ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 915/14/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024
у справі № 915/14/24
за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави
до:
1) Кривоозерської селищної ради,
2) ОСОБА_1
про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою, скасування права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 03.09.2024 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24 з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів невизнання поважними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки.
На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 08.10.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24 повторно залишено без руху з мотивів того, що скаржником заява про усунення недоліків мотивована тими ж підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення, що й при поданні апеляційної скарги та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Оскільки станом на 26.11.2024 з моменту вручення відповідної ухвали скаржнику та його представнику до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків, Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.11.2024 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Колоколов С.Л., Савицький Я.Ф.) повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, і мав відмовити у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України. Відповідним чином апеляційний господарський суд повинен був діяти при розгляді заяви скаржника про усунення недоліків, яка надійшла до суду 08.10.2024, оскільки ГПК України не передбачено повторного залишення скарги без руху. Відмова суду апеляційної інстанції в оцінці доводів про те, що суд першої інстанції фактично залучив відповідача - фізичну особу ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 48 ГПК України, як окремої підстави для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду є грубим порушенням права скаржника на ефективний судовий захист та справедливий суд, оскільки допущені судом першої інстанції порушення перебувають у нерозривному причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку, питання про поновлення якого вирішується саме на цій стадії, до розгляду скарги по суті. Суд апеляційної інстанції неправильно визначив дату отримання скаржником рішення місцевого господарського суду. Також суд апеляційної інстанції неналежно оцінив обставин хвороби скаржника та його представника, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 04.02.2025.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.01.2025 від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, до якого додано копію службового посвідчення прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури, у якому прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 03.09.2024 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24 з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів невизнання поважними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки.
У вказаній ухвалі суд встановив, що представник ОСОБА_1 адвокат Синкевич Р.І. просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24, мотивуючи це перебуванням на амбулаторному лікуванні з 25.06.2024 по 06.08.2024 відповідача та тим, що з метою представництва своїх інтересів у даній справі 07.08.2024 останній уклав з адвокатом Синкевичем Р.І. новий договір про надання правової допомоги, бо попередній адвокат відмовився від надання йому послуг. З матеріалами справи адвокат Синкевич Р.І., ознайомився лише 12.08.2024, тому вважав, що встановлений двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення від 23.05.2024 слід обчислювати з 07.08.2024 з дати, коли апелянт після завершення лікування мав можливість вільно пересуватися та скористатися своїм правом на правову допомогу для подальшого представництва його інтересів в цій справі. Крім того, представник заявника послався також на те, що останній є літньою людиною, не володіє знаннями в галузі права, існують форс-мажорні обставини, а саме, введено в державі воєнний стан, відбувається відключення світла і суд першої інстанції залучив його до участі в справі з порушенням норм ст. 43 ГПК України, що обмежило його в реалізації своїх процесуальних прав, беззаперечно ускладнювало можливість своєчасної підготовки та подання апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання суд апеляційної інстанції не визнав наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними, бо посилання представника скаржника на вищезазначені причини, з яких строк на апеляційне оскарження судового рішення нібито слід обчислювати з 07.08.2024 не є такими, що відповідають нормам чинного процесуального законодавства України. В той же час, матеріалами справи підтверджено, що апелянт отримав відповідне судове рішення ще 25.06.2024 особисто, що не заперечується ним самим.
В свою чергу, суд не визнав обґрунтованими та поважними викладені в якості підстав для поновлення строку форс-мажорні обставини через введення воєнного стану в державі, ракетні обстріли Одеської та Миколаївської областей, відключення світла, а тому залишив апеляційну скаргу без руху.
На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 08.10.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24 повторно залишено без руху з мотивів того, що скаржником заява про усунення недоліків мотивована тими ж підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення, що й при поданні апеляційної скарги та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
21.10.2024 вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було направлено засобами поштового зв`язку на адресу скаржника, яка ним самостійно вказана в апеляційній скарзі, також до електронного кабінету представника скаржника.
06.11.2024 поштове відправлення на офіційну адресу скаржника повернулось на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду з відміткою про вручення особисто 29.10.2024. Крім того, представником скаржника було отримано вищезазначену ухвалу 14.10.2024 через електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку до його електронного кабінету.
Оскільки станом на 26.11.2024 з моменту вручення відповідної ухвали скаржнику та його представнику до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків, Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.11.2024 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Колоколов С.Л., Савицький Я.Ф.) повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 ГПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині третій цієї ж норми вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Касаційний господарський суд зазначає про те, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.
Отже, суд апеляційної інстанції, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням доводи скаржника щодо можливості поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Водночас колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що положеннями ГПК України не передбачено повторного залишення скарги без руху. Попри це, суд апеляційної інстанції ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі № 915/14/24 повторно залишив без руху з мотивів того, що скаржником заява про усунення недоліків мотивована тими ж підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення, що й при поданні апеляційної скарги.
В наступному, оскільки станом на 26.11.2024 з моменту вручення відповідної ухвали скаржнику та його представнику до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків, Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.11.2024 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Колоколов С.Л., Савицький Я.Ф.) повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі №915/14/24.
Верховний Суд не погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі положень ст. 174 ГПК України, з огляду на таке.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлені статтею 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, яка є відсилочною, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174.
За змістом ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За змістом викладених норм загальне правило передбачає, що неусунення заявником недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, про які вказано в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 4 цієї статті ГПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Аналогічне правило передбачене п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у разі, якщо апеляційний суд встановить (згідно з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху) такий недолік апеляційної скарги як недотримання заявником положень ГПК України, зокрема, щодо подання апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, без порушення особою, яка її подала, питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, то особа (скаржник) на вимогу суду в ухвалі про залишення скарги без руху протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Однак, якщо скаржник на вимогу суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не подасть заяву про поновлення строку або вказані скаржником підстави (нові) для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Аналогічне правило встановлене пунктом 4 частини першої статті 260 ГПК України.
Близький за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.05.2021 у справі №909/912/20, у постанові 24.06.2021 у справі №910/1865/18, у постанові від 23.12.2022 у справі № 922/3502/21.
Тобто, після залишення апеляційної скарги без руху ухвалою від 25.09.2024 з визнанням наведених у клопотанні причин пропуску строку неповажними, апеляційний господарський суд за результатами розгляду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, щодо можливості поновлення процесуального строку, мав застосувати положення ч. 4 ст. 260 ГПК України та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Натомість, ухвалою від 14.10.2024 апеляційний господарський суд, визнаючи наведені в заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку неповажним, повторно залишив апеляційну скаргу без руху, а ухвалою від 26.11.2024 повернув апеляційну скаргу, чим порушив наведені норми цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на неправильні висновки апеляційного суду, викладені в ухвалі від 26.11.2024 у цій справі, які зроблені з порушенням норм процесуального права, а також від 14.10.2024, яка не підлягає окремому оскарженню до Верховного Суду, Верховний Суд вважає за необхідне змінити ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 про повернення апеляційної скарги, в мотивувальній та резолютивній частинах, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2024 у справі № 915/14/24.
Згідно з ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з положеннями ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 304, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд, -