ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 505/2309/19
провадження № 61-16816св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року ускладі колегії суддів Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про спонукання до виконання мирової угоди.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року в цивільній справі № 505/355/16-ц.
Позов обґрунтовував тим, що відповідачі не виконують умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року у цивільній справі № 505/355/16-ц за якою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в повній мірі погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_1 і визнають, що їх заборгованість перед позивачем складає 100 047,00 євро та 314 481,00 грн.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до 15 березня 2017 року передають ОСОБА_1 45 000,00 євро. Натомість, ОСОБА_1, після одержання 45 000,00 євро в рахунок погашення позовних вимог, відмовляється від своїх позовних вимог у цивільній справі № 505/355/16-ц та визнає, що борг, визнаний відповідачами в пункті 1 цієї мирової угоди, виконаний в повному обсязі.
В разі невиконання відповідачами домовленості про передачу ОСОБА_1 до 15 березня 2017 року 45 000,00 євро ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобов`язуються повністю сплатити ОСОБА_1 борг у порядку звернення мирової угоди до примусового виконання.
У випадку невиконання відповідачами умов мирової угоди, затвердженої цією ухвалою, ухвала може бути звернута до примусового виконання.
До вказаного терміну, тобто до 15 березня 2017 року відповідачі умови мирової угоди не виконали та борг не повернули, а тому у ОСОБА_1 виникло право стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 100 047,00 євро та 314 481,00 грн.
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року у цивільній справі № 505/355/16-ц для примусового виконання до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, проте ця ухвала була повернута стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме рішення ухвалено проти кількох відповідачів, у виконавчому документі не зазначено у якій частині необхідно виконати рішення, або не зазначено, що обов`язок чи право на стягнення є солідарним.
Відповідно до вказаного, позивач просив суд спонукати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до виконання мирової угоди, укладеної 22 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і затвердженої ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року, якою встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в повній мірі погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_1 і визнають, що їх заборгованість перед позивачем складає 100 047,00 євро та 314 481,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Котовський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 14 грудня 2021 року у складі судді Івінського О. О. позов задовольнив.
Стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором, а саме за мировою угодою, затвердженою ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року у цивільній справі № 505/355/16-ц в сумі 100 047,00 євро та 314 481,00 грн.
Стягнув в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 32 146,83 грн, тобто по 8 036,71 грн з кожного.
Котовський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 21 грудня 2021 року у мотивувальну та резолютивну частини рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2021 року вніс виправлення і вказав, що слід вважати правильною суму стягнення судового збору на користь держави з відповідачів як "9 605,00 грн, тобто по 2 401,25 грн з кожного" замість помилково вказаного "32 146,83 грн, тобто по 8 036,71 грн з кожного".
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідно до умов мирової угоди від 22 квітня 2016 року, яка визнана судом, відповідачі взяли на себе зобов`язання про передачу ОСОБА_1 до 15 березня 2017 року 45 000,00 євро. Відповідно до вказаної мирової угоди у разі невиконання відповідачами домовленості про передачу ОСОБА_1 до 15 березня 2017 року 45 000,00 євро, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобов`язуються повністю сплатити ОСОБА_1 борг у порядку звернення мирової угоди до примусового виконання.
Оскільки відповідачі борг, який передбачений мировою угодою не сплатили, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Одеський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2021 року скасував і ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року про виправлення описки у судовому рішенні скасував.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не довів належним чином обґрунтованість підстав позову, а саме те, що обов`язок відповідачів повернути борг носить солідарний характер.Умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року, не передбачено солідарного обов`язку відповідачів перед позивачем.
Суд першої інстанції, вказавши в рішенні суду про солідарний обов`язок відповідачів повернути борг позивачу вийшов за межі вказаної мирової угоди, що не відповідає вимогам статей 207, 208 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення та ухвалу суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її з Котовського міськрайонного суду Одеської області.
28 грудня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20 лютого 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 910/16288/18 та від 05 серпня 2021 року у справі № 911/1070/20, у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-274цс15.
У касаційній скарзі зазначається, що у мировій угоді відповідачами вказано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які відповідають в солідарному порядку перед ОСОБА_1 за погашення боргу.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є поручителями ОСОБА_2 за його боргом перед ОСОБА_1 та несуть солідарну відповідальність за його боргами.
У касаційній скарзі наведено посилання на те, що апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_3 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що 22 квітня 2016 року у цивільній справі № 505/355/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позикиукладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року.
За умовами вказаної угоди:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в повній мірі погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_1 і визнають, що їх заборгованість перед позивачем складає 100 047,00 євро та 314 481,00 грн.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до 15 березня 2017 року передають ОСОБА_1 45 000,00 євро. Натомість, ОСОБА_1, після одержання 45 000,00 євро, в рахунок погашення позовних вимог, відмовляється від своїх позовних вимог у цивільній справі № 505/355/16-ц та визнає, що борг, визнаний відповідачами в пункті 1 цієї мирової угоди, виконаний в повному обсязі.
В разі невиконання відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 домовленості про передачу ОСОБА_1 до 15 березня 2017 року 45 000,00 євро, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобов`язуються повністю сплатити ОСОБА_1 борг у порядку звернення мирової угоди до примусового виконання.
У зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди провадження у справі закрито, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в пропорційному порядку на користь держави судовий збір у розмірі 6 890,00 грн.
Ухвала від 22 квітня 2016 року набрала законної сили 28 квітня 2016 року.
11 липня 2018 року Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернув стягувачу без прийняття до виконання ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2016 року у цивільній справі № 505/355/16-ц, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме рішення ухвалено проти кількох відповідачів, у виконавчому документі не зазначено в якій частині необхідно виконати рішення, або не зазначено, що обов`язок чи право на стягнення є солідарним.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та аргументи відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.