дозволу ТОВ "Європісок" (лист Державної служби геології та надр України від 07.11.2023 №6627/03-4/2-23).
На думку скаржника, лише при системній і детальній перевірці усіх документів, які стали підставою для видачі ТОВ "ЄВРОПІСОК" спецдозволу на користування надрами, прокурором 12.12.2023 (після надходження їх з Хмельницької обласної прокуратури) встановлено протиправність видачі вказаного спецдозволу, оскільки на момент державної реєстрації РДГВН у 2018 році за № У-18-361/1 у вказаного товариства був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами.
Прокурор стверджує, що доказів на спростування зазначеної обставини відповідачами не надано та судами не встановлено.
ТОВ "ЄВРОПІСОК" у відзиві на касаційну скаргу наполягає на тому, що прокуратура знала про підстави, на яких було отримано спецдозвіл як мінімум в 2019 році і не вживала заходів для подачі позову.
Акцентує увагу на запитах Прокуратури Хмельницької області до Держгеонадра від 25.06.2019 № 05/1-241вих-19, від 12.08.2019 № 05/01-374 вих-19, Офісу Генерального прокурора до Держгеонадра від 01.06.2021 № 12/2-35вих-21.
Водночас зауважує, що 05.10.2023, до моменту ознайомлення 13.10.2023, Хмельницькою обласною прокуратурою до Державної комісії по запасах корисних копалин було направлено запит № 12-1447-23, в якому зазначено, що Хмельницькою обласною прокуратурою опрацьовується питання дотримання вимог екологічного законодавства при використанні надр на території області.
З огляду на зазначене зауважує, що прокуратура з 2019 року робила запити до Держгеонадра та інших органів з метою вивчення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді щодо правомірності надання ТОВ "ЄВРОПІСОК" у користування надр для видобутку корисних копалин.
Держгеонадра у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що ухвалі із дотриманням завдань та принципів адміністративного судочинства.
Наполягає на тому, що позивач не наводив жодних причин пропуску строку звернення до суду, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
ДКЗ України у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що посилання органів прокуратури на ознайомлення 13 жовтня 2023 року з матеріалами, що стали підставою для видачі спеціального дозволу, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Частинами другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка неминуче має настати.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це тривалість часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень розраховується з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.
Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20 та від 13 листопада 2024 року у справі № 560/22224/23.
Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Водночас Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску ст