ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 537/17/20
провадження № 51-3862 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 24 березня 2023 року та Сумського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, постановлені за результатом розгляду заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року у справі № 1-20/2004.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Апеляційний суд Сумської області вироком від 28 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 29 березня 2005 року, засудив ОСОБА_7 за п. "з" ст. 93, ст. 94, ч. 1 ст. 123 Кримінального кодексу України (далі - КК) 1960 року, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК 2001 року, на підставі ч. 1 ст. 42 КК 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди.
03 січня 2020 року ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд указаного вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 24 березня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми заяву засудженого ОСОБА_7 залишив без задоволення.
Не погоджуючись із таким рішенням, засуджений та його захисник подали апеляційні скарги.
Сумський апеляційний суд 27 травня 2024 року залишив апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_6 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
Захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із постановленими судовими рішеннями стосовно ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі захисник покликається на таке:
суд першої інстанції:
1) безпідставно не визнав нововиявленими обставини, на які ОСОБА_7 посилався у своїй заяві про перегляд вироку:
- під час огляду місця події була виявлена мисливська рушниця, проте не перевірено експертним шляхом можливість здійснення з неї пострілів кулею калібру 7,62 мм;
- у листах Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса від 17 травня 2019 року, № 1048/05.19/19/9, та Державного науково-дослідного криміналістичного центру від 29 травня 2019 року, № 19/82-12183-45/Ц, зазначено, що відстріляна куля калібру 7,62, крім револьвера "Наган", могла бути відстріляна і з іншої зброї;
- для підтвердження наявності револьверу, визнаного знаряддям злочину, суд урахував показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не були спеціалістами зі зброї та не могли показати про існування саме револьверу "Наган", 1895 року;
2) не мотивував своїх висновків про те, чому застосування мисливської рушниці не ставить під сумнів встановлені обставини під час ухвалення вироку, та якою сукупністю доказів підтверджується факт використання ОСОБА_7 револьвера "Наган" за наявності на місці злочину мисливської рушниці, з якої можна стріляти кулями, знайденими на місці злочину;
суд апеляційної інстанції:
1) не дав оцінку наведеним обставинам та безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції;
2) належним чином не мотивував свого рішення й не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Частиною 2 ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Системне тлумачення положень статей 459, 462 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі "Желтяков проти України" від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 496/4533/17), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року. В обґрунтування своєї заяви (з доповненнями) він зазначав про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,неправильну оцінку доказів та наявність нових доказів, про які не було відомо на час ухвалення вироку, а саме листа Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса № 1048/05.19/19/9 від 17 травня 2019 року, відповіді Державного науково-дослідного криміналістичного центру від 29 травня 2019 року, № 19/82-12183-45/Ц, свідка ОСОБА_10, відтак, на його думку, судові рішення підлягають перегляду відповідно до положень ч. 2 ст. 459 КПК.
Зарічний районний суд м. Суми ухвалою від 24 березня 2023 року відмовив засудженому ОСОБА_7 у задоволенні його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, перевіривши наведені засудженим доводи та матеріали кримінальної справи, дійшов висновку про те, що подана заява не містить доказів наявності передбачених ч. 2 ст. 459 КПК нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, ухваленого 28 грудня 2004 року Апеляційним судом Сумської області стосовно ОСОБА_7, який він просив переглянути.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що відомості, зазначені у листах Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса № 1048/05.19/19/9 від 17 травня 2019 року та Державного науково-дослідного криміналістичного центру № 19/82-12183-45/Ц від 29 травня 2019 року, не спростовують встановлених під час розгляду кримінальної справи обставин та висновків суду про використання ОСОБА_7 револьвера "Наган".
Також суд зауважив, що ОСОБА_7 не навів переконливих аргументів на користь того, що показання свідка ОСОБА_10 можуть суттєво вплинути на прийняте рішення, не повідомив про джерело отримання відомостей про свідка та не надав доказів засудження свідків, які були допитані під час судового розгляду, за надання завідомо неправдивих показань.
За цих обставин суд у своєму рішенні констатував відсутність у доводах засудженого обставин, передбачених ст. 459 КПК, які слугували би достатніми підставами для перегляду судових рішень стосовно ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами.
Аналогічні доводи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК надав їм належну оцінку та відмовив у задоволенні апеляційних скарг засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6, належним чином умотивувавши свої висновки.
При цьому суд апеляційної інстанції не виявив таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що, на думку сторони захисту, належить переглянути.
Також за результатом перегляду суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та зазначив про те, що фактично доводи ОСОБА_7 зводяться до переоцінки доказів.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх достатньо вмотивованими, постановлені судові рішення відповідають вимогам КПК.
До того ж, доводи касаційної скарги захисника також стосуються оспорювання фактичних обставин справи та незгоди з наданою судами оцінкою зібраних під час досудового розслідування доказів, що не охоплюється положеннями статей 459, 462 КПК.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд