iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 947/19543/23

провадження № 61-16764св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут", Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд", Приватне підприємство "Прогрес-Риелт",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" на постанову Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у складі колегії суддів Кострицького В. В., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" (далі - ОК "ЖБК "Морський 1"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут" (далі - ТОВ "Добробут"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд" (далі - ТОВ "Прогресбуд"), Приватне підприємство "Прогрес-Риелт" (далі - ПП "Прогрес-Риелт"), про визнання права власності на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1 вулиця Фонтанська дорога, 122.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 18 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони належним чином та у встановлені нормами ЦПК України строки, повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи. У судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року, позивач вкотре не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. Отже, суд вичерпав наявні у нього можливості забезпечити явку позивача в судові засідання;

позовна заява залишається судом без розгляду за таких умов у сукупності: належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився в судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заборона зловживання правом передбачена також у статті 13 ЦК України. Разом з цим, позивач (представник позивача), будучи ініціатором цього судового провадження, маючи інформацію про дату, час та місце судового засідання, в судові засідання не з`являються;

тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., оскаржив її в апеляційному порядку.

Одеський апеляційний суд постановою від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., задовольнив. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 18 березня 2024 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки суд першої інстанції не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та ухвала суду не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року, ОК "ЖБК "Морський 1" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та не врахував правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 28 січня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).

Доводи інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що 16 червня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., звернувся до суду з позовом до ОК "ЖБК "Морський 1", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "Добробут", ТОВ "Прогресбуд", ПП "Прогрес-Риелт", про визнання права власності на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1 вулиця Фонтанська дорога, 122 (а. с. 1-9, т. 1).

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 20 червня 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 25 вересня 2023 року (а. с. 89-91, т. 1).

Копія ухвали суду від 20 червня 2023 року направлена на адресу позивача ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ), яка зазначена у позовній заяві, та отримана заявником 04 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи (а. с. 94, т. 1).

23 серпня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яцишина А. О. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку із неможливістю з`явитись до Київського районного суду міста Одеси (а. с. 120-129, т. 1).

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 25 серпня 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Яцишина А. О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів залишив без задоволення у зв`язку з відсутністю у суді відповідної технічної можливості (а. с. 131-132, т. 1).

У судове засідання, призначене на 25 вересня 2023 року, позивач не з`явився, однак 25 вересня 2023 року до суду від представника позивача - адвоката Яцишина А. О. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник позивача працює у місті Хмельницькому та немає можливості особисто з`явитися до суду (а. с. 133, т. 1).

Судове засідання, призначене на 25 вересня 2023 року, відкладено на 07 листопада 2023 року (а. с. 136, т. 1).

Судова повістка про призначення судового засідання на 07 листопада 2023 року направлена на адресу позивача ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ), яка зазначена у позовній заяві, та отримана заявником 10 жовтня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи (а. с. 148, т. 1)

06 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина А. О. про витребування доказів (а. с. 160-164, т. 1).

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 07 листопада 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Яцишина А. О. про витребування доказів від 25 вересня 2023 року задовольнив частково та витребував докази (а. с. 169-175, т. 1).

Судове засідання, призначене на 07 листопада 2023 року, відкладено на 13 грудня 2023 року (а. с. 176-177, т. 1).

Протокольна ухвала суду від 07 листопада 2023 року направлена представнику ОСОБА_1 - адвокату Яцишину А. О. через систему "Електронний суд", документ доставлений до електронного кабінету заявника 13 листопада 2023 року о 19:21:38, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного документа (а. с. 179, т. 1).

Відповідно до довідкового листа про явку у судове засідання, призначене на 13 грудня 2023 року у справі 947/19543/23, ОСОБА_1 сповіщений 01 листопада 2023 року (а. с. 180, т. 1).

У судове засідання, призначене на 13 грудня 2023 року, позивач не з`явився, однак 13 грудня 2023 року від представника позивача - адвоката Яцишина А. О. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник позивача за станом здоров`я немає можливості з`явитися до суду (а. с. 198-201, т. 1).

Представниця відповідача у судове засідання, призначене на 13 грудня 2023 року, не з`явилася, про причини поважності відсутності не повідомила (а. с. 207, т. 1).

Судове засідання, призначене на 13 грудня 2023 року, відкладено на 06 лютого 2024 року (а. с. 207, т. 1).

Судова повістка про призначення судового засідання на 06 лютого 2024 року направлена на адресу позивача ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ), яка зазначена у позовній заяві, та отримана заявником 03 січня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи (а. с. 209, т. 1).

Судова повістка також направлена представнику ОСОБА_1 - адвокату Яцишину А. О. через систему "Електронний суд", документ доставлений до електронного кабінету заявника 14 грудня 2023 року о 13:39:46, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного документа (а. с. 216, т. 1).

У судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, позивач не з`явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, направив заперечення на клопотання відповідача та просив розглядати дане заперечення без участі позивача, у разі не задоволення - відкласти на іншу дату (а. с. 238-239, т. 1).

Представниця відповідача у судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, не з`явилася, про причини поважності відсутності не повідомила.

Судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, відкладено на 18 березня 2024 року (а. с. 240, т. 1).

Судова повістка про призначення судового засідання на 18 березня 2024 року направлена на адресу позивача ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ), яка зазначена у позовній заяві, та отримана заявником 20 лютого 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи (а. с. 242, т. 1).

У судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року, позивач не з`явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

У судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року, представниця відповідача не з`явилася, однак 18 березня 2024 року надіслала клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 249-250, т. 1).

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що судові повістки, які були надіслані на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, ним отримані, що підтверджується повідомленнями кур`єрської служби доставки про отримання.

Отже, позивач про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., оскаржив її в апеляційному порядку (а. с. 1-6, т. 2).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У частині другі статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частинах першій, другій статті 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Підстави залишення позову без розгляду визначені в статті 257 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду першої інстанції) правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку поспіль належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

У справі, яка переглядається, з 16 червня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., звернувся до суду з позовом до ОК "ЖБК "Морський 1", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "Добробут", ТОВ "Прогресбуд", ПП "Прогрес-Риелт", про визнання права власності на квартиру.

Київський районний суд міста Одеси ухвалою від 20 червня 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 25 вересня 2023 року.

У зв`язку з віддаленістю робочого місця адвоката Яцишина А. О. (місто Хмельницький) 23 серпня 2023 року останній надіслав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було залишено ухвалою місцевого суду від 25 серпня 2023 року без задоволення. Судове засідання, призначене на 25 вересня 2023 року, відкладено на 07 листопада 2023 року.

06 листопада 2023 року представник позивач адвокат Яцишин А. О. надіслав до суду клопотання про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою місцевого суду від 07 листопада 2023 року. Судове засідання, призначене на 07 листопада 2023 року, відкладено на 13 грудня 2023 року.

Судове засідання, призначене на 13 грудня 2023 року, відкладено на 06 лютого 2024 року у зв`язку з надходженням від представника позивача адвоката Яцишина А. О. клопотання про відкладення розгляду справи з причин його перебування на амбулаторному лікуванні.

Судова повістка про призначення судового засідання на 06 лютого 2024 року отримана позивачем ОСОБА_1 03 січня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Адвокат Яцишин А. О. повідомлений про вказане судове засідання через підсистему "Електронний суд" 14 грудня 2023 року, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного документа.

05 лютого 2024 року представник відповідача адвокат Слободян Ю. В. через підсистему "Електронний Суд" надіслала до суду клопотання про долучення доказів.

Також 05 лютого 2024 року представник позивача адвоката Яцишина А. О. через підсистему "Електронний Суд" надіслав до суду заперечення на клопотання відповідача від 05 лютого 2024 року, в якому останній, зокрема, просив розглянути подане заперечення у судовому засіданні без участі позивача та його представника.

У судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, сторони та їх представники не з`явилися. Суд відклав розгляд справи на 18 березня 2024 року.

Про судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року, позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений 20 лютого 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не був присутнім у жодному судовому засіданні, про час та місце яких був повідомлений належним чином, доказів поважності причини неприбуття у судові засідання не надав.

Скасовуючи вказану ухвалу суду першої інстанції від 18 березня 2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частиною першою статті 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною поспіль неявкою позивача у судове засідання.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Так, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що під час вирішення питання про залишення позову без розгляду на підставі пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України правове значення має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

З матеріалів справи убачається, що у судове засідання, призначене на 18 березня 2024 року, в якому суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, позивач та його представник не з`явилися, належним чином повідомлений позивач клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що неявка позивача у зазначене судове засідання 18 березня 2024 року не є другою неявкою позивача поспіль у розумінні пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки щодо можливості розгляду справи без участі позивача у судовому засіданні, призначеному на 06 лютого 2024 року (попереднє судове засідання), представник позивача адвокат Яцишин А. О. зазначив у запереченні від 05 лютого 2024 року на клопотання відповідача про долучення доказів.

Так, 05 лютого 2024 року представник позивача адвоката Яцишина А. О. через підсистему "Електронний Суд" надіслав до суду заперечення на клопотання відповідача від 05 лютого 2024 року, в якому останній просив зобов`язати відповідача надати детальний розрахунок суми вартості послуг з виготовлення копій. Також просив розглянути подане заперечення без участі позивача та його представника. У разі незадоволення поданого заперечення просив суд відкласти судове засідання на іншу дату.

У судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, сторони та їх представники не з`явилися. Суд відклав розгляд справи на 18 березня 2024 року. Вимог процесуального характеру, викладених позивачем у запереченні від 05 лютого 2024 року, місцевий суд не вирішував.

Отже, встановивши, що адвокат Яцишин А. О., зокрема, просив суд розглядати заперечення позивача без участі позивача та його представника, що свідчить про наміри позивача щодо розгляду справи за його відсутності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Не може бути підставою для залишення позову без розгляду і та обставина, що позивач ОСОБА_1 жодного разу не з`явився у судові засідання, оскільки підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання чи в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, відповідно до заяв позивача з процесуальних питань убачається, що ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яцишин А. О., приймав активну участь на стадії підготовчого розгляду справи, подавав клопотання та заперечення, просив суд задовольнити його клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції у зв`язку з віддаленістю Київського районного суду міста Одеси від робочого місця адвоката Яцишина А. О. у місті Хмельницькому, зазначав, що зацікавлений у розгляді справи, тому висновок суду першої інстанції про втрату позивачем інтересу до справи не ґрунтується на матеріалах справи.

Посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 28 січня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21), є безпідставними, оскільки у цих справах, на відміну від справи, яка переглядається, суд першої інстанції питання про визнання обов`язкової участі позивача у розгляді справи в порядку статті 128 ЦПК України не вирішував.

Посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 522/9354/17 у правовідносинах, які є неподібними до правовідносин справи, яка переглядається, колегія суддів до уваги не бере, однак це не вплинуло на правильні висновки апеляційного суду щодо порушення судом першої інстанцій норм процесуального права.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Де Жуфр да ла Праделль проти Франції", від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Ураховуючи викладене, підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні, при цьому, в доступі до правосуддя апеляційний суд заявника не обмежував.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови, а тому підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, судом не встановленого порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статей 89, 127, 358 ЦПК України), як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок (див. зокрема, рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03,від 03 квітня 2008 року).

На думку судової колегії судове рішення є достатньо мотивованим.

................

Перейти до повного тексту