ДОДАТКОВА УХВАЛА
25 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 915/1819/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агротрейд Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 і рішення Господарського суду Миколаївської області 05.06.2024 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агротрейд Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН"
про стягнення попередньої оплати, штрафних санкцій за порушення умов договору поставки, інфляційних втрат та 3% річних,
В С Т А Н О В И В:
1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ДОН" (далі - ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН") на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 і рішення Господарського суду Миколаївської області 05.06.2024 у справі № 915/1819/23 закрито.
2. 28.01.2025 від ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник зазначав, зокрема, що докази стосовно розміру витрат, які позивач має сплатити у звязку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції (витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою) будуть подані до Верховного Суду протягом п`яти днів після винесення судового рішення за наслідками розгляду цієї справи.
3. 11.02.2025 (подана через Електронний суд 10.02.2025) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів судових витрат.
4. Водночас 12.02.2025 ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" подало заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції у сумі 186 000,00 грн. Також товариство просило розглядати цю заяву за відсутності його представників.
5. ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
6. Від ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2025 призначено розгляд заяви ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" про ухвалення додаткового рішення до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у цій справі у судовому засіданні на 25.02.2025.
8. Дослідивши вказану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а також заперечення відповідача на неї, Верховний Суд зазначає таке.
9. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
10. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
11. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
12. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
13. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
14. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
15. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
16. Згідно з положеннями частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
17. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
18. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
19. Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
20. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
21. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
22. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
23. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
24. Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
25. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
26. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
27. Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
28. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
29. У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
30. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява позивача.
31. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі позивач надав остаточний розрахунок суми судових витрат від 10.02.2025, додаткові угоди від 27.05.2024 № 27/24-05-1, від 21.12.2024 № 21/24-12-1, від 10.01.2025 № 10/25-01-1 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2023 № 01/23-10, додатки до вказаного договору від 21.12.2024 № 21/24-12-1, від 10.01.2025 № 10/25-01-1, акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2025.
32. У договорі про надання правової допомоги від 01.10.2023 № 01/23-10, укладеному між ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" (клієнт) і адвокаткою Бадакою О. М., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2019 № 001212, зазначено (пункт 1.1), що адвокатка зобов`язується бути представником клієнта за позовом ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" до ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" про стягнення коштів за оплачений непоставлений товар у тому числі під час судового розгляду в будь-яких судових інстанціях, а також надавати правову допомогу з усіх правових питань, що стосуються діяльності клієнта відповідно до умов цього договору, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатці гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання умов цього договору.
Загальна вартість правової допомоги за цим договором вказується в додатковій угоді до договору. Акт наданих послуг з надання правової допомоги підписується сторонами після її фактичного надання (пункти 3.1, 3.3 договору).
33. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2023 № 01/23-10 на виконання договору щодо захисту інтересів клієнта у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 915/1819/23 за позовом ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" до ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" про стягнення попередньої оплати, штрафних санкцій за порушення умов договору поставки, інфляційних втрат та 3% річних адвокаткою були надані послуги, а саме: 1) усна юридична консультація (1 год) - 3000,00 грн; 2) підготовка (написання) касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 915/1819/23 (10 год) - 30 000,00 грн; 3) підготовка (написання) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження (2 год) - 6000,00 грн; 4) підготовка (написання) клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (1 год) - 3000,00 грн; 5) підготовка (написання) відзиву на касаційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 915/1819/23 (48 год) - 144 000,00 грн. В акті зазначено, що сторони погоджуються, що послуги, вказані в ньому, надані адвокаткою в повному обсязі, якісно та в строк. За надання правової допомоги клієнт зобов`язується сплатити адвокатці винагороду (гонорар) у розмірі 186 000,00 грн, з розрахунку 3000,00 грн за кожну годину. Сторони взаємних претензій не мають.
34. ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" заперечило проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, посилалося, зокрема, на те, що позивач мав заявити вимоги про компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, посилаючись на частину 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка подавала скаргу та зазначити, в чому полягали такі необґрунтовані дії; наголошував на тому, що заявлена сума адвокатських витрат є надміру завищеною, такою, що не відповідає ринковим цінам на послуги адвоката. До вказаних заперечень відповідачем було долучено відповідні докази (ринкова вартість послуг адвоката).
35. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
36. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (пункти 7.13, 7.14 постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).
37. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
38. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
39. Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
40. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
41. Дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, а також заперечення відповідача щодо їх стягнення, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви, а саме у сумі 9000,00 грн. Щодо решти суми заявлених витрат, то вони не відповідають критеріям, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме критерію розумності та реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і співмірних із наданими послугами в суді касаційної інстанції.
Зокрема, заявник безпідставно включив до відшкодування вартість послуг за підготовку (написання) касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 915/1819/23 (10 год) - 30 000,00 грн та підготовку (написання) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження (2 год) - 6000,00 грн, позаяк згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.02.2025 у справі № 915/1819/23 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 915/1819/23 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, тобто касаційна скарга позивача на вказану ухвалу не була предметом розгляду Верховного Суду. Водночас, як свідчать матеріали справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору; адвокатка Бадака О. М. надавала правову допомогу позивачеві на усіх стадіях судового розгляду, тому, відповідно, вона була обізнаною з цією справою, відтак правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду цієї справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається. Звідси немає очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції (підготовка відзиву - 144 000,00 грн) вимагала значного обсягу юридичної роботи представника ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" та, відповідно, часу. Крім того, участь у судовому засіданні представників учасників справи Верховним Судом обов`язковою не визнавалася, тому підготовка позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності його представників, що є формою реалізації права на участь в судовому засіданні, не була процесуально необхідною та неминучою. Водночас за наведеного викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності, а саме їх неминучості, надання такої послуги як надання усної юридичної консультації, що пов`язана з виконанням адвокаткою взятих на себе зобов`язань згідно з договором про надання правової допомоги в межах цієї справи.
42. У контексті наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами відповідача про завищення вартості адвокатських послуг. Водночас колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на положення частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, по-перше, приписи цієї норми стосуються права саме відповідача у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, а, по-друге, вчинення такої процесуальної дії як закриття провадження у справі не є тотожним закриттю касаційного провадження.
43. Отже, наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ "Компанія Агротрейд Плюс" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН" 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд