ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 280/2416/19
адміністративне провадження № К/9901/25907/20, К/9901/16901/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус-Мікс" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2019 (суддя Семененко М.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус-Мікс" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнус-Мікс" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило суд: визнати протиправними дії відповідача від 15.04.2019, які полягають у порушенні порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), зокрема, податкових накладних від 28.03.2019 №1 на суму 335498,40 грн (в тому числі податок на додану вартість в сумі 55916,40 грн), від 29.03.2019 №2 на суму 370512,36 грн (в тому числі податок на додану вартість на суму 61752,06 грн), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН та зобов`язати відповідача зареєструвати ці накладні в ЄРПН; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.04.2019 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість та зобов`язати відповідача внести відомості в Реєстр платників податку на додану вартість про реєстрацію позивача, платником податку на додану вартість.
Позовні вимоги позивач мотивує безпідставністю зупинення контролюючим органом реєстрацію поданих платником податкових накладних по взаємовідносинам з його контрагентом з підстав складення їх платником у відповідності до норм податкового законодавства та своєчасного направлення для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з підстав того, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів. Однак позивач отримав квитанції у яких зазначено, що вказані пояснення не прийнято до розгляду у зв`язку з тим, що ТОВ "Магнус-Мікс" згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість не є платником податку на додану вартість. Позивач вважає, що відповідачем порушений порядок реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, оскільки всупереч нормам чинного законодавства контролюючим органом не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Крім того, позивачем виявлено, що контролюючим органом 17.04.2019 анульовано реєстрацію ТОВ "Магнус-Мікс" як платника податку на додану вартість на підставі самостійного рішення. Причиною анулювання стала "відсутність поставок та не надання декларацій". Позивач зазначає, що вказане рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, унеможливило подання ним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року у встановлений законом строк до 20.04.2019, а також уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року, що призвело до порушення його законного права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних за березень та квітень 2019 року та права позивача на включення до податковою кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних за квітень 2018 року. На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Управління щодо відмови в прийнятті та розгляді поданих Товариством повідомлень від 09.05.2019 №1, від 09.05.2019 №2 щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних, реєстрацію яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено; зобов`язав Управління прийняти та розглянути подані Товариством повідомлення від 09.05.2019 №1, від 09.05.2019 №2 щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №1 від 28.03.2019 та №2 від 29.03.2019, реєстрацію яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судами частині, суди виходили з того, що ані нормами Податкового кодексу України, ані нормами Порядку № 1246, ані нормами Порядку зупинення реєстрації ПН/РК не передбачено право контролюючого органу не приймати до розгляду документи, надані особою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, реєстрація якої зупинена, з огляду на що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Управління прийняти та розглянути подані Товариством документи. В той же час, суди вказали, що позовна вимога Товариства про зобов`язання зареєструвати спірні накладні є передчасною, оскільки контролюючий орган не розглядав подані Товариством документи та, відповідно, рішення за результатами розгляду вказаних документів не приймалось. Крім того, в мотивувальній частині судових рішень суди зазначили, що рішення Управління про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.04.2019 № 319 є правомірним.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Відповідач доводить, що ним правомірно зупинено реєстрацію вказаних вище податкових накладних з підстав того, що ці накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та платник на вимогу контролюючого органу не надав пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також відповідач зауважує, що судами не враховано правомірність анулювання платнику свідоцтва платника податку на додану вартість.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Позивач вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і задовольнив вимогу, яку позивач не заявляв, зокрема, про зобов`язання Управління прийняти і розглянути подані Товариством повідомлення. В свою чергу, Товариство вказує, що суди не застосували матеріальний закон, який підлягав застосуванню для ухвалення обґрунтованого та законного рішення в частині позовної вимоги про зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні. Крім того, скаржник вказує, що внаслідок протиправного анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариство було позбавлене законної можливості подати уточнюючу податкову звітність з податку на додану вартість та зареєструвати податкові накладні, які дають йому право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за березень та квітень 2019 року.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалами від 30.07.2020, від 23.12.2020 відкрив провадження за касаційними скаргами відповідача та позивача, відповідно, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12.02.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи сторін та дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТК Класік" (покупець) укладено договір поставки від 01.03.2019 №1319.
На виконання умов даного договору позивачем здійснено поставку товару: за видатковою накладною №2803/1 від 28.03.2019 товару Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 тара (25кг) в кількості 5100,00 шт, виставлено рахунок-фактуру №2803/1 від 28.03.2019; за видатковою накладною №2903/2 від 29.03.2019 товару Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 тара (25кг) в кількості 2070,000 шт, Цемент ПЦ І-500-Н (25кг) EU в кількості 88,200 т на загальну суму 370512,36 грн, виставлено рахунок-фактуру №2903/2 від 29.03.2019.
На виконання вимог ПК України позивачем складено податкові накладні від 28.03.2019 №1 на загальну суму