ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6198/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Гвоздецького А.М.,
відповідача - Будника Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 (суддя Літвінова М.Є.)
у справі №910/6198/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі також ТОВ "Євро-Реконструкція") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі також ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг"), у якому просило:
- визнати недійсними пункти 5.1 та 5.4 Договору постачання природного газу №4501-НГТ-41 від 01.06.2021, укладеного між ТОВ "Євро-Реконструкція" та ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг";
- внести зміни до Договору постачання природного газу №4501-НГТ-41 від 01.06.2021, укладеного між ТОВ "Євро-Реконструкція" та ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг", шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 у наступній редакції:
"5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.8 цього Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
5.8. Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах, підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків, встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживачем за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах".
3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порядок та строки здійснення оплати за договором є несправедливими, і такі умови були погоджені позивачем під впливом тяжкої обставини.
4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
5. 01.06.2021 між ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (споживач) укладено договір постачання природного газу №4501-НГТ-41 (далі - Договір).
6. Відповідно до умов пункту 1.2 Договору газ, що продається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
7. Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 до червня 2024 року. Період та обсяг замовленого природного газу визначений пунктом 2.1.1 Договору.
8. Порядок та умови передачі природного газу встановлені частиною третьою Договору. Ціна - частиною 4 Договору.
9. Розділом 5 Договору сторони встановили порядок та умови розрахунків за природний газ.
10. Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 30% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1 цього Договору, - до 10 числа розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу;
- 30% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1 цього Договору, - до 20 числа розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
11. Пунктом 5.2 Договору визначено, що для цілей виконання пункту 5.1 цього Договору споживач починаючи з вересня 2021 року, за п`ять робочих днів до початку відповідного розрахункового періоду зобов`язується для проведення розрахунків за цим Договором виконати одну з таких умов:
а) надати постачальнику безвідкличну безумовну банківську гарантію (Гарантія) для забезпечення споживачем грошових зобов`язань споживача за цим Договором по оплаті постачальнику за природний газ. Сума Гарантії має бути не менше суми грошових зобов`язань споживача за цим Договором, що виникають протягом відповідного розрахункового періоду. Ця сума розраховується як різниця між вартістю замовленого обсягу газу на відповідний розрахунковий період, зазначеного в пункті 2.1, та сумою грошових коштів, сплачених споживачем, як попередня оплата за цей обсяг. Строк дії Гарантії - протягом відповідного розрахункового періоду і додатково протягом 50 календарних днів після його закінчення. Гарантія має бути видана банківською установою та відповідати вимогам, що наведені у Додатку №1 до цього Договору. Усі витрати, пов`язані з Гарантією, здійснюються за рахунок споживача;
б) укласти Договори або додаткові угоди до Договорів банківського рахунку щодо здійснення Договірного списання (надалі - Договір про Договірне списання) з рахунків Споживача, на який надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ. Договір про Договірне списання укладається між споживачем, постачальником та банком, в якому обслуговується відповідний рахунок споживача. Споживач також зобов`язується не відкривати інших рахунків в будь-яких банківських установах для отримання коштів в якості оплати за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, та не здійснювати розрахунки за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, із застосуванням будь-яких інших рахунків, ніж рахунок, відносно якого укладений Договір про Договірне списання. Умови Договору банківського рахунку, укладеного між банком і споживачем, згідно з яким обслуговується рахунок споживача, на який надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, підлягають виконанню сторонами Договору банківського рахунку у частині, в якій вони не суперечать умовам Договору про Договірне списання, та сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. У випадку порушення Споживачем будь-яких зобов`язань, передбачених даним пунктом цього Договору, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості природного газу, поставленого протягом відповідного розрахункового періоду. розрахункового періоду. Споживач має право здійснити передоплату за природний газ до початку
12. Відповідно до пункту 5.3 Договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
13. Відповідно до пункту 5.4 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.
14. Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (пункт 13.1 Договору).
15. Сторонами не заперечується факт виникнення заборгованості позивача перед відповідачем за придбаний відповідно до Договору природний газ, яка є непогашеною станом на момент розгляду справи.
16. Позивач не заперечує свого обов`язку оплатити поставлений відповідачем природний газ, проте вважає порядок та строки здійснення оплати несправедливими, а саме такими, що були погоджені позивачем під впливом тяжкої обставини.
17. За доводами позивача, тяжкими обставинами є: 1) необхідність забезпечити проведення опалювального сезону; 2) мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги; 3) відсутність коштів у бюджеті на покриття заборгованості підприємств через економічну необґрунтованість тарифів.
18. Позивач додатково стверджує, що закупити природний газ він міг тільки у відповідача, а саме укладення сторонами договору є безпосереднім наслідком державного регулювання, а не результатом вільного волевиявлення сторін.
19. Листом від 26.03.2024 №12/5-18/769 позивачем на адресу відповідача направлено додаткову угоду до договору постачання природного газу від №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 з пропозицією доповнити договір пунктом наступного змісту: "5.8. Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах, підтвердженої для споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків, встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення споживачем на користь постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах." (лист наявний в матеріалах справи).
20. Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем відповіді на зазначений лист.
21. У свою чергу, відповідач заперечував факт наявності тяжких обставин, вкрай невигідних умов, причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та умовами укладеного договору.
22. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.08.2024 у справі №910/6198/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 13.11.2024, позов задовольнив повністю.
24. Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем належним чином доведено наявність обставин щодо укладення ним Договору під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних для нього умовах, у зв`язку з чим задовольнили відповідні вимоги. Крім того, суди дійшли висновків про наявність правових підстав для зміни спірного Договору шляхом доповнення його пунктами 5.1-1 та 5.7, замість пунктів договору, які були визнані недійсними, установивши, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та забезпечить поновлення порушених прав позивача.
25. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони. Розгляд клопотань
26. ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №910/6198/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
27. Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 17.11.2021 у справі №910/10481/20, від 10.08.2021 у справі №754/16128/17, від 26.05.2021 у справі №544/690/19, від 27.06.2024 справі №910/17359/23, від 02.08.2018 у справі №918/341/16, від 14.02.2018 у справі №910/8862/17, від 06.03.2018 у справі №910/8866/17, від 14.07.2022 у справі №910/9626/20, від 12.08.2021 у справі №910/4288/20, від 25.07.2018 у справі №487/7703/15-ц, від 10.12.2018 у справі №219/6385/16-ц, від 16.09.2021 у справі №404/8483/15-ц, від 16.11.2021 у справі №21/89б/2011(913/630/20), щодо застосування статті 233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (2) від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, від 16.02.2021 у справі 910/2861/18, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, щодо застосування статті 651 ЦК; (3) від 11.08.2021 у справі №926/324/20, від 18.11.2021 у справі №907/12/19, від 12.03.2018 у справі 910/22319/16, від 02.05.2018 у справі №910/14411/16, щодо застосування статті 215 ЦК; (4) від 27.06.2024 у справі №910/17359/23, щодо застосування Закону України "Про ринок природного газу".
28. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач вважає, що посилаючись на неврахування судами висновків Верховного Суду, скаржник, фактично, спонукає Суд до здійснення переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, з огляду на які суди задовольнили позов.
29. Позивач, зокрема, вказує, що:
- опалювальні сезони 2020/2021 та 2021/2022 років мали проходити в умовах, за яких підприємства мали працювати собі у збиток, адже держава встановила заборону на підвищення тарифів;
- ТОВ "Євро-Реконструкція", враховуючи статус відповідача як монополіста на ринку оптового постачання природного газу, не мало можливості придбати необхідний обсяг газу для забезпечення безперебійного виробництва теплової енергії у інших суб`єктів та вимушено було погодитись на неконкурентні умови реалізації газу, встановлені в імперативному порядку відповідачем, що виключає вільне волевиявлення сторін при укладенні договору;
- у постанові від 11.11.2021 у справі №925/1367/19 Верховний Суд вказав, що необхідність своєчасного початку опалювального сезону (ризик зриву опалювального сезону) є тяжкою обставиною;
- факт монопольного становища скаржника є загальновідомим і не потребує самостійного доказування;
- законодавство вимагає від виробника теплової енергії забезпечення найнижчої собівартості та використання палива з найменшою вартістю. Вказане, в свою чергу, означало необхідність закупити газ саме у скаржника як особи, яка пропонувала газ за найнижчою ціною;
- довгостроковий характер спірного Договору (2021-2024 роки) та встановлення фіксованої ціни за Обсягом І свідчить про те, що: 1) його умови визначено на виконання пункту 4 розділу ІІІ Меморандуму від 09.02.2021, а тому є безпосереднім результатом втручання в господарську діяльність сторін, та 2) є наслідком дотримання імперативних положень Ліцензійних умов, які зобов`язували позивача закупити газ за найнижчими цінами, які були можливі;
- ураховуючи 1) відсутність підстав для укладення договору з постачальником "останньої надії", 2) вищі ціни в такого постачальника в майже 4 рази порівняно зі скаржником, 3) невигідні умови договору з постачальником "останньої надії", у тому числі і щодо порядку оплати, - аргумент скаржника щодо можливості позивача отримувати газ від постачальника "останньої надії" не може братися до уваги;
- що стосується нібито неусунення Договором тяжкої обставини, позивач зазначає лише про такий самоочевидний факт: опалювальний сезон 2021/22 було успішно проведено у встановлені містом строки та порядку. Без поставленого за Договором природного газу це було б неможливим. Відповідно, ключова тяжка обставина якраз і була усунена. Таку ж логіку в подібних спорах займає і Верховний Суд, зокрема у постанові від 11.11.2021 у справі №925/1367/19;
- встановлені судами у справі №910/17359/23 обставини є принципово різними порівняно зі справою №910/6198/24, а тому висновки Верховного Суду на які посилається скаржник не можуть застосовуватися у справ №910/6198/24;
- за нормального перебігу подій позивач би очевидно встановив (або вимагав встановлення) умову, за якої оплата залежить від наявності субвенції - це, в принципі, і був єдиний можливий варіант реальної оплати заборгованості за поставлений газ. Разом з тим, враховуючи, що у позивача реального переговорного впливу на скаржника не було (і він був для скаржника одним з багатьох "типових" споживачів), Позивач був вимушений погодитися на безумовну оплату газу (знову ж таки, що економічно не мало жодного сенсу - "власних" коштів на це у позивача не було і не могло бути);
- оскільки суди в справі №910/6198/24 вже надали оцінку наявності "вкрай невигідних умов" в розрізі положень Договору та ситуації позивача, переоцінка цих обставин у Верховному Суді неможлива;
- загальними та спеціальними положеннями вищезазначених законів України не визначено порядок оплати за природний газ істотною умовою договору постачання природного газу;
- позивач не просить визнати недійсними всі пункти Договору, які стосуються оплати (зокрема стосовно пунктів 5.2, 5.5 та 5.7 такі вимоги не заявлялись). Позивач просить визнати недійсними лише несправедливі положення, які стосуються строку оплати за природний газ, оскільки за відсутності джерела для оплати (надання субвенції) виконання обов`язку з оплати у встановлений Договором строк є неможливим;
- скаржник залишає поза увагою той факт, що позивач не просто просив визнати недійсними пункти 5.1 та 5.4 Договору, а й запропонував справедливу альтернативу визнаних недійсними пунктів Договору шляхом доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 Договору;
