iplex360.Демо.Судові рішення

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/8436/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (колегія суддів: Сітайло Л. Г. - головуючий, Шапран В. В., Андрієнко В. В.)

за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 249 739,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цих вимог

1.1. У травні 2023 року Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 249 739,57 грн, з яких: 809 554,38 грн - основний борг, 149 618,30 грн - інфляційні втрати, 290 566, 89 грн - пеня.

1.2. Позовні вимоги АТ "Укрпошта" обґрунтовані порушенням ФОП ОСОБА_1 грошових зобов`язань за договором про надання послуг від 19.08.2019 № 190819-01/388ПП.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 910/8436/23, задоволено позов АТ "Укрпошта" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 249 739,57 грн, з яких: 809 554,38 грн - основний борг, 149 618,30 грн - інфляційні втрати, 290 566,89 грн - пеня.

Вирішено стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь АТ "Укрпошта" 809 554,38 грн основного боргу, 149 618,30 грн інфляційних втрат, 290 566,89 грн пені.

2. Короткий зміст скарги ОСОБА_1 та судових рішень

2.1. У серпні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на дії (бездіяльність) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС), в якій заявниця просила:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 09.07.2024 та 31.07.2024 про зняття арешту з коштів;

- зобов`язати заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритому в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк");

- визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення 09.08.2024 стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк".

2.2. Зазначена скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/8436/23 вирішено визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк". Крім того, зазначеною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/8436/23 зобов`язано заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. припинити звернення стягнення на кошти у вигляді пенсії, яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк".

Однак, за доводами ОСОБА_1, незважаючи на те, що державному виконавцю було відомо про режим коштів, які надходять на рахунок, що перебуває під арештом, державний виконавець у серпні 2024 року продовжила звернення стягнення на кошти, звернення стягнення на які є протиправним. ОСОБА_1 наголошувала на тому, що пенсія є єдиним її доходом, за допомогою якого вона утримує себе. ОСОБА_1 з посиланням на приписи підпункту 3 пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зазначала, що звернення стягнення на пенсійну виплату є порушенням чинного законодавства.

2.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/8436/23 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В .

Вирішено визнати протиправною бездіяльність заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 09.07.2024 та 31.07.2024 про зняття арешту з коштів.

Зобов`язано заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк".

Вирішено визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення 09.08.2024 стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий у АТ "ОТП Банк".

2.4. Господарський суд першої інстанції, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В., установив, що станом на момент розгляду зазначеної скарги як заява боржниці від 09.07.2024, так і її клопотання від 31.07.2024, не розглянуті заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В . Наведене, за висновком місцевого господарського суду, свідчить про бездіяльність заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В . Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов`язані зі стягненням аліментів, відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Місцевий господарський суд також зазначив, що судове рішення в цій справі не належить до стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Водночас господарський суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 є громадянкою України, а не громадянкою російської федерації. Крім того, місцевий господарський суд констатував відсутність у матеріалах справи доказів того, що списані заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В. грошові кошти з рахунку боржниці НОМЕР_1, є іншим видом доходу боржниці, ніж пенсія.

За таких обставин, за висновком суду, дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зі списання пенсійних коштів боржниці в період встановленої законом заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на пенсію є порушенням підпункту 3 пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Тому господарський суд вирішив визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення 09.08.2024 стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк". За наведених обставин господарський суд першої інстанції також дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк".

2.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/8436/23 в частині зобов`язання заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк", та в частині визнання протиправними дій заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення 09.08.2024 стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк". Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В .

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/8436/23 залишено без змін.

2.6. Частково скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив із того, що матеріали виконавчого провадження містять довідку АТ "ОТП Банк" від 05.10.2023, яка надавалася органу державної виконавчої служби разом із заявою про визначення видаткового рахунку. У зазначеній довідці від 05.10.2023 АТ "ОТП Банк" повідомив про те, що картковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 є поточним (картковим) рахунком, який відкрито в рамках пенсійного рахунку. Виходячи з договору про видачу та обслуговування платіжних карток (публічний) картковий рахунок є універсальним та передбачає можливість зарахування пенсійних виплат / соціальних виплат / заробітної плати. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк", не є спеціальним рахунком, а кошти, які містяться на ньому, не мають спеціального режиму використання. Водночас апеляційний господарський суд установив відсутність у матеріалах справи доказів того, що списані заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В. з рахунку боржниці НОМЕР_1 грошові кошти є пенсійними коштами. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що відповідно до змісту постанови заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. про накладення арешту, не відбулося накладення арешту саме на пенсійні кошти боржниці. При цьому апеляційний господарський суд констатував, що постанова заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. про накладення арешту на доходи боржниці містить зауваження про звернення стягнення на доходи, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Апеляційний господарський суд зазначив, що зняття арешту з усіх коштів боржниці, які містяться на рахунку НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк", суперечить основним засадам виконавчого провадження, оскільки внаслідок зняття такого арешту у боржниці з`явиться реальна можливість використовувати рахунок для зарахування будь-яких коштів у будь-якому розмірі, будь-якого походження, з яких не буде здійснюватися списання в рахунок виконання рішення суду. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, в діях заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо накладення арешту на доходи боржниці відсутні будь-які порушення. Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В., оскільки станом на момент розгляду скарги ОСОБА_1 як заява боржниці від 09.07.2024, так і її клопотання від 31.07.2024, не розглянуті заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В .

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/8436/23, до Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/8436/23 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

3.3. На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції, застосувавши частину 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" в частині визначення підстав для зняття арешту з коштів, не врахував того, що підставами для зняття арешту з коштів є наявність двох альтернативних умов: або наявність у рахунку спеціального режиму та/або звернення стягнення на кошти, які зберігаються на рахунку, заборонено законом. Внаслідок помилкового застосування вказаної норми суд апеляційної інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що поточний рахунок в рамках пенсійного рахунку не є спеціальним рахунком, а кошти, які містяться на вказаному рахунку, не мають спеціального режиму використання. Такий висновок апеляційного господарського суду, на думку скаржниці, зроблений унаслідок незастосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які регулюють порядок використання рахунків для зарахування пенсійних виплат.

3.4. Крім того, скаржниця зазначає, що класифікація банківських рахунків наведена в статті 63 Закону України "Про платіжні послуги". Так, відповідно до статті 63 Закону України "Про платіжні послуги" для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам такі банківські рахунки:

1) вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) та підлягають поверненню відповідно до умов договору;

2) поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;

3) рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), а в разі надання бенефіціаром письмової вказівки банку - особі (особам), зазначеній (зазначеним) бенефіціаром, якщо це передбачено договором, або повернення таких коштів клієнту в разі настання підстав, передбачених договором;

4) кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається банком іншому банку для виконання міжбанківських платіжних операцій;

5) розрахунковий рахунок - рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

З урахуванням викладеного скаржниця зазначає, що за встановленою класифікацією банківських рахунків відсутні поняття "пенсійний рахунок" або "рахунок для виплати пенсії".

3.5. Скаржниця зазначає, що рахунок для виплати пенсії є поточним рахунком, користування яким має обмеження в походженні коштів, які на нього зараховуються. Такими коштами є кошти пенсійної виплати. Тому, на думку скаржниці, висновок суду апеляційної інстанції про можливість зарахування на рахунок будь-яких коштів в будь-якому розмірі, будь-якого походження, спростовується приписами Закону України "Про платіжні послуги".

3.6. Скаржниця також зазначає, що надходження у вигляді нарахувань відсотків на залишок коштів на пенсійний рахунок мали місце до березня 2024 року. У подальшому такі нарахування припинились, тому єдиним видом надходжень на рахунок ОСОБА_1 була пенсійна виплата у визначеному Пенсійним фондом України розмірі, що підтверджується випискою з особового рахунку. На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела того, що кошти, які були списані з її пенсійного рахунку, були пенсійною виплатою, не дослідивши виписку з особового рахунку, що була подана ОСОБА_1 .

Так, згідно із цією випискою станом на 01.10.2023 на рахунку ОСОБА_1 перебував залишок коштів у розмірі 1,55 грн. Станом на 10.11.2023 - 15,51 грн, який складався із суми залишку попереднього періоду, нарахованих відсотків, залишку пенсійної виплати. Станом на 11.12.2023 - 21,01 грн за рахунок додавання відсотків до суми залишку попереднього періоду. У наступному місяці сума залишку на рахунку збільшилась за рахунок залишку коштів пенсійної виплати і складала 23,09 грн. Станом на 11.01.2024 залишок зменшився до 5,77 грн, оскільки ОСОБА_1 використала кошти залишку, до складу яких входили нараховані проценти на залишок коштів. У наступному періоді залишок на рахунку збільшився за рахунок залишку пенсійної виплати до 8,25 грн, а в березні 2024 року після зарахування процентів зменшився до 4,51 грн. Станом на 21.06.2024 залишок коштів на рахунку становив 3,82 грн, які були неправомірно списані з рахунку. Таким чином, як зазначає скаржниця, на момент списання коштів з рахунку ОСОБА_1 08.08.2024 залишок коштів на рахунку складався виключно із суми залишку пенсійної виплати, що, на думку скаржниці, помилково не було взято до уваги судом апеляційної інстанції.

3.7. АТ "Укрпошта" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. АТ "Укрпошта" вважає постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційні скарзі, - безпідставними.

4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Переглянувши оскаржувану постанову, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права та матеріального права, колегія суддів зазначає таке.

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 910/8436/23, задоволено позов АТ "Укрпошта" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 249 739,57 грн, з яких: 809 554,38 грн - основний борг, 149 618,30 грн - інфляційні втрати, 290 566, 89 грн - пеня.

4.4. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що 29.08.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8436/23 видано наказ.

4.5. Постановою ВДВС від 25.09.2023 відкрито виконавче провадження № 72859247 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 № 910/8436/23.

4.6. Крім того, 25.09.2023 постановою ВДВС про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти / електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також на кошти / електронні гроші на рахунках / електронних гаманцях, що будуть відкриті після прийняття постанови про арешт коштів, крім коштів / електронних грошей, що містяться на рахунках / електронних гаманцях, які мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .

4.7. 11.10.2023 постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника в банку для здійснення видаткових операцій ВДВС визначено для фізичної особи - боржника ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк", для здійснення видаткових операцій з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на перше січня поточного календарного року.

4.8. Господарський суд першої інстанції, розглянувши скаргу ОСОБА_1, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

4.9. Апеляційний господарський суд, переглянувши ухвалу господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, частково не погодився з висновками господарського суду першої інстанції, а тому скасував увалу в частині зобов`язання заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк", та в частині визнання протиправними дій заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 09.08.2024, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк". Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В ; в іншій частині ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.

4.10. ОСОБА_1 не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулася з касаційною скаргою на постанову в цій справі.

4.11. На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції, застосувавши частину 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" в частині визначення підстав для зняття арешту з коштів, не врахував того, що підставами для зняття арешту з коштів є наявність двох альтернативних умов: або наявність у рахунку спеціального режиму та/або звернення стягнення не кошти, які зберігаються на рахунку, заборонено законом. Внаслідок помилкового застосування вказаної норми суд апеляційної інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що поточний рахунок в рамках пенсійного рахунку не є спеціальним рахунком, а кошти, які містяться на вказаному рахунку, не мають спеціального режиму використання. Такий висновок апеляційного господарського суду, на думку скаржниці, зроблений унаслідок незастосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які регулюють порядок використання рахунків для зарахування пенсійних виплат.

4.12. Крім того, скаржниця зазначає, що класифікація банківських рахунків наведена в статті 63 Закону України "Про платіжні послуги". Так, відповідно до статті 63 Закону України "Про платіжні послуги" для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам такі банківські рахунки:

4.13. Скаржниця зазначає, що рахунок для виплати пенсії є поточним рахунком, користування яким має обмеження в походженні коштів, які на нього зараховуються. Такими коштами є кошти пенсійної виплати. Тому, на думку скаржниці, висновок суду апеляційної інстанції про можливість зарахування на рахунок будь-яких коштів в будь-якому розмірі, будь-якого походження, спростовується приписами Закону України "Про платіжні послуги".

4.14. Скаржниця також зазначає, що надходження у вигляді нарахувань відсотків на залишок коштів на пенсійний рахунок мали місце до березня 2024 року. У подальшому такі нарахування припинились, тому єдиним видом надходжень на рахунок ОСОБА_1 була пенсійна виплата у визначеному Пенсійним фондом України розмірі, що підтверджується випискою з особового рахунку. На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела того, що кошти, які були списані з її рахунку пенсійного рахунку, були пенсійною виплатою, не дослідивши виписку з особового рахунку, що була подана ОСОБА_1 .

4.15. Під час касаційного провадження Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду тільки в частині скасування ухвали господарського суду першої інстанції, оскільки зміст касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить про те, що скаржниця не погоджується з висновками апеляційного господарського суду тільки в цій частині.

4.16. Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

4.17. Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.18. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

4.19. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

4.20. Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

4.21. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

4.22. Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини 1 статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом України "Про виконавче провадження", не є однаковим. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22.

4.23. Колегія суддів зазначає, що порядок звернення стягнення на майно боржника визначений розділом VII Закону України "Про виконавче провадження". Водночас у розділі IX цього Закону врегульовано спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

4.24. Статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів / електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

4.25. За змістом статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

4.26. Отже, згідно з наведеними приписами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22.

4.27. Водночас Верховний Суд зазначає, що 26.03.2022 набрав чинності Закон України № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким зазначений розділ Закону України "Про виконавче провадження" був доповнений, зокрема, пунктом 102.

4.28. Підпунктом 3 пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

4.29. З огляду на наведені приписи розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів зазначає, що в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов`язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

4.30. Водночас, як установив апеляційний господарський суд, матеріали виконавчого провадження містять довідку АТ "ОТП Банк" від 05.10.2023, яка надавалася органу державної виконавчої служби разом із заявою про визначення видаткового рахунку. У зазначеній довідці від 05.10.2023 АТ "ОТП Банк" повідомив про те, що картковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 є поточним (картковим) рахунком, який відкрито в рамках пенсійного рахунку. Виходячи з договору про видачу та обслуговування платіжних карток (публічний) картковий рахунок є універсальним та передбачає можливість зарахування пенсійних виплат / соціальних виплат / заробітної плати.

4.31. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк", не є спеціальним рахунком, а кошти, які містяться на ньому, не мають спеціального режиму використання. Апеляційний господарський суд також установив, що згідно з довідкою АТ "ОТП Банк", що міститься у матеріалах виконавчого провадження, та згідно з випискою з банку за період з 01.10.2023 до 25.06.2024, яка теж міститься в матеріалах виконавчого провадження та матеріалах справи, на означений рахунок можуть надходити, та фактично надходять кошти не тільки пенсійні, на які вищезгадані обмеження жодним чином не поширюються, а саме: залишок на початок періоду 1,55 грн, зарахування коштів, походження відмінного від пенсійних, в сумі 9,00 грн 31.10.2023, в сумі 5,50 грн 30.11.2023, 1,00 грн - 29.02.2024, 0,54 грн - 31.03.2024.

4.32. Водночас апеляційний господарський суд установив відсутність у матеріалах справи доказів того, що списані заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В. з рахунку боржниці НОМЕР_1 грошові кошти є пенсійними коштами.

4.33. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що відповідно до змісту постанови заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. про накладення арешту, не відбулося накладення арешту саме на пенсійні кошти боржниці. При цьому апеляційний господарський суд констатував, що постанова заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. про накладення арешту на доходи боржниці містить зауваження про звернення стягнення на доходи, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Апеляційний господарський суд зазначив, що зняття арешту з усіх коштів боржниці, які містяться на рахунку НОМЕР_1, відкритому в АТ "ОТП Банк", суперечить основним засадам виконавчого провадження, оскільки внаслідок зняття такого арешту у боржниці з`явиться реальна можливість використовувати рахунок для зарахування будь-яких коштів у будь-якому розмірі, будь-якого походження, з яких не буде здійснюватися списання в рахунок виконання рішення суду.

4.34. З урахуванням наведених обставин Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що в діях заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо накладення арешту на доходи боржниці відсутні будь-які порушення.

4.35. Оскільки апеляційний господарський суд установив відсутність у матеріалах справи доказів того, що списані заступником начальника ВДВС Кенюк Л. В. з рахунку боржниці НОМЕР_1 грошові кошти є пенсійними коштами, то дійшов правильного висновку про відмову у визнанні протиправними дій заступника начальника ВДВС Кенюк Л. В. щодо звернення 09.08.2024 стягнення на пенсію ОСОБА_1, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "ОТП Банк".

4.36. Доводи скаржниці не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

4.37. ОСОБА_1, звертаючись із касаційною скаргою, не довела неправильного застосування апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

4.38. За результатами перегляду постанови апеляційного господарського суду у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом апеляційної інстанції із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни постанови, що оскаржується, Верховний Суд не встановив.

4.39. Таким чином, за встановлених у цій справі обставин колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

................

Перейти до повного тексту