ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 296/5532/23
провадження № 61-5876св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Сенс Банк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С., від 09 січня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. (далі - приватний нотаріус Сєтак В. Я.), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. (далі - приватний нотаріус Мироник О. В.), про визнання припиненими договору поруки та договору іпотеки.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 06 грудня 2007 року її батько ОСОБА_3 уклав з відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") кредитний договір № 0501/1207/88-281, за яким були надані кредитні кошти у розмірі 39 000 дол. США строком до 05 грудня
2017 року.
3. З метою належного виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_3 передав в іпотеку банку 2/3 частини квартири
АДРЕСА_1 .
4. Вона також передала в іпотеку банку 1/3 частину зазначеної квартири.
5. Крім того, 06 грудня 2007 року вона уклала з ВАТ "Сведбанк" договір поруки, за яким зобов`язалася нести солідарну з боржником відповідальність перед кредитором.
6. В подальшому між ВАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", а також між ПАТ "Дельта Банк" та АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", були укладені договори відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.
7. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
8. Оскільки строк виконання основного зобов`язання настав та після смерті боржника, а вона, як поручитель і заставодавець, не надала згоди на забезпечення кредитних зобов`язань, вважає, що договори поруки та іпотеки є припиненими відповідно до частини четвертої статті 559, частини першої статті 523 ЦК України.
9. Стверджує, що спадкоємець не може бути поручителем за борговим зобов`язанням померлого спадкодавця, адже у цьому випадку боржником та поручителем є одна й та сама особа, що не узгоджується з положеннями цивільного законодавства, якими передбачено, що призначення договору поруки, яке породжує акцесорне (додаткове) зобов`язання, полягає у забезпечувальному характері до основного зобов`язання.
10. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати припиненим договір поруки від 06 грудня 2007 року
№ 0501/1207/88-281-Р-1, укладений між нею та ВАТ "Сведбанк";
- визнати припиненим іпотечний договір від 06 грудня 2007 року, укладений між нею, ОСОБА_3 та ВАТ "Сведбанк", в частині передачі нею в іпотеку 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
12. Суд першої інстанції вказав, що статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу як визнання договору припиненим. Окрім того, смерть іпотекодавця не є підставою для припинення договору іпотеки, враховуючи ту обставину, що спадщину після його смерті прийнято, у тому числі й позивачкою. За цих обставин районний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Д. В. задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира
від 05 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Визнано припиненою поруку за договором поруки № 501/1207/88-281-Р-1, укладеним
06 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 . Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 6 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, про передачу в іпотеку 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто з ПАТ " Сенс-Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 367,20 грн.
14. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у разі смерті фізичної особи - боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
15. Зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем).
16. Позивачка є спадкоємицею за законом першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3, але згоди відповідати за кредитним зобов`язанням після смерті боржника вона не надала, що відповідно до частини першої статті 523 ЦК України свідчить про припинення поруки та іпотеки й відсутність у позивачки зобов`язань з погашення заборгованості за кредитним договором, у тому числі й за рахунок предмета іпотеки.
17. Якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки та/або іпотеки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку та/або іпотеку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом "суд знає закони" не перешкоджає суду, за наявності для цього підстав, визнати припиненою поруку та іпотеку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. У касаційній скарзі представник АТ "Сенс Банк" - адвокат Михніцький Г. Ю. просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2024 року та залишити в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. 22 квітня 2024 року представник АТ "Сенс Банк" адвокат
Михніцький Г. Ю. подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у справі № 296/5532/23.
20. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року поновлено АТ "Сенс Банк" строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 296/5532/23, які у червні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 441/1647/15-ц, від 08 липня 2024 року у справі
№ 449/70/16,від 30 червня 2020 року у справі № 752/1297/17, від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц, у постанові Верховного Суду України
від 17 березня 2013 року у справі № 6-18цс13 (пункт 1 частини другої статті
22. Вказує, що висновок суду апеляційної інстанції про припинення іпотеки у зв`язку зі смертю позичальника та відсутністю згоди його спадкоємиці ОСОБА_1 бути надалі іпотекодавцем за зобов`язанням нових позичальників суперечить змісту статті 17 Закону України "Про іпотеку", якою визначено вичерпний перелік підстав для припинення іпотеки.
23. Вважає, що іпотека не припиняється у разі смерті позичальника якщо іпотекодавець - майновий поручитель, фактично вступив у спадщину після смерті позичальника та набув право власності на предмет іпотеки.
24. Звертає увагу, що кредитор своєчасно направив спадкоємцям позичальника вимогу про виконання зобов`язання, а отже апеляційним судом неправильно застосовано статтю 23 Закону України "Про іпотеку", статті 1216, 1218, 1261, 1282 ЦК України, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
25. Позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, а апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, що вказує на порушення положень частини першої статті 12 та частини першої статті 13 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
26. 06 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 0501/1207/88-281, згідно з яким позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 39 000 дол. США строком до 05 грудня 2017 року зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом.
27. 06 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язалася нести солідарну з позичальником відповідальність перед банком за належне виконання кредитних зобов`язань.
28. Також, 06 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, право власності на 2/3 частини якої зареєстроване за ОСОБА_3, а на 1/3 частину - за ОСОБА_1 .
29. 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу прав за кредитним та іпотечним договорами від 06 грудня 2007 року.
30. В подальшому право вимоги за кредитним договором, договором поруки та іпотеки перейшло до АТ "Альфа Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк".
31. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
32. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дочки ОСОБА_2 і позивачка ОСОБА_1 .
33. Матеріали спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_3, містять інформацію про те, що у вересні 2014 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до Першої житомирської державної нотаріальної контори із вимогою до спадкоємців ОСОБА_3 сплатити заборгованість за кредитним договором № 0501/1207/88-281.
34. 26 травня 2023 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до ОСОБА_1 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором від 06 грудня
2007 року № 0501/1207/88-281 протягом тридцяти днів.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
36. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
37. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
38. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
39. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (стаття 509 ЦК України).
40. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
41. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
42. Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
43. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті
44. За правилами статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
45. Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
46. Статтею 1 Закон України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
47. Припинення поруки та іпотеки визначені ЦК України та Законом України "Про іпотеку".
48. Так, у статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.
49. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
50. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
51. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
52. За правилами статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов`язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов`язаний негайно повернути його заставодавцеві.
53. Подібні за змістом норми містяться у Законі України "Про іпотеку", зокрема стаття 17 регламентує, що іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- з інших підстав, передбачених цим Законом.
54. При цьому спільну підставу для припинення поруки та застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
55. Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі в результаті його смерті.
56. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України).
57. За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
58. Слід наголосити, що зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем).
59. У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
60. У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.
61. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14.
62. У розглядуваній справі встановлено, що ОСОБА_3 - позичальник за кредитним договором від 06 грудня 2007 року №0501/1207/88-281 помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
63. Матеріали справи не містять відомостей про те, що за життя ОСОБА_3 банк звертався до нього з позовом про стягнення боргу за кредитним договором або про звернення стягнення на предмет іпотеки.
64. ОСОБА_1 не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .
65. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 не надала згоду на забезпечення виконання зобов`язання іншою особою ніж померлим ОСОБА_3, зокрема дочкою спадкодавця - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину.
66. Отже апеляційний суд правомірно констатував наявність підстав для припинення поруки та іпотеки ОСОБА_1 відповідно до статті 523 ЦК України у зв`язку з тим, що доказів надання нею згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником матеріали справи не містять.
67. Доводи касаційної скарги та посилання заявника на постанови Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 441/1647/15-ц, від 08 липня 2024 року у справі № 449/70/16,від 30 червня 2020 року у справі № 752/1297/17, від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц, постанову Верховного Суду України від 17 березня 2013 року у справі № 6-18цс13, висновків апеляційного суду не спростовують, з урахуванням встановлених у цій справі обставин.
68. Питання застосування частини першої статті 523 ЦК України у випадку заміни боржника при спадкуванні було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
69. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 підтримано висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13,
від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, відповідно до яких на іпотекодавця може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності згоди іпотекодавця відповідати за нового боржника. Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від вказаних висновків.
70. Аргументи заявника щодо неправильного застосування апеляційним судом статті 17 Закону України "Про іпотеку" зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, без врахування наведених висновків Великої Палати Верховного Суду.
71. Колегія суддів не встановлено виходу апеляційного суду за межі позовних вимог.
72. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що у розглядуваній справі судами не вирішувались вимоги банку до спадкоємців боржника ( ОСОБА_3 ) щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
73. Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи як в контексті змісту спірних правовідносин, так і щодо способу захисту прав за подібними позовами.
74. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржуване судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої постанови - без змін.
75. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду