ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"
на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024
у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23)
за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- ОСОБА_1,
про визнання поруки припиненою,
в межах справи № 922/3921/21
про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
ВСТАНОВИВ:
1. Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (далі - ТК ТОВ фірма "Харків-Москва"), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (далі - ТОВ "Метінком"), в якій просить визнати припиненою з 28.12.2021 поруку ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за договором поруки, укладеним між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (третя особа) та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", від 26.09.2011.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що строк пред`явлення вимоги з боку ТОВ "Метінком" (новий кредитор за договором уступки права вимоги) до ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" (поручитель за договором позики) за договором позики від 26.09.2011 та договором поруки від 26.09.2011 втратив дію 28.12.2021, що тягне за собою визнання поруки припиненою з 28.12.2021.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23) у позові про визнання припиненою з 28.12.2021 поруки ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" за договором поруки, укладеним між третьою особою та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" від 26.09.2011 відмовлено повністю.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23) залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23) та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Підставою касаційного оскарження є застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, від 10.09.2024 у справі №917/233/24, від 01.07.2024 у справі № 46/603 щодо застосування статей 80, 269 ГПК України.
6.2. Вказує, що апеляційний суд застосував Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2024 у справі №380/18997/21, від 29.01.2021 у справі №922/705/18 в частині визначення порядку направлення поштових відправлень на адресу юридичної особи, а також фактів, які мали бути з`ясовані на підставі саме допустимих доказів.
6.3. Вважає, що судовою колегію не застосовано до спірних правовідносин висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 179/363/21, від 21.06.2023 у справі № 757/42885/19-ц, від 23.11.2023 у справі № 466/725/20 в частині застосування принципу заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius).
6.4. Крім того, скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що висновок Верховного Суду щодо можливості застосування зворотної дії в часі ч.4 ст. 559 ЦК України відсутній, тому на переконання скаржника необхідно сформувати такий висновок із застосування вказаної норми права з метою усунення правової невизначеності при обранні редакції норми права при регулюванні подібних правовідносин.
6.5. Скаржник також зазначає про порушення судами першої інстанції та апеляційної інстанції принципу рівності та змагальності сторін в частині прийняття до уваги та врахування судом першої інстанції відзиву на позовну заяву відповідача ТОВ "Метінком", адже його подано з порушенням вимог чинного законодавства в частині дотримання строків подання відзиву.
6.6. Вказує, що судом апеляційної інстанції порушено принцип диспозитивності, оскільки в оскаржуваній постанові апеляційний суд самостійно вчинив заходи, спрямовані на пошук додаткових доказів та встановив факти, які не були заявлені ні позивачем, ні відповідачем в межах конкретної справи ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
Відзиви
7. Від представника ТОВ "МЕТІНКОМ" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, скасувавши оскаржувані судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
9. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
26.09.2011 між громадянином Ізраїлю ОСОБА_2 (позивачальник) та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (позикодавець) укладено договір безвідсоткової позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. (далі - договір безвідсоткової позики).
За умовами п.1 договору безвідсоткової позики позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США. Цільове призначення грошових коштів: на будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 2 (далі - об`єкт). Передачу грошей було здійснено до підписання цього договору, на протязі 2007-2008 років.
Відповідно до п.2 договору безвідсоткової позики сторони за цим договором домовились про те, що договір позики є безпроцентним; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше протягом одного місяця з моменту введення об`єкта в експлуатацію, або з моменту відкриття відносно майнового поручителя згідно договору поруки від 26.09.2011 ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" справи про банкрутство чи ліквідації останнього. Сторони свідчать, що одержання позики пов`язано із здійсненням підприємницької діяльності позичальника.
Згідно з п.4 договору безвідсоткової позики при неповерненні суми позики своєчасно позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми.
26.09.2011 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (кредитор) та ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" (поручитель) укладено договір поруки (далі - договір поруки).
За умовами п.1.1 договору поруки у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку громадянина Ізраїлю ОСОБА_3, щодо повернення позики за договором, передбаченим п.2 цього договору.
Згідно з п.2.1 договору поруки під основним договором розуміють договір безпроцентної позики від 26.09.2011 у розмірі 8 000 000,00 доларів США, укладений між кредитором - громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та боржником - громадянином Ізраїлю ОСОБА_2 (в основному договорі іменується позичальником).
Відповідно до п.2.2 договору поруки строк основного договору наступає не пізніше протягом одного місяця з моменту введення об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію, або з моменту визнання майнового поручителя за цим договором банкрутом.
Пунктом 3.1 договору поруки погоджено, що поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором, що передбачений п.1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором у строк один місяць з моменту закінчення основного договору, шляхом повного повернення суми позики.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 Цивільного кодексу України (п.5.1 договору поруки).
За умовами п.8.1 договору поруки поручитель надає свою згоду на відступлення кредитором прав вимоги за зобов`язаннями, які виникають з договору безвідсоткової позики від 26.09.2011, у випадку смерті боржника за наявності у боржника правонаступників, а також укладання кредитором договору про відступлення прав вимоги за договором безвідсоткової позики від 26.09.2011 з будь-якою юридичною або фізичною особою.
02.02.2012 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Метінком" (новий кредитор) укладено договір уступки вимоги (цесія), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.
За умовами п.1 означеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором безвідсоткової позики від 26.09.2011 між первісним кредитором і боржником (громадянином Ізраїлю ОСОБА_2 ).
За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов`язань: сплати боргу за договором безвідсоткової позики від 26.09.2011 за вирахуванням повернутих сум, зазначених в акті повернення грошових коштів (п.2 договору).
Згідно з п.3 договору право вимоги засноване на договорі безвідсоткової позики від 26.09.2011. Сторони провели всі розрахунки за відступлення права вимоги.
До нового кредитора переходять права, які забезпечують зобов`язання боржника (п.4).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.11 договору).
02.02.2012 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Метінком" (новий кредитор) укладено договір уступки права вимоги по договору поруки від 26.09.2011.
За умовами п.1 означеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором поруки від 26.09.2011, укладеним між первісним кредитором і поручителем (ТК ТОВ фірма "Харків - Москва").
Згідно з п.2 договору з дати підписання цього договору новий кредитор набуває право вимагати від поручителя належного виконання зобов`язання за договором позики у разі порушення боржником сплати боргу за договором позики за вирахуванням повернутих сум, зазначених в акті повернення грошових коштів.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.12 договору).
ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" (як поручитель за договором позики) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Метінком" (як до нового кредитора за договором уступки права вимоги), в якому просить визнати припиненою з 28.12.2021 поруку ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" за договором поруки від 26.09.2011, укладеним між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (первісним кредитором) та ТК ТОВ фірма "Харків - Москва".
11. Окрім того, в постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що в якості доказів направлення на адресу ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" вимоги про сплату заборгованості від 04.11.2021 ТОВ "Метінком" до матеріалів справи надано опис вкладення до цінного листа, поштову накладну №4904500789760 та фіскальний чек.
12. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги те, що обрання програмним забезпеченням "Укрпошти" адреси стаціонарного відділення у селі Шарівка є неможливим, з огляду на його відсутність. Програмне забезпечення пропонує вказувати, в разі, якщо клієнт не використовує функцію "Кур`єр", точку доставки до відділення, яке є найближчим зі стаціонарних. У подальшому по прибуттю поштового направлення на стаціонарне відділення поштове відправлення передається до групи пересувного відділення та доставляється за адресою, вказаною у листі (у даному випадку - 63030, Харківська область, Валківський р-н, с. Шарівка). З огляду на означене відповідач здійснив направлення за вказівкою працівника поштового відділення "Укрпошти".
13. Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
14. Частиною 1 статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
15. Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
16. Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
17. Приписами частини 2 статті 554 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
18. Відповідно до частини 1-4 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент складання та підписання договору поруки):
1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
19. Редакцію частини 1-4 статті 559 Цивільного кодексу України (яка діяла на момент складання та підписання договору поруки) було застосовано при постановленні рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у даній справі.
20. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції вказано, що сторони (як і суд) помилково застосовували редакцію ст.559 ЦК України (припинення поруки), що діяла станом на момент складання та підписання договору поруки.
21. Суд апеляційної інстанції вказує про те, що за висновками судової колегії, у розглядуваному випадку застосуванню підлягає редакція ст.559 ЦК України, чинна станом на момент виникнення у ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" обов`язку виконати зобов`язання за договором поруки (28.06.2021).
22. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
23. У даному випадку, мова про пом`якшення цивільної відповідальності не йде, оскільки предметом позовних вимог є визнання поруки припиненою, а не вимоги про притягнення особи до відповідальності.
24. За таких обставин, у даній справі слід застосовувати редакцію частини 1-4 статті 559 Цивільного кодексу України (яка діяла на момент складання та підписання договору поруки).
25. В постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що:
Як убачається з інформації, наявної в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" та не заперечується сторонами, 12.10.2022 ТОВ "Метінком" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№11643 від 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника - ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" (грошові вимоги в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн., та судовий збір у сумі 4 962,00 грн.).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024, зокрема, задоволено заяву ТОВ "Метінком" (вх. №11643 від 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника. Визнано грошові вимоги ТОВ "Метінком" до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" у розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн. та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.
26. На підставі наведених обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що ТОВ "Метінком" звернулося до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" з позовом (заявою з грошовими вимогами до боржника) у межах трирічного строку, визначеного частиною 4 ст.559 ЦК України.
27. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що неправильне застосування редакції частини 1-4 статті 559 Цивільного кодексу України стало причиною для передчасного висновку суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Метінком" звернулося до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" з позовом (заявою з грошовими вимогами до боржника) у межах трирічного строку, визначеного частиною 4 ст.559 ЦК України.
28. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено на підставі зібраних доказів у справі, коли саме ТОВ "Метінком" звернулося до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" з позовом вимогою чи заявою з грошовими вимогами до боржника.
29. Суд першої та апеляційної інстанції встановили обставини, що в якості доказів направлення на адресу ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" вимоги про сплату заборгованості від 04.11.2021 ТОВ "Метінком" до матеріалів справи надано опис вкладення до цінного листа, поштову накладну №4904500789760 та фіскальний чек.
30. Разом з тим, наявні заперечення відповідача, які полягають в тому, що відсутній на описі вкладення номер поштового відправлення.
31. Окрім того, у постанові суду апеляційної інстанції наявні посилання на те, що у листопаді 2021 ТОВ "Метінком" звернулося у межах справи про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" у справі №922/3921/21 із заявою про визнання грошових вимог у розмірі 214 159 200,00 грн. та 4 540,00 грн. судового збору.
32. Разом з тим, суд як першої так і апеляційної інстанції не надали вказаним відомостям оцінки, що стало причиною того, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин того, коли саме ТОВ "Метінком" звернувся до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" з заявою з грошовими вимогами до боржника.
33. Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
34. З урахуванням того, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції редакції частини 4 ст.559 ЦК України, яка діяла не в момент укладення договору поруки, та відсутність встановлення судами попередніх інстанцій обставин того, коли саме ТОВ "Метінком" звернувся до ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" з заявою з грошовими вимогами до боржника, стало підставою для того, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" та про скасування рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23) з направленням вказаної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -