ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 585/4127/18
провадження № 51-4493 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2021 року та вирок Сумського апеляційного суду від 29 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018200100000816, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Ромни Сумської області, раніше судимого, востаннє вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2017 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту, звільненого 12.12.2019 по відбуттю покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.05.2021 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2017 у виді арешту строком на 4 місяці та повністю відбуте ОСОБА_6 12.12.2019, ухвалено вважати відбутим повністю покарання, призначене вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2021 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Сумський апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вказаний вирок у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок від 29.07.2024 року, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
В іншій частині вирок суду залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 18.09.2018, близько 12 год, перебуваючи у торговому залі маркету ТОВ
"АТБ-маркет" за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Соборна, б. 9, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав з полиці магазину пачку кави "Jacobs Monarch" вагою 400 г, вартістю 297,90 грн, чим заподів ТОВ "АТБ-маркет" матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, просить скасувати вироки судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Свої доводи мотивує тим, що відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі - Закон № 3886-IX), статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджений за вчинення крадіжки 18.09.2018 на суму 297,9 грн, кримінальне провадження щодо засудженого підлягає закриттю, оскільки розмір викраденого майна не перевищував 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України на 01.01.2018 становив 1 762 грн.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги.
Від захисника ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності в порядку письмового провадження.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За частиною 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно Закону № 3886-IX, що набув чинності 09 серпня 2024 року, у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як слідує з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 жовтня 2024 року (провадження № 51-2555 кмо24, справа № 278/1566/21), Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.Разом з цим, у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений
ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень
п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України та ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-IX) вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2018 році становила 1 762 грн.
Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_6 18 вересня 2018 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) у ТОВ "АТБ-маркет" на суму 297, 90 грн.
Таким чином, вартість викраденого майна є меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто вказане вище діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 434 КПК України, касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 вказаного Кодексу.
Згідно ст. 440 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
За статтею 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ст. 284 КПК України, у порядку п. 1-2
ч. 2 цього ж положення Кодексу.
Таким чином, вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2021 року та вирок Сумського апеляційного суду від 29 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього закриттю з урахуванням положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України на підставі
п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд