ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025року
м. Київ
справа № 202/19597/23
провадження № 51-4893 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010002550, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, в умовах воєнного стану, будучивійськовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), обіймаючи посаду механіка-водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-ХIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", зобов`язаний додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, повинен неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки, 04 серпня 2023 року, приблизно о 09 год, перебуваючи на подвір`ї буд. АДРЕСА_2, разом з солдатом ОСОБА_9, де в цей час прийшов заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_10 з метою проведення перепису особового складу військової частини НОМЕР_1 . Під час спілкування солдат ОСОБА_7 почав висловлювати невдоволення в бік ОСОБА_10 через неотримання грошової допомоги. Під час виниклої між ними сварки, солдат ОСОБА_7 тримав в руках автоматичну нарізну вогнепальну зброю - автомат АК-74 із заводським номером НОМЕР_3, з приєднаним бойовими припасами магазином та нецензурно висловлювався в бік ОСОБА_10 . Після цього солдат ОСОБА_9 висмикнув магазин з автомату ОСОБА_7, заспокоїв останнього та молодший лейтенант ОСОБА_10 залишив подвір`я даного домоволодіння.
Цього ж дня, приблизно о 09:30 год, солдат ОСОБА_7, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3, на зазначеній вище вулиці, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нахабно і зневажливо ставлячись до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, ігноруючи присутніх на вулиці інших осіб, використовуючи малозначний привід, а саме попередню сварку з молодшим лейтенантом ОСОБА_10 щодо не нарахування ОСОБА_7 грошової допомоги, тримаючи в руках зазначену автоматичну нарізну вогнепальну зброю, перевів перемикач вогню в положення автоматичної стрільби, відвів затворну раму в крайнє положення та відпустив, чим дослав патрон у патронник і привів автомат у бойову готовність. Після чого, достовірно знаючи свої обов`язки та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, направлений проти громадського порядку та моральності, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направив вказаний автомат в бік солдата ОСОБА_11 та солдата ОСОБА_12 та висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, здійснив не менше десяти пострілів під ноги останніх, чим створив реальну загрозу для їх життя та здоров`я, внаслідок чого було порушено громадський порядок і спокійні умови осіб, що перебували на вулиці та прилежних будинках.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінитисудові рішення щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання. Вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 50, 65 КК України при призначенні останньому покарання та які дають підстави суду для звільнення від відбування призначеного покарання засудженого з випробуванням з іспитовим строком. Стверджує, що судами не взято до уваги конкретні обставини кримінального провадження, а саме, що на утриманні ОСОБА_7 перебуває шість неповнолітніх дітей. Вказує, що ОСОБА_7 сам добровільно віддав зброю особам, які прибули на місце події. Також зазначає про те, що не було досліджено причини такої поведінки, психічний та психологічний стан засудженого на час вчинення злочину.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу та просили змінити судові рішення щодо останнього.
Позиції інших учасників судового провадження
В запереченні на касаційну скаргу захисника прокурор наводить доводи щодо її необґрунтованості. Зазначає, що засудженому ОСОБА_7 вироком суду першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, призначено покарання, яке відповідає положенням статей 50, 65 КК України.
Під час касаційного розгляду прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника та просила її залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.