ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 826/9783/17
касаційне провадження № К/9901/16624/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Ганечко О.М., Файдюк В.В.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Київський туристичний готель "Дружба" до Головного управління ДФС у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
секретар судового засідання - Сірак І.М.,
представник відповідача - Лукашенко Д.П.
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 13.07.2017 № 0004711402.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що позивач вважає протиправним визначення йому суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, виходячи з наступного: в акті перевірки не чітко викладені порушення, не вказані відповідні первинні документи та не наведено в матеріалах перевірки розрахунків, на підставі яких визначено об`єкт оподаткування; акт перевірки не містить підпису одного з перевіряючих, не має реєстраційного номеру та дати реєстрації; позивач зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що є предметом договору оренди земельної ділянки від 20.02.2022 (у редакції договору про внесення мін від 29.08.2008), у визначеному договором розмірі, а саме в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, а орендодавець питання щодо збільшення орендної плати не ініціює; змін у договорі оренди земельної ділянки не було, тому позивач нараховував та сплачував орендну плату за земельні ділянки відповідно до вимог статей 286, 288 Податкового кодексу України; донарахування орендної плати за землю у 2015 році з врахуванням нормативної грошової оцінки землі, проведеної у 2015 році, є безпідставним, оскільки вона може бути застосована лише у 2016 році; позивач наголошує на неправомірності застосування інформації, наведеної в довідках №1, №2 як підстави для обчислення орендної плати за 2015 рік та недостовірність інформації у цих довідках.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, позовні вимоги задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.07.2017 № 0004711402.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що: факти порушення позивачем підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 та підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України в частині заниження зобов`язання з орендної плати за землю за 2014-1016 роки на загальну суму 2471560,00 грн. викладені не чітко, не об`єктивно та без посилань на конкретні документи, що підтверджують наявність зазначених порушень, що свідчить про недослідження відповідачем обставин діяльності позивача та виключає можливість прийняти висновок про наявність порушень податкового законодавства з боку Підприємства; у відзиві на позову заяву зазначено про нові підстави для визначення суми грошового зобов`язання, не зафіксовані раніше в акті перевірки; відповідачем не доведено правомірності розрахунку суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб саме на рівні 2406361,00 грн., у тому числі за 2015 рік - 376587,00 грн. та за 2016 рік- 2029774,00 грн; в акті перевірки є згадка про довідки Департаменту земельних ресурсів КМДА №№Ю-18177/2015, Ю-18179/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.12.2015 №1662 та №1663, проте відповідач не надав суду витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, у справі такі довідки відсутні; відповідачем також не наведено та не надано відповідних доказів щодо того, які показники застосувало Управління при визначенні позивачу суми грошового зобов`язання, наприклад, щодо базової вартості землі, коефіцієнта на функціональне використання землі, локального коефіцієнта.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.07.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме - статей 286 - 288 Податкового кодексу України, зокрема, щодо мінімальної суми річного платежу у розмірі 3% нормативної грошової оцінки, та норм процесуального права, а саме - частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, скаржник посилається на те, що оскільки Податковим кодексом України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за землю є нормативно грошова оцінка земельної ділянки, чинна на дату правовідносин, тому застосування нормативної грошової оцінки у довідках від 21.12.2015 № 1662 та № 1663 за 2015-2016 роки з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі на 2015 рік - 1,433 та коефіцієнта функціонального призначення - 2,5 (землі комерційного використання) є правомірним. Також, Управління зазначає, що згідно рішення Київської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва" від 03.07.2014 №23/23 було введено в дію з 01.07.2015 нову грошову оцінку земельних ділянок, у зв`язку з цим Підприємством були отримані довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: від 21.12.2015 № 1662 (кадастровий № 8000000000:79:083:005), згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 68432390027 грн.; від 21.12.2015 № 1663 (кадастровий № 8000000000:79:083:0037), згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4085463,33 грн.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.02.2025 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 18.02.2025.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у місті Києві.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, заслухав представника скаржника та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом №206/26-15-14-02-03-14/02583684 від 30.05.2017, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати з юридичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2406361,00 грн., у тому числі: за 2014 рік - 65199,00 грн., за 2015 рік - 376578,00 грн., за 2016 рік - 2029774,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що згідно договору оренди земельної ділянки від 20.02.2002 (зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 15.03.2002 № 82-6-00044 у книзі записів державної реєстрації договорів) Київською міською радою було надано в оренду Підприємству земельну ділянку площею 0,8338 га за адресою: м. Київ, б-р Дружби народів, 5, у Печерському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд готельного комплексу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 16027669,41 грн. Згідно договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 29.08.2008 № 82-6-005516 у книзі записів державної реєстрації договорів) внесено зміни: ділянка з кадастровим № 8000000000:79:083:005 - 7889 кв.м. - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд готельного комплексу; ділянка з кадастровим № 8000000000:79:083:0037 - 449 кв.м. - для влаштування майданчика з продажу автомобілів з розміщенням збірно-розбірного павільйону та відкритої автостоянки.
Разом з цим, згідно довідки Департаменту земельних ресурсів КМДА №Ю-18177/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.12.2015 №1662 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 8000000000:79:083:005 складає 68432390027 грн. (коефіцієнт функціонального призначенні - 2,5 (землі комерційного використання)), а згідно довідки Департаменту земельних ресурсів КМДА №Ю-18179/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.12.2015 №1663 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 8000000000:79:083:0037 складає 4085463,33 грн. (коефіцієнт функціонального призначенні - 2,5 (землі комерційного використання)). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2015 рік становить 1,433.
На підставі вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.07.2017 № 0004711402, яким збільшило Підприємству суму грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на 2406361,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та на 601590,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду виходить з такого.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно із абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за