ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5955/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 (у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючий), Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 (суддя Ніколенко М.О.)
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ"
про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 року та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст обставин справи
1.1. Дніпровська міська рада (надалі - Рада, Позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" (надалі - ТОВ "Караван - Дніпропетровськ", Відповідач, Заявник, Скаржник) про:
- розірвання договору від 04.03.2005 оренди земельної ділянки площею 20,4710 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район), укладеного між Радою та ТОВ "Караван-Дніпропетровськ", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.03.2005 № 040510400213 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П. (надалі - Договір оренди);
- зобов`язання Відповідача повернути орендовану земельну ділянку.
1.2. Позов було обґрунтовано порушенням Відповідачем умов Договору оренди щодо необхідності повної та своєчасної сплати орендної плати, а також нецільовим та неефективним використанням ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" орендованої земельної ділянки.
1.3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020, позов задоволено шляхом розірвання Договору оренди та зобов`язання ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" повернути Раді вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі, привівши її у придатний для подальшого використання стан.
1.4. Зазначені судові рішення обґрунтовано доведеністю факту систематичної несплати Відповідачем орендної плати в повному обсязі протягом тривалого часу (більше 30 місяців), що є безумовною підставою для розірвання спірного договору і повернення земельної ділянки власнику, оскільки Позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні вказаного договору. При цьому господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що Відповідач належним чином не виконував умови спірного договору, оскільки нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки щорічно змінювалась, однак ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" самостійно не визначало розмір орендної плати та не сплачувало її.
Разом з тим, суди відхилили доводи Позивача щодо іншої підстави для розірвання договору оренди - використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки незавершення будівельних робіт та відсутність функціонування торгівельно-розважального комплексу на земельній ділянці не є свідченням її нецільового використання Відповідачем.
1.5. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2021 закрито касаційне провадження, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19.
1.6. 20.04.2023 від ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами, яка була залишена Господарським судом Дніпропетровської області без розгляду на підставі статті 226 Господарського процесуального кодексу України, з підстав подання Заявником заяви про залишення такої заяви без розгляду.
1.7. 13.10.2023 від ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" надійшла нова заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами,
Зазначаючи про існування нововиявлених обставин Відповідач вказує, що Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/15023/21 (160/12673/19) за позовом ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.06.2019 № 0018031404 ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
За поясненнями Відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 910/15023/21 було задоволено клопотання ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" про залучення до участі у вказаній судовій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/15023/21 (160/12673/19) витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області таку інформацію (докази): на якій правовій підставі Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було за заявою Радою змінено показник цільового призначення (функціонального використання) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:054:0020 у офіційних даних Державного земельного кадастру, без внесення сторонами Договору оренди землі від 04.03.2005 змін до нього в частині зміни цільового (функціонального) використання вказаної земельної ділянки та без розроблення при цьому юридичною особою (Радою або ТОВ "Караван-Дніпропетровськ") нової технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та без затвердження її органом місцевого самоврядування.
Відповідач зазначає, що у відповідь на вказану ухвалу суду Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано відповідь про те, що 11.05.2019 останнім на підставі заяви Ради від 11.05.2019 № ЗВ-1209832992019 було "виправлено", "приведено у відповідність" у офіційних даних Державного земельного кадастру відомості про цільове призначення (функціональне використання) земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:03:054:0020 і тим самим було визнано факт зміни у офіційних даних відомості про цільове використання вказаної земельної ділянки.
Окрім цього, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.07.2023 у кримінальному провадженні № 12022000000001267 від 23.11.2022 судом було надано тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:054:0020.
Відповідач звертає увагу, що 26.09.2023 ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" було надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001267 від 23.11.2022 в частині проведеного у Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області тимчасового доступу до речей та документів по земельній ділянці з кадастровим номером № 12022000000001267 (зокрема, але не виключно): листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.08.2023 № 10-4-0.61-5006/2-23; поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:054:0020; заяви Дніпровської міської ради від 11.05.2019 № ЗВ-1209832992019 "Про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру"; витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:054:0020.
На переконання Заявника, вказані документи та отримана ним 26.09.2023 від органу досудового розслідування інформація є підставою для перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами, як свідчення неправильності визначення відомостей у витягах з технічної документації про нормативно грошовому оцінку земельної ділянки щодо показника функціонального використання земельної ділянки (коефіцієнта Кф).
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами.
2.2. Рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилається Відповідач, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Суди виходили з того, що в обґрунтування поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Відповідач послався на докази, отримані Господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 910/15023/21, які фактично є новими доказами у справі, які не були подані під час первісного розгляду справи, та з урахуванням таких доказів просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду цієї справи.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У своїй касаційній скарзі ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024, справу направити для нового розгляду до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа № 910/15023/21 про банкрутство ТОВ "Караван - Дніпропетровськ".
3.2. Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" зазначає про:
- неправильне застосування судами норм статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до необґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин. За твердженням Скаржника, виявлені обставини свідчать про безпідставність використання Позивачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки при розрахунку орендної плати, зокрема щодо показника Кф, оскільки його визначення Держгеокадастром здійснено на підставі заяви Ради за відсутності правових підстав;
- порушення судами процесуальних норм, з огляду на прийняття рішення неповноважним судом, оскільки розгляд такої заяви повинен здійснюватися господарським судом, в провадженні якого перебуває справа № 910/15023/21 про банкрутство ТОВ "Караван - Дніпропетровськ";
- порушення права на доступ до правосуддя через відмову суду першої інстанції в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, поданої внаслідок отримання ухвали суду першої інстанції, якою було відмовлено в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в день проведення судового засідання.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Суду від 24.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 у справі № 904/5955/19 у письмовому провадженні.
