ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 203/2320/21
провадження № 61-12367св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2023 року в складі судді Єдаменко С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобовʼязати відповідача усунути перешкоди у користуванні приміщенням магазину загальною площею 202,6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позову зазначала, що на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2012 року вона є власником частини приміщення спірного магазину. Власником іншої частини зазначеного приміщення є відповідач.
З 2012 року по 2021 рік вона неодноразово зверталась до відповідача щодо визначення спільного порядку користування вищезазначеним приміщенням, проте вони не досягнули домовленості з цього питання.
Відповідач одноособово користується приміщенням магазину, чим порушує її права. Зокрема, 06 квітня 2021 року ОСОБА_2 обмежив їй доступ до спірної нерухомості.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, позов задоволено.
Зобовʼязано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням магазину загальною площею 202,6 кв. м - нежитлові приміщення № № 41, 42, 55, 56 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до приміщення.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач надала докази створеннявідповідачем перешкоду доступі до спірного приміщення магазину, що є підставою длязадоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 562/1120/13- ц, від 18 жовтня 2018 року в справі № 756/9713/16-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 607/14971/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивач не навела пропозиції щодо конкретного способу користування спірним нежитловим приміщенням пропорційно часткам співвласників, і усунули їй перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом надання доступу до всього приміщення вцілому, чим фактично порушили його права на мирне володіння його 152/200 часток приміщення магазину.
Суди не врахували, що правнича допомога, надана позивачу, не була необхідною, оскільки у період складання позовної заяви в судах вирішувалось питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину спірного приміщення. Після визнання за позивачем права власності лише на 48/200 частин приміщення магазину, її представник подав заяву про залишення позовних вимог про встановлення порядку користування частиною спірної нерухомості без розгляду, відтак звернення до суду з цим позовом було недоцільним.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано її матеріали з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
31 жовтня 2023 року справа № 203/2320/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задоволено, визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на ідеальну частку в приміщеннях магазинузагальною площею 202,6 кв. м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 за кожним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року, заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на 48/200 частин приміщення магазину загальною площею 202,6 кв. м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, та визнано за ОСОБА_2 право власності на 152/200 частин приміщення магазину загальною площею 202,6 кв. м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
06 квітня 2021 року відповідачем було обмежено доступ ОСОБА_1 до спірного приміщення магазину, що підтверджується відповідним листом ГУ НП в Дніпропетровській області № 43/4662ж від 08 квітня 2021 року.