- ураховуючи той факт, що у цій справі презумпція правомірності пунктів 5.1 та 5.4 спростована одночасно з набранням чинності змінами до Договору шляхом доповнення його пунктами 5.1-1 та 5.8, відповідно, нові пункти замістили собою недійсні пункти Договору одночасно. Отже, за таких обставин відсутній проміжок часу, в який Договір існував без умов щодо строку (порядку) оплати;
- у разі визнання пунктів 5.1 та 5.4 Договору недійсними без внесення до нього змін, зазначені положення були б автоматично заміщені приписами статті 530 ЦК. Відповідно, відсутній проміжок часу, в який Договір існував без умов щодо строку (порядку) оплати;
- стаття 233 ЦК жодним чином не забороняє суду не просто визнати недійсним певне положення правочину, а "замінити" його іншим, більш справедливим положенням в ситуації, що склалася. Мета суду - забезпечити баланс інтересів сторін, бо просте "визнання недійсним положення" може призвести до непропорційних результатів щодо однієї із сторін;
- стаття 233 ЦК, як мінімум, не сформульована у спосіб, який прямо забороняє суду відступати від неї. Більш того, позивач не вбачає "виключного та особливого значення для держави чи суспільства" в частині тлумачення статті 233 ЦК в найбільш формальний та "обмежений" спосіб - навпаки, тлумачення норми має бути максимально гнучким, щоб відповідати реаліям правовідносин, які вже склалися;
- нічого не заважає ні стороні, ні суду поєднати в межах одного позову декілька способів захисту, якщо вони пов`язані між собою та в сукупності відновлюють порушене право. Сама ж стаття 233 ЦК не містить жодних заборон застосування в додаток до неї будь-яких інших способів захисту, які суд визнає доцільними;
- у касаційній скарзі скаржник пише, що суди нібито неправильно застосували норми статей 651, 652 ЦК, оскільки ні про істотне порушення умов Договору, ні про істотну зміну обставин мова не йшла. Разом з тим, неправильного застосування цих норм судами попередніх інстанцій не було, оскільки саме принципи справедливості та пропорційності стали безпосередньою підставою внесення змін в Договір, а не істотні зміна обставин чи порушення Договору;
- навіть якщо припустити, що суд міг змінити умови Договору тільки на підставі статті 651 ЦК, то якраз ця стаття і дозволяє це зробити в спосіб, обраний судом;
- група компаній Нафтогаз безпосередньо виконувала умови Меморандуму, сповістивши про це учасників ринку теплопостачання (Режим доступу: https://www.naftogaz.com/news/naftogaz-pidgotuvav-tryrichnyy-dogovir-napostachannya-gazu-dlya-tke). Зараз, коли цей Меморандум став для групи невигідним, його юридична сила та будь-яка роль заперечуються.
30. Відповідач подав заперечення на відзив, у яких не погоджується з викладеними у відзиві доводами та просить задовольнити вимоги касаційної скарги.
31. У судовому засіданні 19.02.2025 представником позивача - адвокатом Гвоздецьким А.М. було заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтоване тим, що оскільки одним з ключових питань, які постали перед Судом у зв`язку з переглядом цієї справи, є можливості на підставі статей 215, 233 ЦК вносити зміни у договір, необхідно сформувати єдину судову практику щодо такого питання. З цих підстав заявник вказує, що справа містить виключну правову проблему.
32. Колегія суддів вважає відсутніми підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
33. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
34. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
35. Аналізуючи зміст викладених позивачем доводів в обґрунтування підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що питання, порушені позивачем, свідчать не про існування виключної правової проблеми в спірних правовідносинах, а про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування указаних позивачем норм. Відтак спірне питання може вирішити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду як належний суд, який відповідно до законодавчо визначених повноважень може зробити власний висновок щодо застосування відповідних норм права та надати відповідь на питання, які постали перед Судом під час перегляду цієї справи.
36. Позиція Верховного Суду
37. На розгляд Верховного Суду у зв`язку зі здійснення касаційного перегляду цієї справи постало питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним пунктів договору відповідно до статті 233 ЦК, які (пункти) за доводами позивача, було погоджено під впливом тяжкої обставини.
38. Тяжкими обставинами на думку позивача є неможливість, в умовах мораторію на підвищення тарифів та за наявності монопольного становища відповідача на ринку щодо постачання газу, закупити природний газ для проведення опалювального сезону 2021/2022 в будь-якого іншого постачальника. Позивач вважає, що за нормального перебігу подій він би не укладав договір постачання газу з умовами, які передбачають оплату позивачем власними коштами природного газу в частині різниці в тарифах, які мають бути компенсовані за рахунок субвенції з Державного бюджету.
39. Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, колегія суддів зазначає таке.
40. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
41. Статтею 203 ЦК встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
42. Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
43. Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
44. Згідно з частиною першою статті 233 ЦК правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
45. Для визнання правочину недійсним з наведеної вище підстави позивач має довести наявність у сукупності таких обставин: 1) наявність тяжкої обставини; 2) наявність нерозривного причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину. Тобто, позивач має довести те, що оспорюваний ним договір був вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин та/або їх негативних наслідків і внаслідок вчинення такого правочину він отримав можливість усунути тяжку обставину, внаслідок якої був укладений договір. Також має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не був би вчинений взагалі або був би вчинений на інших умовах; 3) наявність невигідних для себе умов правочину; 4) факт вчинення правочину добровільно, без насильства, обману чи помилки; 5) факт того, що він, вчиняючи договір на невигідних умовах, усвідомлював свої дії, але вимушений був це зробити через тяжкі для нього обставини.
46. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача про наявність тяжких обставини щодо укладення Договору з оспорюваними умовами, оскільки дійшли висновків, що позивач міг придбати природний газ для проведення опалювального сезону 2021/2022 тільки у відповідача.
47. Втім, зазначені висновки судів не відповідають ні фактичним обставинам справи, ні дійсному правовому регулюванню спірних правовідносин, з огляду на таке.
48. У відповідності до Закону "Про ринок природного газу" в Україні діє ринок природного газу.
49. Згідно зі статтею 3 Закону "Про ринок природного газу" одними із принципів функціонування ринку природного є вільна торгівлю природним газом та вільний вибір постачальників природного газу.
50. У відповідності до статті 13 Закону "Про ринок природного газу" споживач має право на вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника.
51. Згідно частиною другою статті 12 Закону "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
52. Отже, позивач для забезпечення опалювального періоду 2021/2022 був вільний у виборі будь-якого продавця природного газу на ринку природного газу за цінами, що вільно встановлюються на ринку, а не тільки шляхом отримання природного газу від ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг", що безпосередньо висновується з положень Закону України "Про ринок природного газу".
53. При цьому доводи позивача та висновки судів про те, що ТОВ "Євро-Реконструкція" було зобов`язано купувати газ саме у відповідача, оскільки ціни на природний газ у нього були значно нижчими за ринкові, очевидно не можуть підтверджувати невигідність умов укладеного сторонами договору та наявність тяжких обставин у спірних правовідносинах, оскільки їх суть навпаки зводиться до того, що позивач врегулював свої відносини щодо отримання природного газу за найвигіднішими на ринку на той час умовами.
54. З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи позивача про наявність монопольного становища відповідача на ринку постачання природного газу, оскільки такі доводи наводяться позивачем в контексті того, що зазначене становище дозволяє відповідачу пропонувати ціну на газ нижче ніж у інших постачальників на ринку. Водночас сторони не заперечують існування на ринку пропозицій інших постачальників природного газу. Відповідно укладення договору з відповідачем за таких доводів обґрунтовано не необхідністю усунення тяжких обставин, а отриманням позивачем як юридичною особою приватного права, яка здійснює господарську діяльність на власний ризик, природного газу за найвигіднішою ціною.
55. Крім того на розгляді Верховного Суду вже перебувала справа №910/17359/23 за позовом споживача до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсними пунктів договору постачання природного газу у зв`язку з наявністю тяжких обставин та вкрай невигідних умов.
56. Верховний Суд у справі №910/17359/23, зокрема, зазначив:
"Згідно з пунктом 16 частини третьої статті 4 ЗУ "Про ринок природного газу" Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства забезпечує споживачам (оптовим покупцям) можливість вільно обирати та змінювати постачальника (оптового продавця) на умовах, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;