4.2. 12.02.2025 від Ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач, вказує про необґрунтованість позиції Скаржника, та просить залишити без змін оскаржувані судові рішення.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом касаційного оскарження є обґрунтованість рішень господарських судів щодо звернення ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами, зокрема у зв`язку з отриманням інформації про використання Позивачем при розрахунку орендної плати даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема інформації щодо показника Кф, який був визначений Держгеокадастром на підставі заяви Ради.
Щодо підставності врахування позиції заявника щодо існування нововиявлених обставин в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України з огляду на отримання інформації щодо внесення Держгеокадастром змін до відомостей щодо функціонального використання земельної ділянки на підставі класифікації видів цільового призначення цієї земельної ділянки, якими скориговано коефіцієнт Кф.
5.3. ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" обґрунтовує необхідність перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що після ухвалення вказаного рішення стало відомо про обставини, які не могли бути відомі під час його розгляду. Зокрема, товариство зазначає, що на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/15023/21 (160/12673/19) від 23.11.2022 було отримано інформацію про внесення Держгеокадастром змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо функціонального використання земельної ділянки, якими скориговано коефіцієнт Кф на підставі класифікації видів цільового призначення цієї земельної ділянки, за заявою Ради. Крім того, зазначені відомості були вивчені та досліджені в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022000000001267, що, на думку Заявника, має істотне значення для правильного вирішення справи.
5.4. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи Заявника, зазначивши, що визначена обставина не підпадає під ознаки нововиявленої, що наразі заперечується Скаржником з посилання на неправильне застосування пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
5.5. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
5.6. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 Господарського процесуального кодексу України.
5.7. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
5.8. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
5.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 визначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.
Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
5.10. За змістом частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
5.11. За позицією ТОВ "Караван-Дніпропетровськ", підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
5.12. Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:
- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17);
- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20);
- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).
5.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, аналізуючи питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами в контексті застосування статті 423 Цивільного процесуального кодексу України виснувала, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Верховний Суд зазначив, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).
5.14. Суд виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, відтак вищевказані правові висновки: 1) є істотними для обставин справи, 2) встановлюють необхідні ознаки нововиявлених обставин, а відтак є релевантними та підлягають застосуванню у справі, що розглядається.
5.15. Такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
5.16. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
5.17. Суд звертає увагу, що при задоволенні позовних вимог у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій виходили з доведеного факту систематичної несплати Відповідачем орендної плати в повному обсязі понад 30 місяців. Суди зазначили, що ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" порушувало умови договору, оскільки, незважаючи на щорічну зміну нормативної грошової оцінки орендованої ділянки, не здійснювало самостійного визначення розміру орендної плати та не сплачувало її належним чином.
Розглядаючи справу по суті, суди врахували, що умовами договору передбачено щорічну зміну розміру орендної плати залежно від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та індексації без обов`язковості внесення змін до договору. При цьому обов`язок отримання довідки про оцінку та здійснення відповідного перерахунку орендної плати покладався на орендаря.
5.18. Під час розгляду справи суди досліджували витяги з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які містили інформацію про коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф), що встановлюється на підставі класифікації видів її цільового призначення.
Оскільки відповідний коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), був чітко відображений у витягах з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, Відповідач мав усі підстави та можливості для перевірки його правомірності та обґрунтованості. Зокрема, ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" могло належним чином ознайомитися з методикою визначення зазначеного коефіцієнта, його розміром, правовими підставами для застосування та впливом на загальний розмір нормативної грошової оцінки. За наявності сумнівів у коректності чи правомірності застосування коефіцієнта, Відповідач мав право звернутися до відповідних органів для роз`яснень, оскаржити питання правильності визначення даних у таких витягах з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки або надати контрдокази в межах розгляду справи.
Однак, у межах цієї справи ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" не скористалося наданим йому правом на оскарження правомірності застосування вказаного коефіцієнта чи правильності визначення загальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, Відповідач фактично погодився з наданими розрахунками та витягами.
5.19. Відтак, суди попередніх інстанції підставно визначили, що фактично ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" надає нові докази у справі, які не були подані під час первісного розгляду справи, та з урахуванням таких доказів просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду справи № 904/5955/19.
5.20. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
5.21. При цьому слід зазначити, що Заявник обмежується лише припущеннями щодо можливого неналежного визначення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та встановлюється на підставі класифікації видів її цільового призначення, а не підтвердженням такої обставини на підставі вироку або ухвалои про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили. Крім того, Заявник не вказує на наявність фактів фальсифікації письмових, речових чи електронних доказів, що могли б призвести до ухвалення незаконного рішення у цій справі як свідчення існування нововиявлених обставин у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
5.22. Отже, обставина, на яку посилається ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" (інформація про коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, встановлений відповідно до класифікації її цільового призначення) у заяві про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19 у зв`язку з нововиявленими обставинами, була відома заявнику та існувала на момент розгляду справи судами. Подання цієї заяви фактично спрямоване на переоцінку доказів, які вже були досліджені судами обох інстанцій під час розгляду спору по суті, що не відповідає визначенню нововиявлених обставин у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
5.23. Суд зазначає, що частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
За приписами частини першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
За змістом даної норми кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.24. Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що зазначені обставини не є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення.