ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 917/542/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 (головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.) про повернення апеляційної скарги
у справі №917/542/22
за позовом 1. ОСОБА_1,
2. ОСОБА_2
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн заборгованості та на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.02.2025 №32.2-01/217 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку із запланованим відрядженням судді Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №917/542/22, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень
1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі також ПрАТ "Полтавський ГЗК") та Ferrexpo plc про:
- визнання недійсним повідомлення компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо обов`язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ "Полтавський ГЗК" на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій від 01.04.2019;
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК", оформленого протоколом №6 від 03.05.2019;
- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 17.05.2019;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3 311 049,19 грн - три проценти річних, 11 561 569,33 грн - інфляційна складова заборгованості;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн, з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 5 403 150,04грн - три проценти річних, 18 866 797,27 грн - інфляційна складова заборгованості.
2. 19.09.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву позивачів про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Ferrexpo plc; залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ferrexpo plc на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Отже, у зв`язку із залишенням без розгляду ухвалою суду від 19.09.2023 позову в частині позовних вимог до Ferrexpo plc суд розглядав позовні вимоги до відповідача - ПрАТ "Полтавський ГЗК".
3. 26.09.2024 від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог.
4. 17.10.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивачів від 23.09.2024 про збільшення позовних вимог та заяву позивачів від 12.10.2024 про збільшення позовних вимог (нова).
5. 22.10.2024 від позивачів надійшла заява про збільшення позовних вимог (заява від 22.10.2024).
6. 29.10.2024 від відповідача надійшли:
- клопотання про роз`єднання позовних вимог у господарській справі;
- заява про залучення ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача
- письмові пояснення щодо доказів ринкової вартості 1 (однієї) акції Відповідача, долучених позивачами до матеріалів справи.
7. У підготовчому засіданні 28.10.2024 позивачами надані заява про залишення без розгляду заяв про збільшення позовних вимог, а також клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
8. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22, зокрема: залишено без розгляду заяви про збільшення позовних від 12.10.24, про збільшення позовних від 22.10.24, про збільшення позовних від 23.09.24; залишено без розгляду докази, які додані відповідачем до письмових пояснень; закрито підготовче провадження у справі №917/542/22 .
9. ПрАТ "Полтавський ГЗК", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило:
- скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22 в частині відмови поновити ПрАТ "Полтавський ГЗК" строк на подання доказів;
- поновити строк на подання доказів - Звіту про оцінку майна, який підготовлено 29.10.2024 ТОВ "Київська оціночна компанія", прийняти, долучити та врахувати під час розгляду справи №917/542/22;
- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22 в частині залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2024, про збільшення позовних вимог від 22.10.2024, про збільшення позовних вимог від 23.09.2024;
- залишити без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2024, про збільшення позовних вимог від 22.10.2024, про збільшення позовних вимог від 23.09.2024 на підставі частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України;
10. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.11.2024 апеляційну скаргу ПрАТ "Полтавський ГЗК" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК.
11. Ухвала апеляційного суду мотивована таким:
- відповідачем не порушувалося, а судом першої інстанції відповідно не вирішувалось в оскаржуваній ухвалі питання про поновлення строку або продовження пропущеного процесуального строку на подання доказів. Указане свідчить про те, що оскаржувана ухвала в частині залишення без розгляду доказів, які подані відповідачем до письмових пояснень, не підлягає апеляційному перегляду в порядку пункту 9 частини першої статті 255 ГПК;
- системний аналіз пункту 14 частини першої статті 255 ГПК дає змогу дійти висновку, що на підставі зазначеної норми в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду. Водночас виключно за умови, якщо така ухвала має "завершальне" значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі;
- ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів частини третьої статті 255 ГПК мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку;
- оскаржувана ухвала в частині залишення без розгляду заяв позивачів про збільшення розміру позовних вимог не є остаточним судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а є процедурним наслідком розгляду судом першої інстанції заяви позивачів про залишення поданих ними заяв про збільшення позовних вимог без розгляду, а тому незгода відповідача із наведеним місцевим господарським судом правовим обґрунтуванням в наведеній частині такої ухвали може бути викладена останнім в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.
12. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
13. ПрАТ "Полтавський ГЗК" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №917/542/22 та передати цю справу для продовження розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Полтавський ГЗК" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду.
14. Скаржник підставою касаційного оскарження зазначає порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, а саме статей 119, 169 ГПК, пункту 9 частини першої статті 255 ГПК.
15. Скаржник вважає, що:
- заява про збільшення позовних вимог фактично є складовою позовної заяви та процесуальним законодавством встановлені правила подачі таких заяв, які є співмірними з правилами подачі позовних заяв, а саме: сплата судового збору, направлення копії відповідачу тощо, а тому право на апеляційне оскарження, яке передбачено пунктом 14 частини першої статті 255 ГПК, поширюється на ухвали про залишення без розгляду заяв про збільшення позовних вимог;
- клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, яке було заявлено в судовому засіданні 29.10.2024, за своєю суттю є проханням поновити пропущений строк враховуючи поважні причини, з огляду на які звіт про оцінку майна не надавався раніше. Відповідач мав намір викласти ці причини письмово, а тому звертався до суду з проханням надати час на підготовку письмових пояснень стосовно подачі, після передачі справи на новий розгляд, звіту з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 ТОВ "Київська оціночна компанія" та власне, на переконання скаржника, суд першої інстанції в силу основних засад господарського судочинства, а також, враховуючи завдання підготовчого засідання, повинен був надати ПрАТ "Полтавський ГЗК" час на підготовку відповідних письмових пояснень;
- суд першої інстанції, з огляду на конкретні обставини, повинен був поновити встановлений процесуальним законодавством строк та прийняти як доказ звіт з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 ТОВ "Київська оціночна компанія";
- Господарський суд Полтавської області, залишаючи без розгляду звіт з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 ТОВ "Київська оціночна компанія", який доданий ПрАТ "Полтавський ГЗК" до письмових пояснень, не встановив значення цього доказу для правильного розгляду справи, а також неможливість подання цього звіту разом з відзивом на позовну заяву, не звернув увагу на дату складання цього звіту та, зрештою, обмежився формальним висновком про порушення вимог ГПК.
16. Представник позивача-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги ПрАТ "Полтавський ГЗК". Відзив мотивований таким:
- ця касаційна скарга відповідача спрямована виключно на затягування розгляду справи;
- повернення апеляційної скарги відбулося у зв`язку із тим, що відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Отже, оскаржувана ухвала від 27.11.2024 апеляційного суду є абсолютно законною, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає;
- із законністю ухвали від 27.11.2024 первісно погодився і сам відповідач, оскільки звернувся до апеляційного суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду за подання апеляційної скарги ПрАТ "Полтавський ГЗК" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22, сплаченого за платіжною інструкцією від 05.11.2024 №11756 в сумі 3 028,00грн, на підставі пункту 2 частини сьомої статті 7 Закону України "Про судовий збір";
- на цей час Верховний Суд розглядає касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 27.11.2024 у справі №917/542/22, за наслідками якої вже прийнято рішення про повернення судового збору з відповідної апеляційної скарги, що є очевидним зловживанням процесуальними правами.
17. Також представник позивача-2 заявив клопотання про застосування заходів процесуального примусу, яке обґрунтовано зловживанням останнім своїми процесуальними правами. Так, позивач-2 зазначає, що відповідач подав завідомо безпідставну апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, коли вже чітко знав, що апеляційний розгляд, заради якого здійснене зупинення провадження у справі, вже закінчений, оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у даній справі апеляційна скарга ПрАТ "Полтавський ГЗК" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22 повернута скаржнику. Таким чином, причина зупинення провадження у справі була фактично усунена, а дія ухвали про зупинення фактично вичерпана. Позивач вважає, що розгляд цього питання необхідно здійснити у системному зв`язку із процесуальною поведінкою відповідача при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/542/22, де відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу, яка не підлягає оскарженню; подав необґрунтовану заяву про виправлення описки, де з 5 заявлених "описок" визнана правомірною заявою лише 1 (додаток 2).
18. Розглянувши клопотання про застосування заходів процесуального примусу, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
19. Відповідно до частини першої статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
20. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК).
21. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
22. Згідно зі статтею 131 ГПК заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
23. Доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17). Основним критерієм для висновку про визнання дій зловживанням процесуальними правами є їх невідповідність завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а саме перешкоджання судочинству.
24. Колегія суддів вважає, що сам лише факт звернення відповідача до суду з цією касаційною скаргою, яка не має ознак очевидно необґрунтованої, та подається на оскаржуване судове рішення вперше, не може бути достатнім для висновку про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.
25. Водночас інші наведені позивачем-2 підстави для вжиття відповідних заходів обґрунтовані зловживанням відповідачем процесуальними правами, які за доводами заявника мали місце не у цьому касаційному провадженні та не стосуються судових актів, що є предметом касаційного перегляду (заявник стверджує про зловживання процесуальними правами у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали суду першої інстанції про зупинення касаційного провадження).
26. З огляду на викладене, оскільки зазначені доводи заявника виходять за межі предмету цього касаційного провадження, колегія суддів вважає відсутніми підстави для вжиття заходів процесуального примусу з наведених позивачем-2 підстав.