ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 440/11092/23
касаційне провадження № К/990/24323/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя - Шевяков І.С.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельнікова Л.В.; судді - Курило Л.В., Бегунц А.О.)
у справі № 440/11092/23
за позовом Публічного акціонерного товариства "ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ "УКРТАТНАФТА"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2023 року Публічне акціонерне товариство "ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ "УКРТАТНАФТА" (далі - ПАТ "ТФПНК "УКРТАТНАФТА"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2023 року № 1338/Ж10/31-00-07-03-02/00152307.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 01 листопада 2023 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2023 року № 1338/Ж10/31-00-07-03-02/00152307 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 9058632,28 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що датою звернення платника до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України в спірних випадках є дата прийняття відповідного позову, а не дата передання матеріалів позову до поштової установи. Також звертає увагу на неврахування судовими інстанціями при прийнятті оскаржуваних судових рішень правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 922/705/18 та від 18 травня 2023 року у справі № 922/1084/22.
Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП.
08 серпня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "ТФПНК "УКРТАТНАФТА" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до контрактів від 26 вересня 2019 року № 1011/14/2118, від 10 грудня 2018 року № 2151/14/2120, від 11 грудня 2019 року № SL-UTN/ULSD-1911, від 21 січня 2020 року № SL-UTN/ULSD-2001, від 03 грудня 2020 року № SL-UTN/ULSD-2103, від 14 грудня 2018 року № 2239/14/2118, від 02 вересня 2019 року № 966/14/2118, украдених з нерезидентом Sanderlyn Limited (Республіка Кіпр), від 26 січня 2018 року № 28/14/2120, від 18 грудня 2019 року № VL-UTN/ULSD-1918, від 29 січня 2019 року № 58/14/2120, від 20 серпня 2018 року № 1491/14/2118, укладених з нерезидентом Versala LTD (Республіка Кіпр), за результатами якої складено акт від 24 лютого 2023 року № 377/Ж5/31-00-23-2/00152307.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частин другої, третьої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2473-VIII) з огляду на надходження валютної виручки з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на підставі, зокрема, контрактів від 26 січня 2018 року № 28/14/2120, від 18 грудня 2019 року № VL-UTN/ULSD-1918, від 10 грудня 2018 року № 2151/14/2120, від 11 грудня 2019 року № SL-UTN/ULSD-1911, від 21 січня 2020 року № SL-UTN/ULSD-2001, від 20 серпня 2018 року № 1491/14/2118, від 14 грудня 2018 року № 2239/14/2118, від 02 вересня 2019 року № 966/14/2118.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2023 року № 1338/Ж10/31-00-07-03-02/00152307, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 9762918,49 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії в розглядуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахов