ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 400/8344/23
адміністративне провадження № К/990/20604/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 400/8344/23
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 (головуючий-суддя Лісовська Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
06.07.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - відповідач 1, Департамент), Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" (далі - відповідач 2, СІЗО), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 3, Міністерство), в якому позивачка просила:
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з втратою професійної працездатності;
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності;
зобов`язати відповідача 1 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності;
стягнути в солідарному порядку з відповідачів моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що проходила службу в поліції та звільнена за рішенням медичної комісії про непридатність до служби. Ступінь втрати професійної працездатності складає 20%, а захворювання пов`язане з проходженням служби в Державній кримінально-виконавчій службі України. На підставі викладеного ОСОБА_1 звернулася до Департаменту з рапортом про виплату одноразової допомоги у зв`язку з втратою працездатності, однак отримала відмову, яку вважає протиправною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2024, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства щодо непогодження матеріалів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності.
Визнано протиправними дії Департаменту щодо неналежного оформлення пакету документів та щодо не направлення документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності до Міністерства у строк до 21.04.2023.
Зобов`язано Департамент нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка двічі (01.08.2022 і 13.01.2023) зверталась до Департаменту, у підпорядкуванні якого перебуває СІЗО, подаючи повний пакет документів, проте не отримала одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності. Суди дійшли висновку, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивачки є:
- визнання протиправними дій Мін`юсту щодо непогодження матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності;
- визнання протиправними дій Департаменту щодо неналежного оформлення пакету документів та щодо не направлення документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності до Мін`юсту у строк до 21.04.2023;
- зобов`язання Департаменту нарахувати та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Міністерство юстиції України, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину першу статті 97 Закону України "Про національну поліцію" в редакції від 04.05.2024 і Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4. Вказує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 16.01.2019 у справі №822/3788/17, від 19.09.2018 у справі №373/1188/16, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17 (щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №580-VIII та Порядку №4). Крім того, заявник зазначає, що визнання неправомірними дій Міністерства юстиції України жодним чином не може задовольнити вимоги позивача, так як не призведе до відновлення порушеного права (покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15 та інші, щодо висновку про дотримання чи недотримання принципу процесуальної економії та розгляду справи в межах позовних вимог).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.05.2024 №599/0/78-24 у зв`язку з постановленням Верховним судом 30.05.2024 ухвали про відведення судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р. від розгляду матеріалів касаційної скарги Міністерства юстиції України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі №400/8344/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), судді Стародуб О.П., Стеценко С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом уточнення підстав звернення з даною касаційною скаргою з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі.
Ухвалою Верховного Суд від 16.07.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України у зазначеній справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала у державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" та наказом від 17.12.2021 №178/ОС-21 звільнена відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580) (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби).
У свідоцтві про хворобу від 16.12.2021 №797 зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
14.06.2022 позивачці видана довідка МСЕК серії 12 ААА №024198, якою встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20 %.
28.07.2022 начальником державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" затверджений висновок за матеріалами службової перевірки за фактом втрати професійної працездатності позивачки. Перевіркою виявлено, що встановлення втрати професійної працездатності в розмірі 20% позивачці не пов`язане з учиненням нею кримінального чи адміністративного правопорушення, або дисциплінарного проступку, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю або спроби самогубства. Відомості про призначення і виплату грошової допомоги, подані ОСОБА_1, є правдивими.
01.08.2022 позивачка звернулася з рапортом до начальника Департаменту з питань отримання грошової допомоги в разі втрати працездатності.
Матеріали про виділення асигнувань для виплати позивачці одноразової допомоги направлені до Департаменту та Міністерства
Мін`юст листом від 20.10.2022 повернув до Департаменту матеріали щодо призначення та виплати ОГД ОСОБА_1 для приведення їх у відповідність до вимог Закону.
Повторно за отриманням допомоги позивачка звернулась до Департаменту 13.01.2023.
Матеріали ОСОБА_1 розглянуті Міністерством та листом від 03.03.2023 №26446/9783-32-23/16.3.2 повідомлено Департамент, що інформація, зазначена у наданих матеріалах щодо призначення та виплати ОГД ОСОБА_1, не підтверджує, що її часткова втрата працездатності (без визначення групи інвалідності) отримана внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Також, у вказаному листі зазначалося, що листом від 20.10.2022 №97035/122907-32-22/16.3.2 аналогічні за змістом матеріали повертались на доопрацювання, за наслідками якого комісією Департаменту з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України був скасований протокол засідання вказаної комісії від 18.10.2022 №15-22 в частині призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності або втрати професійної працездатності осіб рядового та начальницького складу колишньому співробітнику ОСОБА_1 у сумі 173670,00 грн (лист Департаменту від 07.11.2022№ 9/1-12145/Гр/ВС, зареєстрований у Мін`юсті 07.11.2022 за № 132714-32-22). Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення та виплати ОГД ОСОБА_1 повернуто для забезпечення їх відповідності вимогам Закону та наказу.
Листом Департаменту від 05.04.2023 № 9/1-6131/Гр, зареєстрованим у Мін`юсті 06.04.2023 за № 52134-32-23, було надіслано матеріали, зокрема ОСОБА_1, щодо виділення асигнувань для виплати ОГД, які були розглянуті та листом Мін`юсту від 11.04.2023 за № 44346/52134-32-23/16.3.2 повідомлялось, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону, ОГД призначається у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції протягом шести місяців після звільнення його з служби внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).
Частиною п`ятою статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Сферу соціального захисту поліцейських, що поширюється на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, урегульовано розділом ІХ Закону № 580-VIII, яким визначаються, зокрема порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97-101).
Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Аналіз змісту положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII свідчить про те, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону № 580-VIII є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов`язків за станом здоров`я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.
Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 100 Закону № 580-VIII).
При цьому, згідно із частиною шостою статті 100 Закону № 580-VIII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок та умови №4), які визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно із підпунктами 2, 3 пункту 1 Розділу ІІ Порядку та умов № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Тобто, протягом трьох років з дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, який визначається за правилами пунктом 1 Розділу ІІ Порядку та умов № 4, особа вправі реалізувати свої право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної Законом № 580-VIII.
Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку та умов № 4 визначено, що формування документів для призначення та виплати ОГД в органах поліції, закладах освіти здійснюється бухгалтерською службою у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП), підрозділами правового забезпечення органів поліції та закладів освіти, а також працівниками медичних (військово-лікарських) комісій МВС (далі - ВЛК).
Посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку та умов № 4).
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням