iplex360.Демо.Судові рішення

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 924/751/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Маціщук А.В., Філіпової Т.Л., Василишина А.Р.

від 01.10.2024

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання"

про стягнення 1 302 343,77 грн вартості частки майна,

за участю представників:

від позивача: Малькут О.О.

від відповідача: Думітращук В.А., Залуцький В.Н.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" про стягнення 1 302 343,77 грн вартості частини майна Товариства у зв`язку із виходом зі складу учасників (засновників).

Свої вимоги мотивував тим, що 25 лютого 2020 року учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" ОСОБА_1 було складено нотаріальну заяву про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства та в цій заяві він просив в строки які передбачені чинним законодавством України затвердити зміни до статутних документів та здійснити всі необхідні юридично значущі дії щодо виведення його зі складу учасників (засновників) Товариства. 18.03.2020 нотаріальна заява про вихід з Товариства разом з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручена особисто представнику відповідача.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2010 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі - ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання") шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства "Житлово-експлуатаційне об`єднання".

Позивач ОСОБА_1 був учасником ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" станом на 30.11.2010, про що зазначено також у висновку експерта від 09.03.2023 № СЕ-19/120- 22/4821-ЕК, виконаному на підставі ухвали суду першої інстанції від 17.05.2022 у цій справі.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" від 21.04.2016 затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання".

Відповідно до пп. 37 п. 1.4.2 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" засновником і учасником товариства є, зокрема, ОСОБА_1 .

У п. 5.3 статуту відповідача визначено, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн. Засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100 % статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн.

Пунктом 5.4 статуту визначені частки засновників (учасників) в статутному капіталі, розподіл прибутків, покриття. Зокрема у пп. 37 визначено, що внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 28 834,00 грн або 7,0845 %, відсоток при отриманні прибутку - 7,0845 %, кількість голосів на загальних зборах учасників - 28 834 голосів або 7,0845 %.

Відповідно до пп. "в" п. 6.4 статуту відповідача учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Згідно з п. 6.14 статуту при виході чи виключенні учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. При розрахунку частки учасника беруться до уваги чисті активи товариства (активи, які залишаються у розпорядженні товариства після усіх його зобов`язань). Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в цьому році до моменту його виходу.

Згідно з п. 9.1 статуту контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією або ревізором.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників з числа учасників у кількості трьох осіб (п. 9.2 статуту).

Згідно з п. 9.5 статуту до завдань ревізійної комісії або ревізора належить перевірка щорічного звіту директора товариства, а також інші питання, пов`язанні з контролем фінансово-господарської діяльності товариства.

Відповідно до п. 9.9 статуту питання діяльності ревізійної комісії або ревізора, які не визначені у статуті регламентуються у відповідних положеннях про ці органи, що затверджуються загальними зборами учасників.

У лютому 2020 року на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" провело оцінку майна відповідача із складанням відповідних звітів про оцінку.

Згідно зі звітами про оцінку були оцінені наступні об`єкти нерухомості:

- нежитлове приміщення загальною площею 100,4 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 963 118,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 14/3А. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 996 864,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 261,8 кв.м. що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 8. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 5 409 292,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 853,5 кв.м. що знаходиться за адресом: м: Хмельницький, Проспект Миру, 71/2Б. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 4 764 834,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 165,2 кв.м. що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 8/1 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 665 569,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 186,0 кв.м. що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 9/1 . Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 777 386,00 грн (з ПДВ);

- нежитлове приміщення загальною площею 73,8 кв.м. що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 68. Ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 805 939,00 грн (з ПДВ);

Загальна сума основних засобів (об`єктів нерухомості) ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" станом на 31.01.2020 згідно зі звітами про оцінку становить 18 383 002,00 грн.

25.02.2020 Колесніков В`ячеслав Вікторович, як учасник ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" подав до Товариства нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання". Заявник просив ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" розглянути цю заяву у порядку та строки передбачені чинним законодавством України та з урахуванням викладеного у ній затвердити відповідні зміни до статутних документів та здійснити всі необхідні юридично значущі дії щодо виведення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання".

18.03.2020. ОСОБА_1 подав до ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" заяву у якій просив повідомити його або його представника Малькута О.О. про вартість його частки, та надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також заявник просив ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" протягом одного року виплатити йому вартість частки розмір якої складає 7,0845 % статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання". Така заява була підписана адвокатом Малькутом О.О. який діє на підставі ордеру . До заяви були долучені документи на підтвердження повноважень адвоката Малькута О.О., копію нотаріальної заяви про вихід учасника з ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання", копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.03.2020 на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання". Так, у графі "Перелік засновників (часників юридичної особи)" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні дані про позивача на час формування витягу 10.03.2020.

ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" отримало цю заяву 18.03.2020, що підтверджується розпискою юриста .

У відповідь на заяву ОСОБА_1 ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" у листі від 25.03.2020 зазначило, що не вбачає правових підстав для надання інформації та/або копій документів, пославшись на ч.4 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

06.04.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Малькут О.О. подав до ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" адвокатський запит у якому просив відповідача повідомити ОСОБА_1 або його представника Малькута О.О. про вартість частки ОСОБА_1, та надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також заявник просив ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" протягом одного року виплатити ОСОБА_1 вартість частки розмір якої складає 7,0845 % статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання".

У відповідь на адвокатський запит ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" у листі від 15.04.2020 зазначило, що станом на 15.04.2020 товариство не отримало виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника.

Під час розгляду справи відповідач - ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання", заперечуючи проти позову, надало рецензії на звіти про оцінку у яких зазначено, що звіт про оцінку класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою визначеною у звіті, після виправлення недоліків.

Також до відзиву на позов відповідач долучив висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.10.2020 № 25, який виготовлено на замовлення ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" в межах справи № 924/751/20.

На вирішення експертизи було поставлено питання:

- чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внесків у розмірі 407 000,00 грн до статутного фонду ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" учасниками товариства, в т.ч. ОСОБА_1 у сумі 28 834,00 грн (7,0845 %) в період з 21.12.2000 по 12.03.2020?

За результатами проведення експертизи експерт дійшов наступного висновку:

- первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" суми внесків у розмірі 407 000,00 грн до статутного фонду засновниками (акціонерами), в тому числі ОСОБА_1 в сумі 28 834,00 грн (7,0845 %) в період з 21.12.2000 по 12.03.2020 документально не підтверджуються.

Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 25.03.2021 призначив у справі № 924/751/20 судову експертизу, проведення якої доручив Хмельницькому відділенню Київського НДІСЕ.

На вирішення експерту судом було поставлено такі питання:

1. Яка вартість частини майна товариства, пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному капіталі, яка складає 7,0845 %.?

2. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в Житлово-експлуатаційному об`єднанні кооперативних будинків, як учасника (засновника) та яка частка ?

3. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ЗАТ "Житлово - експлуатаційне об`єднання", як акціонера та яка кількість акцій ?

4. Чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ТОВ "Житлово - експлуатаційне об`єднання", як учасника (засновника) та яка частка ?

5. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 р. ?

6. Чи підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово - експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 р. ?

7. Чи підтверджується документально порядок розподілу акцій між засновниками ЗАТ "Житлово - експлуатаційне об`єднання" пропорційно до трудової участі в об`єднанні в тому числі акціонером ОСОБА_1 ?

8. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку викуп акцій власної емісії у ЗАТ "Житлово - експлуатаційне об`єднання" акціонером ОСОБА_1 в період з 21 грудня 2000 р. по 30 листопада 2010 р.?

9. Чи підтверджено документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ "Житлово - експлуатаційне об`єднання" в період з 21 грудня 2000 р. по 30 листопада 2010 р.?

10. Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ "Житлово - експлуатаційне об`єднання" учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30 листопада 2010 р. по 05 березня 2020 р.?

11. Чи підтверджено документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ "Житлово - експлуатаційне об`єднання" в період з 30 листопада 2010 р. по 05 березня 2020 р.?

12. Чи зобов`язане товариство здійснювати виплату колишньому учаснику вартість його частки, якщо первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, внесення грошових коштів та/або майна до статного фонду/капіталу учасником (акціонером, засновником) ОСОБА_1 в сумі 28834,00 грн (7,0845 %) не підтверджено, що свідчить про не сформований статутний фонд/капітал ?

Ухвалою від 10.05.2022 Господарський суд Хмельницької області доповнив вищезазначений список питань, які були поставлені експерту такими питаннями:

13. Чи підтверджується документально розмір частки ОСОБА_1 в розмірі 1 302 343,77 грн, яку б мало виплатити ТОВ" Житлово-експлуатаційне об`єднання" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за його підрахунками становить 7,0845 % ?

14. Яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 .?

09.03.2023 судовим експертом Варнавських О.П. складено висновок експерта № СЕ-19/120-22/4821-ЕК.

По першому, другому, третьому, четвертому, сьомому, дванадцятому та чотирнадцятому питанню експерт зазначив, що йому не представляється можливим дати відповідь на поставлене питання.

По інших питаннях експерт виснував таке:

- по п`ятому питанню - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 року;

- по шостому питанню - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації по 21 грудня 2000 року;

- по восьмому питанню - не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку викуп акцій власної емісії у ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" акціонером ОСОБА_1 в період з 21 грудня 2000 року по 30 листопада 2010 року. Проте у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" станом на 15.10.2020;

- по дев`ятому питанню - не підтверджується документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" в період з 21 грудня 2000 року по 30 листопада 2010 року;

- по десятому питанню - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30.11.2010 по 05.03.2020;

- по одинадцятому питанню - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" в період з 30 листопада 2010 року по 05 березня 2020 року;

- по тринадцятому питанню - підтверджується розрахунково та документально частка ОСОБА_1 в розмірі 16 477 484,3 грн, яку б мало виплатити ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за його підрахунками становить 7,0845 %.

Отже, при досліджені п`ятого, шостого, дев`ятого десятого та одинадцятого питання експерт виснував, що згідно даних облікових реєстрів, які велися ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" не представляється можливим підтвердити або спростувати наявність заборгованості / оплати внесків учасниками у статутний капітал, в т.ч. ОСОБА_1, так як облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" не вівся (відсутні документи). У наданих на дослідження документах наявна інформація, що статутний фонд ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені).

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 17.07.2024 у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 19 535,16 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не подано первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували суму внеску до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання". Не підтверджено документально вклад позивача до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" і відповідно до наданих суду висновків експертів.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.10.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 р. у справі № 924/751/20 скасував. Ухвалив нове рішення. Позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" на користь ОСОБА_1 1 302 343,77 грн вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання".

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" в дохід Державного бюджету України 19 535,16 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та на користь ОСОБА_1 23 442,19 грн, витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції обґрунтував свою постанову таким:

- матеріали справи підтверджують і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є одним із засновників і учасником товариства, про що зазначено у пп. 37 п. 1.4.2 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання";

- суд першої інстанції вибірково використав висновки експерта щодо відсутності первинних документів у бухгалтерському обліку про внески позивача до статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання";

- сам по собі факт відсутності первинних облікових документів за період з 30.11.2010 не може бути підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 внесок до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" не внесений;

- належні та допустимі докази участі позивача у статутному капіталі суду надані, однак залишилися поза увагою суду;

- у висновку експерта, складеному на виконання ухвали суду № СЕ-19/120-22/4821-ЕК від 09.03.2023, по восьмому питанню експерт констатував відсутність первинних документів, проте зазначив, що у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" станом на 15.10.2020. При цьому експертом встановлено, що у наданих на дослідження документах наявна інформація про те, що статутний фонд ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені);

- факт несплати ОСОБА_1 свого вкладу у статутний капітал ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" міг бути підтверджений, але не встановлювався ревізійною комісією товариства за результатами щорічних перевірок фінансових звітів керівництва товариства та інших питань;

- позивач вийшов з товариства в порядку, передбаченому положеннями пп. "в" п. 6.4 статуту, та у відповідності до норм ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- у позасудовому порядку заперечення відповідача ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" полягали у відсутності відомостей про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника та жодним чином не стосувалося оспорювання факту внеску ОСОБА_1 до статутного фонду чи суми належної виплат;

- вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства;

- експерт встановив вартість частки ОСОБА_1 в розмірі 16 477 484,3 грн, яку б мало виплатити ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" при виході з учасників товариства, на підставі дослідження даних балансу товариства за 2019 рік станом на 31.12.2019;

- заявлена позивачем до стягнення сума (як 7,0845 % від вартості майна) є меншою, ніж визначена експертом, однак позивач не заявив про зміну суми позову, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі;

- позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 - учасника, який вийшов з товариства, 1 302 343,77 грн як вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі, підтверджена положеннями пп. 37 п. 5.4 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" про склад учасників із частками в статутному капіталі, звітом про оцінку майна, проведену Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" станом на 31.01.2020, та висновком експерта в межах економічної експертизи, призначеної судом у даній справі, про те, що статутний фонд Товариства сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені), і щодо вартості частини майна, яка належить до сплати ОСОБА_1, виходячи із дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та його зобов`язань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 924/751/20, у якій просило її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги відповідачем зазначено про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права без врахування висновку про її застосування у подібних (аналогічних) правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме:

- у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 904/366/20, від 15.09.2020 у справі № 910/17473/16, від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, від 18.08.2021 у справі № 909/722/16 щодо обов`язку товариства виплатити учаснику вартість його частки пропорційно до розміру оплаченої частини частки учасника;

- у постановах від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 18.10.2021 у справі № 299/3611/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19, від 03.06.2020 у справі № 318/89/18, від 20.10.2021 у справі № 2-1637/11 щодо недобросовісної поведінки позивача;

- у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) щодо порушення права на захист шляхом незадоволення клопотання про відкладення судового розгляду.

Щодо подання скаржником додаткових пояснень до касаційної скарги.

03.02.2025, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" Думітращук В.А. надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги у яких наведені обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм, які на його думку є підставою для направлення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції, з клопотанням про поновлення (продовження) строку на їх подання.

Позивач надав заперечення проти поновлення відповідачеві строку на подання додаткових пояснень та долучення їх до справи.

Верховний Суд вважає відсутніми підстави для прийняття цих додаткових письмових пояснень відповідача до розгляду, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, а згідно із частиною першою статті 295 цього Кодексу учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини перша, п`ята статті 161 ГПК України).

Представник відповідача не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення до касаційної скарги, а Верховний Суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання.

З огляду на наведене Верховний Суд відповідно до частини другої статті 118 ГПК України залишає без розгляду надіслані представником відповідача додаткові письмові пояснення б/н від 31.01.2025 до касаційної скарги, які фактично є зміною касаційної скарги (див. подібну позицію Великої Палати Верховного Суду щодо залишення без розгляду додаткових пояснень / доповнень до касаційної скарги, поданих поза межами відповідного процесуального строку, викладену у постановах від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20, від 03 квітня 2024 року у справі № 906/1330/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22).

З цих же підстав подані представником позивача через підсистему "Електронний суд" письмові пояснення б/н від 03.02.2025, які фактично є відзивом на касаційну скаргу, який надійшов поза межами строку, встановленого судом на його подання, та не містить клопотання про продовження встановленого судом строку, не враховуються Верховним Судом під час касаційного перегляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідач касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції по суті спору, подав на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі відповідач зазначив про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції щодо обов`язку товариства виплатити учаснику вартість його частки пропорційно до розміру оплаченої частки учасника, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.03.2021 у справі № 904/366/20, від 15.09.2020 у справі № 910/17473/16, від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, від 18.08.2021 у справі № 909/722/16.

Скаржник у касаційній скарзі вказав на те, що мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, є помилковими. А саме, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те що:

- матеріали справи підтверджують, і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є одним із засновників і учасником товариства, про що зазначено у пп. 37 п. 1.4.2 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання";

- положення Статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" підтверджують, що ОСОБА_1 є засновником і учасником Товариства із внеском / часткою в статутному капіталі 28834,00 грн або 7,0845 %, відсоток при отримання прибутку 7,0845%, кількість голосів на загальних зборах учасників - 28834 голосів або 7,0845% (пп.37 п.1.4.2 статуту);

- у п.5.3 Статуту визначено, що засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100 % статутного капіталу товариства, тобто - 407000,00 грн за рахунок грошових внесків засновників (учасників);

- такі положення статуту колегія оцінює як належний та достовірний доказ у справі із урахуванням норм ч.3 статті 144 ЦК України та статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (чинної на день реєстрації ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання");

- колегія враховує висновок експерта, складений на виконання ухвали суду № СЕ-19/120-22/4821-ЕК від 09.03.2023, в частині висновку про те, що облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" не вівся (відсутні документи). Колегія суддів відзначає що з урахуванням такої обставини сплата внеску кожним з учасників ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" буде непідтвердженою.

Скаржник зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не було надано жодних первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження суми внеску до статутного фонду ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання", не підтверджено документально його вклад до статутного фонду Товариства і висновком експерта, а тому підстав для отримання позивачем частки активів Товариства немає. Тому правильним є рішення суду першої інстанції, прийнятими у відповідності з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.03.2021 у справі № 904/366/20, від 15.09.2020 у справі № 910/17473/16, від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, від 18.08.2021 у справі № 909/722/16, які помилково не враховані судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд відхиляє ці доводи касаційної скарги відповідача з огляду на таке.

Частиною 10 статті 24 Закону України "Про товариства з обмежено та додатковою відповідальністю" передбачено, що товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

За умовами п.6.14 статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" при виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України (в редакції станом на день реєстрації ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання") товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства (ч.2 ст.144 ЦК України в редакції станом на день реєстрації ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання").

Відповідно до ч. 3 ст. 144 ЦК України та ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на день реєстрації ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання") до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п`ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідно до цих вимог закону, не допускається звільнення учасника товариства від обов`язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу товариства, заявленого на момент державної реєстрації товариства, тоді як збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства, які самостійно визначають розмір, форму і порядок внесення учасниками додаткових вкладів.

Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.1 ст.14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів (ч.1 ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відомості про оголошення ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" про зменшення капіталу чи реєстрація відповідних змін до статуту відсутні, відповідач таких доказів не надав.

Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, у висновку експерта № СЕ-19/120-22/4821-ЕК від 09.03.2023 вказано, що облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" у ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" не вівся (відсутні документи), тому документально підтвердити сплату внеску кожним з учасників ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" буде неможливо; водночас за умови ведення обліку вкладів учасників - такі б документи не мали б зберігатись, враховуючи положення закону про обов`язковість сплати внеску до статутного капіталу товариства протягом першого року діяльності такого товариства та про термін зберігання бухгалтерських документів.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №904/366/20, на яку посилається скаржник, вказав, що для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника.

ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" створене 30.11.2010 шляхом перетворення з ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання". Нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" затверджено загальними зборами учасників товариства 21.04.2016, і положення статуту підтверджують, що ОСОБА_1 є засновником і учасником товариства із внеском/часткою в статутному капіталі 28 834,00 грн або 7,0845 %, відсоток при отриманні прибутку - 7,0845 %, кількість голосів на загальних зборах учасників - 28834 голосів або 7,0845 %. (пп. 37 п. 1.4.2 статуту, пп.37 п.5.4).

У п. 5.3 статуту визначено, що засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100 % статутного капіталу товариства, тобто - 407000,00 грн за рахунок грошових внесків засновників (учасників).

Верховний Суд у постанові від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, на яку посилається скаржник, погодився із твердженнями суду першої інстанції про те, що відповідне право на одержання вартості частини майна при виході з господарського товариства виникає в учасника товариства лише після внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Суд апеляційної інстанції правильно оцінив положення статуту як належний та достовірний доказ того, що статутний капітал ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" був сформований повністю, а ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі товариства у розмірі 28 834,00 грн або 7,0845 %.

А також врахував висновок експерта № СЕ-19/120-22/4821-ЕК від 09.03.2023, у якому той вказав, зокрема, що у наданих на дослідження документах наявна інформація, що статутний фонд ЗАТ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені).

Верховний Суд звертає увагу, що відомості щодо розмір статутного капіталу товариства та його учасників були відображені у статуті з відповідною державною реєстрацією змін.

За змістом ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" основними засадами державної реєстрації є, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ст.10 Закону).

Відомості з Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (п.7.1.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №906/1336/19).

Отже, такі відомості та документи вважаються достовірними до того моменту, поки не буде доведено їх недостовірність.

Відповідач не вказує про те, що він звертався до суду з позовом про оскарження статуту або його окремих положень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК).

Так, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, встановив факт формування статутного капіталу відповідача в повному обсязі, а також те, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" складає 28 834,00 грн або 7,0845 %.

Верховний Суд погоджується із цими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки такі висновки ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи та наявних у ній доказів. Доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків, а фактично стосуються незгоди із встановленими фактичними обставинами справи та зводяться до їх переоцінки, що в силу вимог ст.300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи це, Верховний Суд не вбачає невідповідності висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції у цій справі тим, що містяться у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №904/366/20, від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, про неврахування яких зазначає скаржник.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, є безпідставними, оскільки стосуються питання виправлення описки у рішення суду апеляційної інстанції, крім того касаційна скарга не містить обгрунтування щодо незастосування судом апеляційної інстанції викладених у цій постанові висновків.

Так само необгрунтованим та безпідставним є посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 909/722/16, предметом позову у якій є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" про виключення учасника зі складу учасників товариства, про перерозподіл часток учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства, про затвердження статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" в новій редакції; визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна; скасування державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна"; відновлення юридичного становища позивача як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ним 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна"; зобов`язання відділу з питань державної реєстрації скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів ТОВ "Вулкаскот-Україна". У справі № 909/722/16 Верховний Суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту корпоративних прав учасника товариства, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Висновки, викладені Верховним Судом у справі № 909/722/16, на яку посилається скаржник, не є релевантними для справи № 924/751/20.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 18.10.2021 у справі № 299/3611/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19, від 03.06.2020 у справі № 318/89/18, від 20.10.2021 у справі № 2-1637/11 щодо застосування статті 3 ЦК України та не було враховано недобросовісну поведінку позивача, то вони є безпідставними.

Як вже було зазначено, положення статуту ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (п.5.3) підтверджують, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн; засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100% статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, встановив факт формування статутного капіталу ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" в повному обсязі, а також те, що внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 28 834,00 грн або 7,0845 %. (пп.37 п.5.4 Статуту).

Суд також вказав, що з урахуванням норм законодавства, положень статуту, пояснень сторін та наданих доказів в їх сукупності, доводи позивача про виконання обов`язку з внесення внеску як засновником і учасником у статутний капітал Товариства підтверджені належними і достовірними доказами у справі, тому є більш вірогідними, ніж доводи відповідача про те, що факт внеску не підтверджений.

Доводи скаржника, викладені ним у касаційній скарзі, зводяться до необхідності суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному рішенні, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Верховний Суд вважає, що ухвалені у справі № 924/751/20 рішення судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, наведених скаржником у касаційній скарзі, оскільки неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Верховний Суд вважає, що відповідачем не доведено наявність однакових фактичних обставин, які мають юридичне значення, у справі № 924/751/20 та наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, а також, що задоволення позову призводить до порушення принципу справедливого балансу інтересів відповідача, його учасників, та позивача - колишнього учасника товариства.

Щодо доводів касаційної скарги відповідача про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) та порушення права на захист шляхом незадоволення клопотання відповідача про відкладення судового розгляду, то вони свого підтвердження не знаходять.

Скаржник вказує, що до початку судового засідання Товариство звернулося із клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке було подано на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Залуцьким В.Н. Клопотання було обґрунтоване тим, що адвокат Залуцький В.Н. 01.10.2024 приймає участь в засіданні Хмельницького міськрайонного суду в розгляді кримінального провадження, а тому не має змоги прийняти участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розглянув справу без участі представника відповідача.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується із позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Порядок розгляду апеляційної скарги унормований у ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч.10 цієї статті та ч.2 ст.271 цього Кодексу (ч. 3 ст.270 Господарського процесуального кодексу України). Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Житлово-експлуатаційне об`єднання" було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Північно-західний апеляційний господарський суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 03.09.2024 не визнавав явку сторін у судове засідання обов`язковою.

Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. Юридична особа не обмежена у виборі представника.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції інтереси відповідача в судових засіданнях представляли кілька представників - адвокат Присяжнюк М.П. та директор Савчук О.А., що підтверджується протоколами судових засідань. З клопотанням про відкладення розгляду справи звернувся адвокат Залуцький В.Н.

Перебування адвоката, який здійснював представництво інтересів товариства, в іншому судовому засіданні, не позбавляло інших представників товариства (зокрема, його директора) можливості взяти участь у судовому засіданні.

Крім того, як вказує скаржник, клопотання про відкладення було подано на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Залуцьким В.Н.

Частинами 5, 6 ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції(ч.4 ст.6 Господарського процесуального кодексу України).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до п.16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (п.25 Положення).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (п.26 Положення).

Таким чином, альтернативою звернення до суду для осіб, визначених п.10 Положення та ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

В постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи, що представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, підписане електронним цифровим підписом, шляхом направлення на електронну пошту суду, то таке клопотання було подане не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням цього, доводи скаржника про порушення його права на захист є необґрунтованими.

Щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), на неврахування яких вказує відповідач, то вони не є релевантними для справи № 924/751/20, оскільки не підтверджується наявність однакових фактичних обставин. У справі № 910/2116/21 (910/12050/21) порушення гарантій захисту інтересів особи під час судового розгляду справи обумовлено недопуском учасників справи до приміщення суду охороною суду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Суд апеляційної інстанції цього не врахував та розглянув справу за відсутності представників сторін.

................

Перейти до повного тексту