ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/16800/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Літвінов Є. В.,
відповідача - Мурга О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (судді: Яценко О. В. - головуючий, Хрипун О. О., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороз Дмитро Олександрович,
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про право власності,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" (далі - ТОВ "Ріо Фін") про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороза Дмитра Олександровича (далі - державний реєстратор) від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47571346, і припинення права власності ТОВ "Ріо Фін" на квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира) (номер запису про право власності 32200707).
1.2. На обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що вона є законною власницею вказаної квартири, а реєстрація права власності за відповідачем була здійснена з порушеннями норм законодавства.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 (суддя Сівакова В. В.) у задоволені позову відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд, аргументуючи судове рішення, виходив із того, що позивачка не довела порушення своїх прав внаслідок реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачем. Зокрема, суд установив, що позивачка набула права власності на спірну квартиру внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джерело фінансів" (далі - ТОВ "ФК "Джерело фінансів"), яке, в свою чергу, незаконно отримало право вимоги на предмет іпотеки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит гарант" (далі - ТОВ "ФК "Кредит гарант"), яке отримало права вимоги від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О. О. за реєстровим № 1721, який визнаний недійсним в судовому порядку. Отже, усі правочини щодо подальшого відступлення права вимоги від ТОВ "ФК "Кредит гарант" до ТОВ "ФК "Джерело фінансів" та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачці спірного майна є недійсними в силу закону.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (судді: Яценко О. В. - головуючий, Хрипун О. О., Яковлєв М. Л.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47571346, і припинено право власності ТОВ "Ріо Фін" на спірну квартиру (номер запису про право власності 32200707).
Скасовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до договору іпотеки від 28.12.2007 № 2675 предметом іпотеки залишаються майнові права. Водночас спірна квартира є об`єктом речового права, оскільки вже виділена у натурі та зареєстрована як об`єкт цивільного права; позивачка не була іпотекодавцем спірної квартири ні перед ПАТ "Укргазбанк", ні перед наступними факторинговими компаніями, зокрема ТОВ "ФК "Ріо Фін"; на момент укладення договору купівлі-продажу позивачка не була обізнана про відсутність у продавця права укладати з нею договір купівлі-продажу; договір купівлі-продажу було укладено 28.09.2015, судове рішення у справі № 910/28036/15 ухвалено 23.12.2015.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ріо Фін" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не застосував положень частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 12, статті 23 Закону України "Про іпотеку", неправильно застосував статтю 387 Цивільного кодексу України, статтю 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
На обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник посилається на положення пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, по-перше, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 19.01.2021 № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19 щодо обрання належного способу захисту, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 501/1703/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №925/889/20 щодо недійсності правочину в силу закону, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, у постанові Верховного Суду від 04.07.2020 у справі № 520/10060/16 щодо правомірності договору іпотеки та її дійсності; по-друге, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
Зокрема, за доводами скаржника, позивачка фактично не набула право власності на квартиру АДРЕСА_2, оскільки відчуження квартири відбулось по ланцюгу від інших юридичних осіб після звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ "ФК "Джерело фінансів", яке, в свою чергу, незаконно отримало право вимоги на предмет іпотеки від ТОВ "ФК "Кредит гарант", яка отримала права вимоги від ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015, який було визнано недійсним в судовому порядку, тому він не створює юридичних наслідків, в тому числі для позивачки. Скаржник також наголошує на тому, що позивачка обрала неефективний спосіб захисту порушеного, на її думку права.
3.2. Позивачка у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену у справі постанову без змін як законну та обґрунтовану.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 14.06.2007 між Акціонерним комерційним банком "Київ" (далі - АКБ "Київ" (кредитодавець)) та Відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" (далі - ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", позичальник) укладено договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 45/07 (далі - кредитний договір № 45/07).
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору № 45/07 кредитодавець надає позичальнику кредит у виді відновлювальної відкличної кредитної лінії на інвестування робіт, пов`язаних із будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у м. Києві на наступних умовах (з урахуванням укладених додатковими угодами змін): ліміт кредиту: 82 182 424,01 грн, 1 000 000,00 євро та 1 600 000,00 доларів США; строк користування кредитом із 14.06.2017 по 28.02.2014 (включно); розмір плати за користування кредитом - 15 % річних у гривні, 18 % у доларах США та євро.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 45/07 між АКБ "Київ" (іпотекодержатель) та ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (іпотекодавець) 28.12.2007 укладено іпотечний договір, згідно з пунктом 1.3 якого предметом іпотеки є майнові права, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 . Цей договір 28.12.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2675.
Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О. В. у зв`язку із посвідченням договору іпотеки 28.12.2007 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав, у т.ч. на квартиру АДРЕСА_2, до припинення дії іпотечного договору.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1, площею 47,9 м2 було зареєстровано 21.10.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Укртранс" на підставі свідоцтва про право власності від 25.10.2013 № 11539638, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/1050/14 стягнуто з ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь ПАТ "АКБ "Київ" 36 305 598,01 грн строкової заборгованості за кредитом, 11 066 498,26 грн поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342,46 євро, 334 947,94 доларів США поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 38 160 598,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 25 551 544,37 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342,48 євро, 334 947,96 доларів США простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 514 781,65 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 374 317,23 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 230,08 євро, 3 568,13 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 61 "Деякі питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ") установлено, що держава в особі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "АБ "Укргазбанк") бере участь у виведенні ПАТ "АКБ "Київ" з ринку шляхом придбання його активів та зобов`язань у разі віднесення Національним банком України ПАТ "АКБ "Київ" до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 № 39 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Київ", згідно з яким із 25.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Київ".
19.06.2015 між ПАТ "АБ "Укргазбанк" та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКБ "Київ" було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.06.2015 № 411 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.06.2015 № 122 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Київ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АКБ "Київ" та призначено уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" Кічука О. І. строком на 1 рік із 25.06.2015 до 24.06.2016 включно.
З інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua, вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 61 19.06.2015 було здійснено передачу активів та зобов`язань ПАТ "АКБ "Київ" на користь ПАТ "АБ "Укргазбанк", а саме активів за ціною 740,1 млн. грн та зобов`язання балансовою вартістю 1 млрд 379,4 млн. грн. Відтепер усі вкладники та кредитори неплатоспроможного банку ПАТ "АКБ "Київ" (юридичні та фізичні особи) стають клієнтами стабільно працюючого ПАТ "АБ "Укргазбанк" (понад 94 % якого належать державі) і отримають повний доступ до власних коштів.
19.06.2015 між ПАТ "АКБ "Київ" (неплатоспроможний банк) і ПАТ "АБ "Укргазбанк" (приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.
Згідно з пунктом 1.2 договору ПАТ "АБ "Укргазбанк" отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов`язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (п. 1.2.1.), право звернення стягнення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (п. 1.2.2.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ "АКБ "Київ" на його правонаступника ПАТ "АБ "Укргазбанк".
20.08.2015 між ПАТ "АБ "Укргазбанк" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит гарант" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О. О. за реєстровим № 1720.
Відповідно до пункту 2.1 цього договору в порядку та на умовах, визначених ним, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним портфелем позичальника, який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від ПАТ "АКБ "Київ" згідно з договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застави, посвідченого Морозовою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.06.2015 зареєстрованого в реєстрі за № 3060 та договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку від 19.06.2015.
Акт прийому-передачі права вимоги та документації до договору від 20.08.2015 № 1720 було підписано сторонами 20.08.2015.
20.08.2015 між ПАТ "АБ "Укргазбанк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит гарант" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О. О. за реєстровим № 1721, згідно з пунктом 1.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов`язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.
У пункті 1.2 договору визначено, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов`язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги, права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі. Під кредитним договором розуміється договір про надання кредиту у виді відкличної кредитної лінії від 29.09.2004 № 25/04, із всіма змінами та доповненнями.
27.08.2015 між ТОВ "ФК "Кредит гарант" (клієнт) та ТОВ "ФК "Джерело фінансів" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 1942.
Згідно з пунктом 2.1 договору в порядку та на умовах, визначених ним, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника, який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від ПАТ "АБ "Укргазбанк" згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О. О. 20.08.2015 за № 1720 та за договором про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. 20.08.2015 за № 1721.
27.08.2015 між ТОВ "ФК "Кредит гарант" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Джерело фінансів" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 1943, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов`язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.
У пункті 1.2 договору передбачено, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісний кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов`язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги. Права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.
На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ "АБ "Укргазбанк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Джерело фінансів".
28.09.2015 між ТОВ "ФК "Джерело фінансів" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,9 м2.
Право власності за ОСОБА_1 на вказану квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В. 28.09.2015, що підтверджується інформаційною довідкою № 264425232.
Водночас рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі № 910/28036/15 позов ПАТ "АБ "Укргазбанк" задоволено частково та визнано недійсними договір про надання фінансових послуг факторингу від 20.08.2015 за реєстровим № 1720 і договір про відступлення права вимоги від 20.08.2015 за реєстровим № 1721, укладені між ПАТ "АБ "Укргазбанк" і ТОВ "ФК "Кредит Гарант", посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О. О. Вказане рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/28036/15.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 910/1050/14 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ "ФК "Джерело фінансів".
Також місцевий господарський суд у цій справі, в якій подано касаційну скаргу установив, що 20.02.2019 між ПАТ "АБ "Укргазбанк" (клієнт/первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (фактор/новий кредитор) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2. цього договору, а клієнт/первісний кредитор зобов`язується відступити фактору/новому кредитору свої права грошової вимоги до боржника в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору за ним відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладання цього договору згідно з умовами кредитних договорів без ПДВ), яке видно на підставі договорів, укладених між ПАТ "АКБ "Київ" (ПАТ "АБ "Укргазбанк" є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" 19.06.2015) та ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", правонаступником якого є ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у виді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007, з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341 574 156,39 грн (у т.ч. за кредитом - 74 466 196,01 грн, за процентами 67 077 315,71 грн, по пені - 200 030 644,67 грн), а також в сумі 418 684,94 євро по процентам та в сумі 669 895,90 доларів США по процентам.
Відповідно до пункту 2.1.1 договору фактор/новий кредитор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту/первісному кредитору грошові кошти в сумі 13 000 000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування в день підписання цього договору на рахунок клієнта/первісного кредитора.
На виконання умов договору фактор сплатив клієнту грошову суму, визначену у пункті 2.1 цього договору, що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2019 № 1.
Згідно з пунктом 2.2 договору клієнт/первісний кредитор зобов`язаний після отримання суми грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2 цього договору, в день надходження коштів згідно з умовами цього договору, передавати фактору/новому кредитору наступні документи: оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них; оригінали наявних у банку судових рішень по боржнику; розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.
Факт передачі клієнтом/первісним кредитором фактору/новому кредитору документів засвідчується складанням акта прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у двох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками клієнта/первісного кредитора та фактора/нового кредитора та є невід`ємною частиною цього договору.
Сторонами 20.02.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).
На підставі зазначених документів ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та 08.04.2019 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчих проваджень з ПАТ "АБ "Укргазбанк" на ТОВ "ФК "Реверс Інвест".
30.04.2019 між Товариством обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" (фактор) та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (клієнт) укладено договір № 30/04 факторингу (відступлення права грошової вимоги), за змістом пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в пункті 1.2 цього договору, а клієнт зобов`язується відступити фактору свої права грошової вимоги до ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", правонаступником якого є ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", у вимозі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 1.3 договору за ним відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість що розрахована на дату укладання цього договору згідно з умовами кредитних договорів без ПДВ), яке виникло на підставі договорів, укладених між ПАТ "АКБ "Київ" (ПАТ "АБ "Укргазбанк" є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" 19.06.2015) та боржником, а саме (без ПДВ), зокрема за договором про надання кредиту у виді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 № 45/07 з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341 574 156,39 грн (в т.ч. по кредиту 74 466 196,01 грн, по процентам 67 077 315,71 грн, по пені - 200 030 644,67 грн), а також в сумі 418 684,94 євро по процентам та в сумі 669 895,90 доларів США по процентам.
У пункті 1.5 договору передбачено, що в момент укладення цього договору до фактора переходить право вимоги (замість клієнта) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов`язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах, що існували на момент укладення договору факторингу.
Відповідно до пункту 2.1.1 договору фактор зобов`язаний протягом одного року з дня укладення цього договору передати в розпорядження клієнта грошові кошти у сумі 13 100 000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування на рахунок клієнта.
Згідно з пунктом 2.2 договору клієнт зобов`язаний в день укладення цього договору передати фактору наступні документи: оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них; оригінал договору факторингу; оригінали наявних у клієнта судових рішень по боржнику; розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.
Факт передачі клієнтом фактору документів засвідчується складанням акта прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у двох ідентичних примірниках для кожної сторони та підписується повноважними представниками клієнта та фактора та є невід`ємною частиною цього договору.
Сторонами 30.04.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).
На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1050/14 було замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ "ФК "Реверс Інвест" на ТОВ "Ріо Фін".
Також 30.04.2019 між ТОВ "Ріо Фін" (новий іпотекодержатель) та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (первісний іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. та зареєстровано в реєстрі за № 2098.
Відповідно до пункту 1.1.2 договору первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, зокрема, за іпотечним договором від 28.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О. В. за реєстровим № 2675, що укладений між ПАТ "АКБ "Київ" (АТ "Укргазбанк" є первісним іпотекодержателем в силу договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеного між ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим № 3060) та іпотекодавцем (ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", правонаступником якого є ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс").
01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Морозом Д. О. було прийнято рішення індексний номер 47571346, на підставі якого змінено власника квартири АДРЕСА_1, загальною площею 47,9 м2 з ОСОБА_1 на ТОВ "Ріо Фін".
4.3. Предметом позову є вимога ОСОБА_1 заявлена до ТОВ "Ріо Фін" про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47571346, і припинення права власності ТОВ "Ріо Фін" на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32200707).
4.4. Місцевий господарський суд у позові відмовив через недоведення обставин порушення прав позивачки у наведеному випадку.
4.5. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції скасував рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові та прийняв нове рішення, яким вказаний позов задовольнив, визнавши позовні вимоги обґрунтованими та доведеними.
4.6. Як свідчить зміст касаційної скарги, скаржник оскаржив постанову суду апеляційної інстанції у справі, просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд; підставами касаційного оскарження визначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.7. Верховний Суд, переглянувши оскаржену постанову у межах доводів і вимог касаційної скарги, визнає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення вимог заявленого позову та при цьому виходить із такого.
4.8. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 названого Кодексу).
У частині 1 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 статті 328 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, зокрема, із того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі № 910/28036/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017, було визнано недійсним договір про надання фінансових послуг факторингу від 20.08.2015 за реєстровим № 1720 та договір про відступлення права вимоги від 20.08.2015 за реєстровим № 1721, укладені між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ФК "Кредит гарант". Судовими рішеннями у справі № 910/28036/15 встановлено, що вказані договори від імені банку підписані неуповноваженою особою та на підставі підроблених документів. Водночас, відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсними договору про надання фінансових послуг факторингу від 27.08.2015 за реєстровим № 1942 та договору про відступлення права вимоги від 27.08.2015 за реєстровим № 1943, укладених між ТОВ "ФК "Кредит гарант" і ТОВ "ФК "Джерело фінансів", суд виходив із того, що зазначені договори не створили для ПАТ АБ "Укргазбанк" жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з недійсністю правочинів від 20.08.2015.
Суд першої інстанції у справі, в якій подано касаційну скаргу, врахувавши встановлені рішенням суду у справі № 910/28036/15 обставини щодо недійсності укладених 20.08.2015 договорів та, відповідно, те, що такі правочини не створили жодних юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю, зважаючи на положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, необхідність дотримання принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що право вимоги до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (позичальника) від ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "ФК "Кредит гарант" та відповідно від останнього до ТОВ "ФК "Джерело фінансів" не перейшло, а тому саме ПАТ АБ "Укргазбанк" належало право грошової вимоги до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", а іпотека банку, що виникла на підставі іпотечного договору № 2675, була дійсною.
Також місцевим господарським судом у справі, що розглядається, встановлено, що позивач набув право власності на спірну квартиру внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ "ФК "Джерело фінансів", яке, в свою чергу, незаконно отримало право вимоги на предмет іпотеки від ТОВ "ФК "Кредит гарант", яке отримало права вимоги від ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015 за реєстровим № 1721, який, як уже зазначалося, визнаний недійсним в судовому порядку. Звідси усі правочини щодо подальшого відступлення права вимоги від ТОВ "ФК "Кредит гарант" до ТОВ "ФК "Джерело фінансів" та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачу є недійсними в силу закону.
Проте, здійснюючи апеляційний розгляд справи, суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального законодавства встановлених місцевим господарським судом обставин не спростував, належної оцінки таким обставинам не надав, хоча наведене безпосередньо впливає на вирішення наявного між сторонами у справі спору про право на спірне майно.
Водночас, навівши застереження про те, що дії державного реєстратора суперечать Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", апеляційний господарський суд таких своїх висновків не мотивував, в чому саме полягало порушення вимог закону не встановив.
4.9. Як уже зазначалося, позивачка на захист порушеного права власності на спірну квартиру просила визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем із припиненням права власності відповідача.
Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
У пункті 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 наголошено, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (пункт 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, на неврахуванні висновків якої посилався серед іншого скаржник у касаційній скарзі).
У постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 Велика Палата Верховного Суду (пункт 5.38) звернула увагу на свої попередні висновки про те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11. 2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 Цивільного кодексу України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 Цивільного кодексу України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Проте, задовольняючи вимоги заявленого позову, апеляційний господарський суд на порушення положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України вказані правові висновки Верховного Суду залишив поза увагою, а отже, доводи скаржника у наведеній частині знайшли своє підтвердження.
Щодо посилань скаржника на неповідомлення його судом апеляційної інстанції про розгляд справи, то такі доводи судом касаційної інстанції визнаються необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.