ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 500/2877/24
адміністративне провадження № К/990/36883/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 (суддя Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 (колегія суддів: Бруновська Н.В., Качмар В.Я., Хобор Р.Б.) у справі №500/2877/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФУ в Тернопільській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУПФУ в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУПФУ в Тернопільській області та ГУПФУ в Запорізькій області в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Запорізькій області від 11.04.2024 №961010132242 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.02.2023;
- зобов`язати ГУПФУ в Тернопільській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.02.2023.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2024 в задоволенні позову відмовив.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.09.2024 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 залишив без змін.
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Верховний Суд ухвалою від 01.10.2024 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Тернопільській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Розрахунок заробітної плати здійснено відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV з використанням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який з урахуванням послідовних індивідуально-масових індексацій складає 7994,47 грн.
04.04.2024 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки з 04.04.2024.
Вказана заява за принципом екстериторіальності передана для розгляду до ГУПФУ в Запорізькій області.
ГУПФУ в Запорізькій області рішенням № 961010132242 від 11.04.2024 повідомило позивача про відмову в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачені страхові внески, мотивована тим, що пенсія за віком, призначена на пільгових умовах за Списком № 1, не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пільгового пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком; законодавством не передбачено перехід з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком.
Не погоджуючись із отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а тому фактично він просить зобов`язати пенсійний орган призначити йому той самий вид пенсії, що він отримує - за віком, але із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, тому підстави для повторного призначення такої пенсії відсутні.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 26 Закону №1058-IV щодо права особи після досягнення пенсійного віку на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позивач зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що пенсія, призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, є іншим видом пенсії, а враховуючи, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ХІІ він звертається вперше й уперше реалізує своє право на призначення цього виду пенсії, має право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV.
Посилається, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень Закону №1788-ХІІ та Закону №1058-IV у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 та від 13.02.2019 у справі № 334/917/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
12. У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність у позивача, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 відповідно статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV після досягнення пенсійного віку.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 N1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.
15. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
16. Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема для працівників, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
17. З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
18. Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
19. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законода