ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 604/1890/13-ц
провадження № 61-7483св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - Підволочиська селищна рада Тернопільської області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року у складі судді Сташківа Н. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Костіва О. З., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У вересні 2023 року Підволочиська селищна рада Тернопільської області звернулася до Підволочиського районного суду Тернопільської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
2. Заяву мотивувала тим, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року у вказаній справі (№604/1890/13-ц) позбавлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання неповнолітніх дітей.
4. Стягнення аліментів ухвалено проводити з 03 грудня 2013 року до досягнення кожним з дітей повноліття на особові рахунки дітей, відкриті закладами, де знаходяться діти.
5. Неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на первинному обліку служби у справах Підволочиської селищної ради Тернопільської області як діти позбавлені батьківського піклування.
6. Аліменти на виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року стягуються на користь державних закладів, до яких направлено дітей.
На утримання ОСОБА_5 - на користь Новосільського обласного спеціального навчально-виховного комплексу.
На утримання ОСОБА_6 - на користь комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини".
7. Розпорядженням голови Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області від 27 травня 2014 року № 133-од ОСОБА_6 передано під опіку ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
8. Розпорядженням голови Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області від 25 квітня 2017 року № 131-од ОСОБА_5 передано під опіку ОСОБА_2 .
9. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вибули під опіку інших осіб, Підволочиська селищна рада Тернопільської області як заінтересована особа просила замінити стягувачів у справі із Новосільського обласного спеціального навчально-виховного комплексу та комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини" на опікунів: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відповідно.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
10. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області
від 19 січня 2024 року заяву Підволочиської селищної ради Тернопільської областізадоволено.
11. Замінено стягувача у справі № 2/604/599/13 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Новосільського обласного спеціального навчально-виховного комплексу на утримання ОСОБА_5 аліментів в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на опікунів: ОСОБА_1, ОСОБА_7 .
12. Замінено стягувача у справі № 2/604/599/13 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок" на утримання ОСОБА_6 аліментів в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на опікуна ОСОБА_2 .
13. Задовольняючи заяву Підволочиської селищної ради Тернопільської області, суд першої інстанції виснував,що з урахуванням вибуття дітей, на утримання яких судовим рішенням було стягнуто аліменти, під опіку інших осіб, наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, що відповідатиме інтересам дітей.
14. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області
від 08 травня 2024 року виправлено описку, допущену в ухвалі Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року, у справі
№ 604/1890/13-ц, про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: вказано вірну назву судового рішення "Ухвала іменем України", замість невірно зазначеного "Рішення іменем України".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня
2024 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
16. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви Підволочиської селищної ради Тернопільської області в частині вимог, що стосуються заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів на користь неповнолітнього ОСОБА_6, оскільки враховуючи вибуття ОСОБА_6 під опіку фізичних осіб, суд встановив факт вибуття сторони виконавчого провадження із переходом до інших осіб матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
17. При цьому апеляційний суд роз`яснив заявникові апеляційної скарги право звернутися до суду із заявою про перерахування аліментів на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України в порядку, передбаченому частиною третьою статті 166 СК України.
18. Крім того, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги стосовно постановлення ухвали суду першої інстанції з порушенням строку, визначеного статтею 442 ЦПК України, оскільки зазначені доводи не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і законного рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
21. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. У касаційній скарзі ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до Підволочиського районного суду Тернопільської області.
23. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не врахували її доводів щодо того, що заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні призведе до зменшення розміру соціальних виплат, які вона отримує як опікун дитини з інвалідністю; заявник звернувся із заявою про заміну сторони стягувача зі значним пропуском строку (понад вісім років); судами попередніх інстанцій не здійснено розподілу судових витрат, а суд апеляційної інстанції, маючи документи на підтвердження наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, безпідставно стягнув з останньої судовий збір.
24. Інші учасники справи судові рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржували.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
25. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив Підволочиської селищної ради Тернопільської області на касаційну скаргу, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області
від 24 грудня 2013 року, зокрема, стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
27. Стягнення аліментів ухвалено проводити на особові рахунки дітей, відкриті закладами, де знаходяться діти.
28. Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . У якості стягувача зазначено Обласний спеціалізований будинок дитини (Т.2, а. с. 16 зворот).
29. Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_2 від 10 червня 2015 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . У якості стягувача зазначено Обласний спеціалізований будинок дитини (Т.2, а.с. 17).
30. Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_3 від 17 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У якості стягувача зазначено Новосільський обласний спеціалізований навчально виховний комплекс (Т.2, а.с. 17 зворот).
31. Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_4 від 10 червня 2015 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 23 січня 2014 року про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У якості стягувача зазначено Новосільський обласний спеціалізований навчально виховний комплекс (Т.2, а.с. 16).
32. Згідно розпорядження Підволочиської районної державної адміністрації
№ 133-од від 27 травня 2014 року встановлено опіку над ОСОБА_6, вихованцем комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини" та призначено опікунами малолітнього ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (Т.2, а.с. 12 зворот).
33. Розпорядженням Підволочиської районної державної адміністрації № 131-од від 25 квітня 2017 року встановлено опіку над ОСОБА_5, вихованкою Петриківського обласного будинку інтернату та призначено опікуном малолітньої ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 24).
34. Рішенням Тернопільської обласної ради № 21 від 23 грудня 2020 року змінено тип і перейменовано Новосільський обласний спеціалізований навчально-виховний комплекс на Новосільську спеціальну школу Тернопільської обласної ради.
35. Згідно Наказу № 52-од від 10 червня 2021 року перейменовано комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини" Тернопільської обласної ради на комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини" Тернопільської обласної ради.
36. Комунальне некомерційне підприємство Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради листом від 17 серпня 2023 року № 250 повідомив Службу у справах дітей Підволочиської селищної ради, що на виконанні у Збаразькому відділі державної виконавчої служби
у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 . ОСОБА_3 аліментів в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей. Разом із тим, діти вибули із закладів, тому просили вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження (Т.2, а.с. 19 зворот).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
37. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
38. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
42. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
43. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
44. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
46. Судові рішення переглядаються Верховним Судом виключно в частині вимог, що стосуються заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів на користь неповнолітнього ОСОБА_6 .
47. Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
48. Згідно із частинами першою-другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
49. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником
у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя статті 442 ЦПК України).
50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор
у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
51. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514 ЦК України).
52. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: "підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
53. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах".
54. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що: "на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України".
55. Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони,
а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були
б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
56. Задовольняючи заяву Підволочиської селищної ради Тернопільської області як позивача у справі № 604/1890/13-ц, про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновками якого в частині, що стосується заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів на користь неповнолітнього ОСОБА_6, погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що рішенням Підволочиського районного суду від 24 грудня 2013 року стягнуто з осіб, позбавлених батьківських прав аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
57. Стягнення аліментів, в свою чергу, проводиться на особові рахунки дітей, відкриті їм закладами, де знаходяться діти.
58. Як вбачається зі змісту постанов про відкриття виконавчого провадження серії ВП № НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року та серії ВП № НОМЕР_4 від 10 червня 2015 року, відкритих на виконання виконавчого листа № 2/604/599 від 24 грудня 2013 року, у якості стягувача вказано Обласний спеціалізований будинок дитини.
59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 вибув із Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради" (до перейменування - комунальна установа Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини"), який був стягувачем аліментів на його утримання.
60. Малолітній ОСОБА_6 проживає разом із ОСОБА_1 та
ОСОБА_7 в м. Києві і саме зазначені особи піклуються про нього.
61. З огляду на вказане, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про необхідність заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) з комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок" на опікунів: ОСОБА_1 та ОСОБА_7, оскільки на них покладені обов`язки щодо утримання малолітнього ОСОБА_6, а комунальна установа Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний спеціалізований будинок" не може продовжувати залишатися стягувачем аліментів на дитину за відсутності останньої на утриманні виходячи з того, що ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини.
62. З приводу доводів касаційної скарги стосовно неврахування судами попередніх інстанцій посилань заявника щодо того, що заміна сторони стягувача призведе до зменшення розміру соціальних виплат, які вона отримує як опікун дитини з інвалідністю, необхідно зазначити наступне.
63. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини (стаття 16 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми").
64. Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
65. У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
66. Аналогічні положення передбачені й в пункті 26 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
67. Таким чином, стягнення аліментів не призводить до позбавлення права на виплати, передбачені пунктом 26 Порядку.
68. При цьому в статті 179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
69. У частині першій статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
70. Частиною третьою статті 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
71. Опікун, піклувальник зобов`язаний, зокрема, вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного (пункт 47 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини").
72. З наведеного вбачається, що чинне законодавство не допускає припинення стягнення аліментів на дитину у випадку, якщо один з батьків або законні представники відмовляється від їх отримання, а встановлює можливість їх перерахування на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України одним з батьків або законними представниками дитини.
73. ОСОБА_1, як опікун малолітнього ОСОБА_6, зобов`язана представляти як законний представник його права, свободи та інтереси, в тому числі і при стягненні на його користь аліментів у виконавчому провадженні та має діяти в найкращих інтересах дитини.
74. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом (пункти 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини).
75. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
76. Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
77. Відповідно до практики до практики Європейського суду з прав людини, право вимоги (що також не належить до об`єктів матеріального світу), яке належить особі, становить її майно, на котре поширюється дія статті 1 Першого протоколу, що гарантує право власності у справі "Грецькі нафтопереробні заводи "Стрен" і "Стратіс Андреадіс" проти Греції" від 09 грудня 1994 року (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece).
78. Як вже неодноразово зазначалось Верховним Судом, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
79. З урахуванням конкретних обставин справи, обов`язковості виконання судових рішень, цільового призначення аліментів та виходячи із необхідності забезпечення принципу найкращих інтересів дитини, на утримання якої стягнуто аліменти, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з вказаної підстави.
80. Щодо звернення Підволочиської селищної ради Тернопільської області із заявою про заміну сторони стягувача зі значним пропуском строку (понад вісім років) необхідно зазначити наступне.
81. Підставою для звернення Підволочиської селищної ради Тернопільської області як заінтересованої особи став лист Комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради № 250 від 17 серпня 2023 року, яким останній
і повідомив заявника про вибуття дітей під опіку інших осіб.
82. 13 вересня 2023 року Підволочиська селищна рада Тернопільської області звернулася до суду із вказаною вище заявою.
83. Заміна сторони виконавчого провадження можлива в межах відкритого виконавчого провадження в будь-який момент після появи підстав для правонаступництва.
84. Виконавчі провадження щодо стягнення на користь ОСОБА_6 аліментів було відкрито 17 лютого 2014 року та 10 червня 2015 року відповідно.
85. Інформація про закінчення виконавчих проваджень у розпорядженні суду відсутня.
86. Таким чином, з урахуванням наявності відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення на користь ОСОБА_6 аліментів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
87. При цьому дата звернення із такою заявою, за наявності відкритих виконавчих проваджень, не має правового значення для вирішення справи.
88. Аргументи касаційної скарги про те, що судами не здійснено розподілу судових витрат, а суд апеляційної інстанції, маючи документи на підтвердження звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, безпідставно визнав обов`язок заявниці сплатити судовий збір, колегія суддів не приймає, оскільки апеляційний суд при вирішенні питання про залишення апеляційної скарги без руху звернув увагу, що документів, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, не надала,
а долучені до апеляційної скарги медичний висновок та інформаційна довідка
є нечитабельними, при цьому ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги.
89. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
90. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишено без змін.
91. Розподіл судових витрат апеляційним судом не проводився.
92. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
93. З огляду на викладене подання заявником довідок на підтвердження пільг зі сплати судового збору лише на стадії касаційного перегляду справи не свідчить про допущення апеляційним судом порушень норм процесуального права при здійсненні розподілу судових витрат.
94. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у змісті постанови
від 28 вересня 2021 року у справі № 359/3756/20 (провадження № 61-18833св20).
95. Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
96. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
97. Не може бути скасоване правильне по суті і законне судове рішення лише з формальних підстав (частина друга статті 410 ЦПК України).
98. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду