ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 716/1613/22
провадження № 61-13084св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення
за касаційною скаргою адвоката Кульгавця Сергія Михайловича як представника ОСОБА_3 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2024 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 із будинку АДРЕСА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки та житлового будинку за вказаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 у 2019 році до спірного будинку вселився ОСОБА_2, який є дядьком позивача і братом її матері. ОСОБА_4 заперечувала проти вселення відповідача, неодноразово зверталася до поліції. ОСОБА_2 вселився незаконно, постійно вчиняв сварки на ґрунті своєї незгоди з рішенням покійних батьків, які розпорядилися належним їм будинком на користь сестри - матері позивача.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері відповідач і надалі проживає без реєстрації та дозволу у належному позивачу будинковолодінні, відмовляється залишити будинок і чинить перешкоди у доступі до майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заставнівський районний суд Чернівецької області рішенням від 25 березня 2024 року позов задовольнив. Усунув ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, а саме житловим будинком, що розташований на АДРЕСА_1, шляхом виселення із вказаного будинку ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірністю заявлених вимог. Відповідач не є членом сім`ї позивача, має зареєстроване місце проживання за іншою адресою, вселився у спірний будинок без згоди колишнього власника, яка померла, що свідчить про втрату ним права на проживання. Відповідач порушує право позивача на користування та розпорядження належним їй на праві власності майном. Виселення відповідача зі спірного будинку переслідує легітимну мету, визначену в пункті 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція).
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд постановою від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Боднарюк В. І., задовольнив. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Постанова апеляційного суду мотивована перевагою інтересів ОСОБА_2 і його права на повагу до житла над інтересами ОСОБА_1 і її правами на мирне володіння своїм майном. Доказів вселення ОСОБА_2 до спірного житла за відсутності згоди колишнього власника в матеріалах справи немає, як і немає доказів наявності у ОСОБА_2 права власності чи користування іншим житлом. Тривалий час проживання ОСОБА_2 у будинку з 2019 року (протягом п`яти років) є достатньою підставою для того, щоб вважати цей будинок житлом ОСОБА_2 в розумінні статті 8 Конвенції. ОСОБА_2 у разі виселення в силу свого віку, матеріального стану та стану здоров`я буде неспроможний забезпечити себе житлом, тобто стане безхатченком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Кульгавець С. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2024 року і залишити в силі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 357/7940/16-ц.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Висновок апеляційного суду про те, що вселення відповідача до будинку відбулось за згоди власника, не відповідає дійсності, оскільки між відповідачем і матірʼю позивача, яка була власником майна, існували спори щодо неправомірного проживання ОСОБА_2 .
Також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо недоведеності факту реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в іншому місті. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач особисто підтвердив, що зареєстрований на АДРЕСА_2, де проживають його члени сім`ї. Водночас в суді апеляційної інстанції представник відповідача стверджував про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання. Відповідач вводить суд в оману щодо відсутності в нього іншого місця проживання.
В грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Боднарюка В. І. як представника ОСОБА_2 , мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду.
Позивач не надала доказів того, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні власністю. Відповідач не має іншого житла, у 2019 році вселився до спірного будинку за згоди попереднього власника - своєї сестри і проживає в одній із господарських будівель домоволодіння, в якій сам обладнав собі жилу кімнату. Позивач до будинку фактично не приїжджала, його станом не цікавилась, відповідач сплачував податки за землю, комунальні послуги, здійснював ремонт у будинку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Кульгавця С. М. як представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі.
09 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
31 грудня 2021 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_4, яке складається із земельної ділянки, житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у кв. АДРЕСА_3 .
У 2019 році відповідач ОСОБА_2 вселився до спірного будинку.
ОСОБА_2 не зареєстрований в селі Боянчук Чернівецького району Чернівецької області (довідка виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 14 листопада 2022 року № 906).
Зі змісту довідки поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадою Чернівецького районного УП ГУНП в Чернівецькій області від 24 березня 2022 року відомо, що ОСОБА_1 зверталась до поліції у зв`язку із тим, що її дядько ОСОБА_2 з 2019 року до сьогодні проживає у будинку, який їй належить, та відмовляється його покидати. ОСОБА_2 не впускав її до будинку, звинувачуючи у тому, що мати - ОСОБА_4 здійснила підробку документів на будинок.
За повідомленням відділення поліції № 3 (м. Заставна) Чернівецького районного УП ГУНП в Чернівецькій області від 10 листопада 2022 року відомо, що ОСОБА_4 зверталася до відділення поліції 28 липня 2020 року стосовно того, що її брат ОСОБА_2 вчиняє сварку щодо будинку, власницею якого вона є.
23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі досудового розслідування зареєстровано кримінальне провадження № 12020265090000019 за частиною першою статті 358 КК України за заявою ОСОБА_2 щодо незаконного оформлення ОСОБА_4 заповіту, за яким успадковано майно його матері.
Заставнівський районний суд Чернівецької області рішенням від 30 жовтня 2023 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старостинський округ № 7 с. Боянчук Юрковецької сільської ради Чернівецької області, державний нотаріус Заставнівської державної нотаріальної контори Бурдейна Г. П., про визнання заповіту недійсним. Рішення суду набрало законної сили 09 грудня 2023 року.
23 січня 2023 року ОСОБА_1 направила вимогу ОСОБА_2 про добровільне виселення з належного їй будинковолодіння.
ОСОБА_2 є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і має з 13 січня 1998 року третю групу інвалідності довічно.