ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 320/42545/23
адміністративне провадження № К/990/39318/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 (суддя - Лисенко В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 (колегія суддів у складі: Безименної Н. В., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся 15.11.2023 до суду з позовом до Національної поліції України (далі - відповідач-1, НП України), Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач-2, ГУНП у м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 22.09.2023 № 1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 12.10.2023 № 1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII);
- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
У подальшому, у зв`язку із встановленням обставини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до НП України, ГУНП у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу, стягнення моральної шкоди залишено без руху та позивачеві встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу ГУНП у м. Києві від 22.09.2023 № 1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказу ГУНП у м. Києві від 12.10.2023 № 1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. Роз`яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, відповідно до пунктів 2, 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання зазначеної ухвали суду позивачем 30.04.2024 (зареєстровано 02.05.2024) надано до суду заяву про поновлення процесуального строку (вхід. № 40716). Обґрунтовуючи заяву позивач стверджує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Крім того, зазначає, що його представник - адвокат Амельченко В. П. отримав травму, що унеможливило своєчасно подати цю позовну заяву, оскільки позивач не є фахівцем з питань захисту прав та інтересів в адміністративному суді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 . Позовну заяву ОСОБА_1 до НП України, ГУНП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, оцінюючи доводи та пояснення позивача, наведені у заяві про поновлення процесуального строку, а також в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, дійшов висновку, що у контексті цього спору застосуванню підлягають положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), згідно з якими поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, суд зауважив, що присічним строком для судового оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 22.09.2023 № 1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції для позивача є 09.10.2023. Присічним строком для судового оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 12.10.2023 № 1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII є 27.10.2023. разом з тим, з позовом позивач звернувся до суду лише 15.11.2023, отже, суд дійшов висновку, що позивач пропустив, передбачений частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту, строк оскарження наказів. Також суд зазначив, що у позовній заяві позивач стверджує про те, що обидва спірні накази він отримав 16.10.2023 засобами поштового зв`язку. Водночас суд дійшов висновку, що навіть за таких умов, присічним строком для судового оскарження спірних наказів є 31.10.2023. Проте до Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою 15.11.2023, тобто на 30 день з початку перебігу процесуального строку.
Щодо посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що 12.10.2023 його представник - адвокат Амельченко В. П. отримав побутову травму та за результатами обстеження від 16.10.2023 йому рекомендовано оперативне лікування, а відповідно до консультації ортопеда-травматолога від 16.10.2023 ТОВ "Універсум Клінік" представнику позивача - адвокату Амельченко В. П. встановлено діагноз МКХ-10: М23.3 інші ураження меніска, суд зазначив, що доказів перебування представника позивача у період з 16.10.2023 до 15.11.2023 на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні суду не надано. При цьому, консультація ортопеда-травматолога від 16.10.2023 ТОВ "Універсум Клінік" носить виключно інформаційний характер щодо діагнозу основного захворювання, супутніх захворювань, короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, лікувальні і трудові рекомендації та не засвідчує тимчасову непрацездатність особи.
Отже, суд уважав, що ніщо не перешкоджало позивачу з моменту ознайомлення з наказами у період з 16.10.2023 по 31.10.2023 укласти договір про надання професійної правничої допомоги з іншим адвокатом та, як наслідок, здійснити реалізацію своїх прав та обов`язків, з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту. На думку суду, указані доводи не є об`єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на лікарняному представника позивача не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 про залишення позову без розгляду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись, зокрема, на постанову Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 807/257/14, дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про застосовування в межах цього спору місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України та погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, беручи до уваги, що позивач оскаржує накази, якими його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, щодо яких спеціальним законодавством встановлено п`ятнадцятиденний строк на оскарження в судовому порядку, який позивачем був пропущений без зазначення поважних причин його пропуску.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту та порушення ним строку звернення до суду.
Скаржник указує, що він звернувся до суду з позовом щодо незаконності звільнення з публічної служби. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України такий позов повинен був бути поданий ним протягом одного місяця з дня коли він дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав. Наголошує, що ця норма є процесуальною, регулює процесуальний порядок захисту судом порушеного або оскаржуваного суб`єктивного права і створює оптимальні умови для досягнення юридично визначеного результату, відтак ним було дотримано строк на звернення до суду, який визначено частиною п`ятою статті 122 КАС України.
На думку скаржника, Дисциплінарний статут не належить до законодавства про адміністративне судочинство і не передбачений КАС України в якості нормативного акту, який міг би встановлювати порядок адміністративного судочинства. Можливість встановлення строку звернення до суду іншими законами передбачена лише положеннями частини третьої статті 122 КАС України, згідно з якою для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом га іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак для звернення до суду у справах про звільнення з публічної служби, строк встановлюється чітко і однозначно у частині п`ятій статті 122 КАС України, без будь-якої можливості встановлення такого строку іншим законом, ніж КАС України.
Скаржник уважає, що положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту суперечать статті 22 Конституції України, оскільки звужують обсяг передбаченого статтею 55 Конституції України права на звернення до суду за захистом своїх прав, а саме скорочують строк звернення до суду з одного місяця до п`ятнадцяти днів.
Також, на думку скаржника, постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з ігноруванням тимчасової непрацездатності його представника є порушенням норм процесуального права, закріплених у положеннях частини першої статті 16, частини першої статті 121 КАС України, навіть у випадку, якщо б питання строку звернення до суду підлягало вирішенню на підставі частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту.
Крім того, скаржник уважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 160/14919/22, оскільки правовідносини в цій справі не є подібними до правовідносин у справі № 320/42545/23.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
15.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 320/42545/23.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, за частиною першою якої визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" (далі - Закон № 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", яким з 01.05.2022, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
При цьому, Преамбулою Дисциплінарного статуту передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.