ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 501/2108/14-ц
провадження № 61-13222св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред?явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.
Заява мотивована тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 травня 2015 року стягнено солідарно із ОСОБА_1,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", правонаступником якого
є АТ "Ощадбанк", заборгованість за кредитним договором у сумі
1 447 546,90 грн. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_1 1 447 546,90 грн заборгованості за кредитним договором. Виконавчий лист щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_2 АТ "Ощадбанк" не отримувало.
У зв`язку з тим що з позовом до суду звертався прокурор м. Іллічівська
в інтересах АТ "Ощадбанк", а також виконавчі листи отримувала прокуратура, виконавчий лист про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 був втрачений під час пересилки з виконавчої служби на адресу прокурора
м. Іллічівська, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості виконати рішення.
У зв?язку з наведеним АТ "Ощадбанк" просило поновити строк для пред?явлення виконавчого листа до виконання у справі № 501/2108/14-ц, що виданий Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 1 447 546,90 грн; видати дублікат виконавчого листа у справі № 501/2108/14-ц, виданий Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 1 447 546,90 грн.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05 листопада
2020 року заяву задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у справі № 501/2108/14-ц про стягнення
в солідарному порядку із ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості в розмірі 1 447 546,90 грн.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 501/2108/14-ц у справі за позовом прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року, представник ОСОБА_2 - адвокат
Кобильник Д. О. оскаржив її в апеляційному порядку шляхом подання
19 червня 2024 року апеляційної скарги.
Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від
05 листопада 2020 року, посилаючись на те, що суд не надсилав копії зави про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку на його виконання; суд не надсилав заявнику судових повісток, у зв?язку з чим він був позбавлений інформації про дату, час і місце розгляду справи та можливості висловити свої заперечення; суд не надсилав заявнику копії оскаржуваної ухвали. ОСОБА_2 проживає в Королівстві Бельгія і про наявність ухвали дізнався 08 червня 2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кобильника Д. О. залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Зокрема, заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги і надати докази пропуску строку на апеляційне оскарження.
30 серпня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кобильник Д. О. на виконання ухвали суду надав заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Кобильника Д. О. на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана до апеляційного суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені в апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги і не виправдовують значний (більш ніж 4 роки) пропуск процесуального строку на її подання.
При цьому апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 вересня 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої касаційної скарги просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що повістки були направлені за вигаданою адресою, одна з яких була повернена з відміткою "адресат відсутній за вказано адресою".
Доводи інших учасників справи
20 грудня 2024 року АТ "Ощадбанк" подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що заявник, зловживаючи своїми процесуальними правами, протягом двох місяців з часу постановлення Одеським апеляційним судом ухвали від 26 червня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув недоліків скарги у визначені судом строки. Вказує, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованими повідомленням про виклик у судові засідання (т. 3, а. с. 81, 96). Повідомлення про виклик
у судове засідання, призначене на 06 жовтня 2020 року, повернулось із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученням судової повістки.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Іллічівського міського суду Одеської області.
13 січня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавством імперативно встановлено процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі
в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; б) чи пропущено строк на апеля