ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 543/329/23
провадження № 61-17601св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лукім`я",
треті особи:Пришибська сільська об`єднана територіальна громада в особі Пришибської сільської ради Оржицького району Полтавської області (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада Полтавської області (правонаступник Лукімської сільської ради),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жаги Едуарда Григоровича на ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року, постановлену у складі суддіГришка О. Я., та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім`я" (далі - СГ ТОВ "Лукім`я") про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, повторно не з`явилися у судове засідання, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жага Е. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що поза увагою суду першої та апеляційної інстанції залишилося те, що адвокатом направлялись заяви до Оржицького районного суду Полтавської області про перенесення на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю адвоката в інших судових засіданнях, які були призначені заздалегідь. Цей факт можна перевірити через сайт Судової влади України, що підтверджує поважність причини неявки позивача та його представника у судові засідання.
Крім того, зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні підтверджується постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року у справі № 525/583/23, в якому зазначено, що 03 травня 2024 року адвокат Жага Е. Г. брав участь в судовому засіданні, яке відбулося о 14 год. 00 хв. у Великобагачанському районному суді Полтавської області.
Дата судового засідання у справі № 543/329/23 була призначена без узгодження з представником позивача та без врахування думки останнього.
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій є безпідставним та суперечить фактичним обставинам справи, оскільки не було взято до уваги поважні причини неявки на судове засідання, про які суд першої інстанції був повідомлений належним чином.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2025 року представник СГ ТОВ "Лукім`я" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У січні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, а ухвалою від 25 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13:30 год 25 січня 2024 року.
25 січня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в інших справах, які були призначені заздалегідь.
25 січня 2024 року судом першої інстанції відкладено слухання справи на 13:30 год 11 березня 2024 року.
11 березня 2024 року судом першої інстанції у присутності представника позивача - Жаги Е. Г. та представника відповідача Юхимовича В. Ф. відкладено слухання справи на 09:00 год 05 квітня 2024 року.
04 квітня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його перебуванням у відрядженні у період з 01 квітня 2024 року до 15 квітня 2024 року.
05 квітня 2024 року судом першої інстанції відкладено слухання справи на 09:00 год 03 травня 2024 року.
03 травня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в іншій справі, яка була призначена заздалегідь.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Жаги Е. Г. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Порядок проведення підготовчого засідання визначений статтями 197-198 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим ЦПК України строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представник ОСОБА_1 - адвокат Жага Е. Г. був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань у справі.З моменту призначення розгляду справи по суті та до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, представник позивача з`явився лише в одне судове засідання. Представник позивача - Жага Е. Г. неодноразово подавав заяви про перенесення розгляду справи, проте не скористався правом подати клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_1 та його представника - адвоката Жаги Е. Г., тривалий час перебування справи у провадженні суду (провадження у справі відкрито 14 квітня 2023 року, позов залишено без розгляду 03 травня 2024 року), суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його представника не свідчить про добросовісність реалізації ним своїх процесуальних прав. Неодноразово подаючи заяви про відкладення розгляду справи, ні позивач, ні його представник Жага Е. Г. чи інший представник не з`являлися у судові засідання, клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції не заявляли, а також не заявляли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів наголошує, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, належним чином виконав вимоги процесуального закону щодо надання ОСОБА_1 можливості для реалізації права на доступ до суду та з огляду на процесуальну поведінку позивача та його представника, дійшов правильного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виклали у судових рішеннях мотиви і висновки щодо застосування норм процесуального права, сприяли забезпеченню права позивача на доступ до правосуддя, звертали увагу на неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Правильність застосування судами положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.