ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 522/18779/15-ц
провадження № 61-2181св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія",
відповідачка - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Реу Кристина Павлівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 09 лютого 2016 року у складі судді Ільченко Н. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -
ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного 29 жовтня
2007 року договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11237433000, відповідачка отримала кредит в іноземній валюті в сумі 13 135,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 66 331,75 грн за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення кредитного договору. Відповідачка зобов`язалася повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 29 жовтня 2014 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі
13 % річних.
З метою забезпечення виконання взятих зобов`язань, відповідачка передала банку в заставу нерухоме майно, а саме - транспортний засіб марки "Chevrolet", модель "AveoTC58U", 2007 року випуску, синього кольору, типу - легковий седан,
з номерами агрегатів кузов: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 .
Банк виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, проте відповідачка всупереч умовам кредитного договору, не здійснювала платежі з метою погашення суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, чим порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 27 серпня
2015 року відповідачка мала заборгованість у розмірі 18 071,50 доларів США,
з яких: 8 903,01 доларів США - заборгованість за кредитом; 9 168,49 доларів США - заборгованість за процентами.
Крім того, за несвоєчасне погашення заборгованості банк нарахував відповідачці пеню у загальному розмірі 160 633,19 грн, з яких: 84 293,43 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 76 339,76 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість станом на 27 серпня 2015 року у валюті кредиту у загальному розмірі 18 071,50 доларів США та пеню у гривневому еквіваленті у загальному розмірі 160 633,19 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2016 року у складі судді Ільченко Н. А. позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу
від 29 жовтня 2007 року № 11237433000 у загальному розмірі 18 071,50 доларів США та 160 633,19 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 8 903,01 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитними коштами -
9 168,49 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 84 293,43 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 76 339,76 грн, та судові витрати у розмірі 3 654,00 грн.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачки на користь банку заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не дотрималась встановлених кредитним договором термінів повернення наданого кредиту та термінів сплати процентів за користування кредитом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2016 року замінено стягувача з виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 09 лютого 2016 року у справі, а саме: з ПАТ "УкрСиббанк" на Товариство
з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" (далі -
ТОВ "Українська факторингова компанія").
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Реу К. П. задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Українська факторингова компанія".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Українська факторингова компанія", заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 29 жовтня
2007 року № 11237433000 станом на 27 серпня 2015 року у загальному розмірі 18 071,50 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 8 903,01 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами -
9 168,49 доларів США; та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитом станом на 27 серпня
2015 року у загальному розмірі 160 633,19 грн, з яких пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 84 293,43 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 76 339,76 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Українська факторингова компанія", витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 654,00 грн.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції через порушення районним судом порядку розгляду справи, зокрема, судову повістку про виклик до суду на 09 лютого 2016 року позивачці було направлено засобами поштового зв`язку 01 грудня 2015 року, проте поштовий конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до суду першої інстанції 25 грудня 2015 року з відміткою працівника поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". Наведене не може вважатися належним повідомленням учасника справи про дату, час і місце розгляду справи, оскільки це не відповідає вимогам частини першої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у редакції чинній на дату ухвалення рішення, якою передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку за адресою місцезнаходження (проживання). Враховуючи, що справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, ухвалене судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню
з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог.
Переглядаючи справу по суті спору, суд апеляційної інстанції прийняв таке саме рішення щодо змісту позовних вимог банку, мотивуючи це тим, що банк довів належними і допустимими доказами факт укладення між ним та ОСОБА_1 кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків, а зі сторони відповідачки має місце прострочення виконання як позичальником взятих на себе зобов`язань, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - Реу К. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 09 лютого 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах: від 20 травня 2022 року
у справі № 336/4796/18, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц,
від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України). Крім того, зазначає, що судами належним чином не встановлено фактичні обставини у справі та не в повному обсязі досліджені докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявниця також, посилаючись на статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказує, що матеріали справи містять лише копію договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 29 жовтня 2007 року, розрахунки заборгованості надані
в довільній формі, первинні документи, що підтверджують факт отримання коштів, відсутні в матеріалах справи. Суд вважав доведеною суму заборгованості лише
у зв`язку з наявністю кредитного договору та договору застави. Кредитор мав довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. Крім того, суд апеляційний суд, всупереч вимогам підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, не вирішив питання про часткове стягнення на користь відповідачки сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, незважаючи на її часткове задоволення.
Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для доплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року клопотання про зменшення сплати судового збору задоволено, зменшено розмір судового збору, що підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, із 16 434,84 грн до 7 308,00 грн, відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 522/18779/15-ц із Приморського районного суду м. Одеси та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 522/18779/15-ц.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", назва якого згодом змінена на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11237433000.
Відповідно до предмету договору, банк зобов`язався надати позичальнику,
а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 13 135,00 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 66 331,75 грн за курсом НБУ на день укладення договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті (пункт 1.1).
Надання кредиту здійснюється у наступний термін: 29 жовтня 2007 року
(підпункт 1.2.1).
Позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно з додатком № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 29 жовтня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди сторін (підпункт 1.2.2).
За користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці (підпункт 1.3.1).
Нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно з умовами договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами
пунктів 1.3.2, 5.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору
(підпункт 1.3.3).
Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти (підпункт 1.3.4).
Позичальник зобов`язується використовувати кредит на зазначені у договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити кредит й інші грошові платежі на рахунки банку в порядку та на умовах, передбачених договором (пункт 3.4).
За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених договором та/або "кредитним договором", зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:
в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;
в розмірі подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;
пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.
При цьому банк може використати таке право на застосування пені, починаючи
з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов`язання, передбаченого договором та/або "кредитний договором". Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором та/або "кредитним договором" за першою вимогою банку (пункт 4.1).
У забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі позичальника за договором позичальник передає в заставу, а банк приймає рухоме майно, а саме - транспортний засіб марки "Chevrolet", модель "AveoTC58U", 2007 року випуску, синього кольору, типу - легковий седан,
з номерами агрегатів кузов: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 (пункт 2.1).
Відповідно до наданої банком довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року № 0011237433000 станом на 27 серпня
2015 року розмір заборгованості відповідачки за кредитом становить
8 903,01 доларів США, за процентами за користування кредитом -
9 168,49 доларів США.
Згідно з довідками розрахунками, наданими банком, станом на 27 серпня
2015 року розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 84 293,43 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом банком визначена у розмірі 76 339,76 грн.
17 листопада 2016 року між ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ "Українська факторингова компанія" (фактор) укладено договір факторингу № 46, за умовами якого клієнт на користь фактора відступив (передав заборгованість боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних догорів), у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 .