ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участі секретаря судового засідання Громак О.В.
учасники справи:
кредитор (скаржниця) - ОСОБА_1 - не з`явилася,
представник скаржниці - Шафоростов В.О., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
боржник - Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Харків-Москва"
представниця боржника - Третьякова Н.Ю., (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
розпорядник майна - арбітражна керуюча Венська О.О., (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
Офіс Генерального прокурора - Костюк О.В., прокурор, особисто,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 11.09.2024
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 30.09.2024
у складі судді: Прохорова С.А.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 04.11.2024
у складі колегії суддів: Россолова В.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт
до Торгівельно-комерційного ТОВ з іноземними інвестиціями "Харків-Москва"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. 24.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (далі - ініціюючий кредитор, ТОВ "Олівіт") звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (далі - боржник, ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва"), посилаючись на те, що боржник має заборгованість перед кредитором на загальну суму 761 372,24 грн., строк сплати якої настав.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2022 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), зокрема, прийнято заяву ТОВ "Олівіт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва" до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання на 08.09.2022, без застосування автоматизованої системи з відбору арбітражних керуючих, у зв`язку з поданням ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого Венської О.О., інше.
3. Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №11614 від 11.10.2022 (далі - ОСОБА_1, скаржниця)) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявниця просила суд визнати її грошові вимоги до ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва" в розмірі 9 153 363,14 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги у сумі 9 153 363,14 грн., а також витрати зі сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами у розмірі 4 962,00 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого суду
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 (вх. 11614 від 11.10.2022) відхилено грошові вимоги до боржника в розмірі 9 153 363,14 грн.
4.1. Щодо частини вимог, які ґрунтуються на договорах купівлі-продажу нерухомого майна від 2016 року, суд першої інстанції установив відсутність доказів сплати ОСОБА_1 грошових коштів за нерухоме майно, яке було предметом цих договорів. З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість вимог у цій частині.
4.2. Щодо частини вимог, які обґрунтовані заявницею наданням нею фінансової допомоги товариству боржника, судом установлено відсутність доказів укладення договору про надання фінансової допомоги чи договору позики між ОСОБА_1 та боржником.
4.3. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що заявлена ОСОБА_1 сума у розмірі 5 471 074,28 грн. за своєю правовою природою є залишком суми внеску зазначеної особи як учасника товариства до статутного капіталу товариства.
4.4. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд зазначив, що ця частина вимог фактично є зобов`язаннями боржника перед засновником, тому, на підставі статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства не включається до складу грошових зобов`язань боржника.
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) в попередньому засіданні відмовлено у включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ОСОБА_1 до боржника в розмірі 9 153 363,14 грн.
5.1. При цьому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Харків - Москва" включено визнані судом вимоги, а саме:
- вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761 372,24 грн. основного боргу, 24 810,00 грн. судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн. витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства);
- заявлені вимоги ТОВ "Метінком" в розмірі 8 000 000,00 доларів США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн. основного боргу, а також судовий збір на суму 4 962,00 грн.;
- заявлені вимоги Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради у розмірі 682 654,88 грн. заборгованості та судовий збір на суму 4 962,00 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення,
ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 залишено без змін.
6.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що, звертаючись із заявою з грошовими вимогами до Боржника у справі № 922/3921/21(922/1371/22), частину вимог ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що за 4 договорами купівлі-продажу від 2016 року нею сплачені на користь боржника грошові кошти на загальну суму 2 813 541,85 грн., на яку нараховані та заявлені до стягнення втрати від інфляції за період з 17.11.2016 до 12.03.2020 у розмірі 868 747,01 грн.
6.2. Разом з тим, ОСОБА_1 не надала жодних пояснень в якій формі нею була проведена оплата за спірними договорами та дати таких розрахунків. Водночас, з документів, наданих боржником, убачається, що зазначена у договорах сума грошових коштів не надходила на рахунки боржника, тобто доказів того, що розрахунок проводився у безготівковій формі матеріали справи не містять. Також, згідно даними бухгалтерського обліку боржника, відповідна сума грошових коштів не надходила до каси товариства.
6.3. Апеляційний господарський суд відхилив як необґрунтовані посилання апелянта на необхідність врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, оскільки обставини у справі № 916/667/18 не є тотожними з обставинами у справі № 922/3921/21 (922/1371/22). Суд апеляційної інстанції зазначив, що справа № 916/667/18 не є справою про банкрутство, а є корпоративним спором, тоді як вимоги у цій справі ОСОБА_1 є грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство до яких, як зазначено вище застосовується підвищений стандарт доказування.
6.4. Апеляційний господарський суд відхилив твердження скаржниці про те, що матеріали справи № 922/3921/21 (922/1371/22) не містять судових рішень про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 2016 року між боржником і ОСОБА_1 недійсними повністю чи частково. З урахуванням обставин та висновків судів у справі № 621/1905/16-ц про те, що боржник отримав спірне нерухоме майно незаконно, визнавати відповідні договори недійсними не має потреби, оскільки вони є нікчемними.
6.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що надання ОСОБА_1 виписок з банківського рахунку не свідчить про те, що зняті нею кошти були спрямовані саме на оплату за спірними договорами. З урахуванням того, що існували обмеження щодо розрахунків у готівковій формі, ОСОБА_1, маючи відповідну суму на банківському рахунку, мала можливість розрахуватись за договорами у безготівковій формі. При цьому, у договорах відсутні положення про домовленість розрахунку у готівковій формі. Також відсутні докази передання коштів у готівці до каси товариства.
6.6. Відсутність доказів реальної оплати за спірними договорами, відсутність доказів користування заявницею нерухомим майном, передача цього майна в безоплатне користування боржнику одразу після укладення договорів купівлі-продажу, висновки судів у цивільній справі №621/1905/16-ц, за висновками суду апеляційної інстанції свідчить про приховану мету цих договорів та про фіктивність спірних договорів.
6.7. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не надано доказів укладення договору фінансової допомоги чи договору позики між нею та боржником, в яких було б узгоджено між сторонами правовідносини щодо надання фінансової допомоги чи позики зі строками повернення таких коштів та умовами на яких вони надаються. При цьому суд апеляційної зазначив, що заявниця на власний розсуд трактує правовідносини між нею та боржником та здійснено помилкову кваліфікацію цих правовідносин.
6.8. Східний апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржниці на лист - заяву керівника Боржника ОСОБА_2 від 01.07.2019, в якому висловлюється про те, що ТК ТОВ ІІ фірма "Харків-Москва" придбає у майбутньому ОСОБА_1 2-х квартири у місті Харкові, оскільки посилання на те, що таке зобов`язання стосується правовідносин, які виникли у зв`язку зі спірними договорами купівлі-продажу чи внеском до статутного капіталу товариства зазначена заява
6.9. Апеляційний суд зазначив, що оскільки суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відхилення вимог ОСОБА_1 у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю, то відсутні правові підстави для застосування позовної давності.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
7 ОСОБА_1 02.12.2024 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22).
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22); датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ОСОБА_1 визначено 11.02.2025.
10. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2025 задоволено заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шафоростова В.О. та арбітражної керуючої Венської О.О. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2025 задоволено заяву представника ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва" - адвоката Третьякової Н.Ю. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12. Від ТК ТОВ ІІ "Харків-Москва" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22), в якому представниця Товариства просила закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2024, ухвалу господарського суду Харківської області від 30.09.2024 в частині, постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024. Водночас, у випадку розгляду касаційної скарги по суті - відмовити в задоволенні касаційної скарги, ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2024, ухвалу господарського суду Харківської області від 30.09.2024 в частині, постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишити без змін.
13. У відзиві зазначено, що викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
14. В судове засідання 11.02.2025 в режимі відеоконференції з`явилися представники боржника, розпорядник майна, представник скаржниці, які надали свої пояснення та заперечення щодо доводів і вимог касаційної скарги.
15. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (11.02.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги (в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи), що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 11.02.2025.
16. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-IX, Верховний Суд розглядає справу № 922/3921/21 (922/1371/22) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )
17. Скаржниця доводила, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.
18. Також скаржниця доводила, що боржник (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) своїми підписами у письмовій формі засвідчили та підтвердили, що боржник отримав від ОСОБА_1 грошові кошти (в залежності від об`єкту нерухомого майна 578 125 грн./763 125 грн./740 000 грн./732 291,85 грн.) загалом у розмірі 2 813 541,85 грн. Тому, у зв`язку з витребуванням у скаржниці на підставі судового рішення нежитлових будівель, останній завдано збитки у вигляді сплаченої боржнику за Договорами купівлі-продажу від 16.11.2016 вартості майна всього в розмірі 2 813 541,85 грн. В цілях дотримання підвищеного стандарту доказування ОСОБА_1 було окремо надано додаткові докази спроможності сплати грошових коштів (джерел походження коштів), так і додаткових доказів у вигляді запевнення боржника вчинити майнові дії на користь ОСОБА_1 після витребування у неї майна судом. На думку скаржниці, Заявою від 01.07.2019 боржник фактично визнає необхідність вчинення у майбутньому майнових дій з купівлі квартири ОСОБА_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
19. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 17 - 18 описової частини цієї постанови.