1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 240/24582/23

адміністративне провадження № К/990/35811/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (головуючий суддя Гурін Д.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.) у справі № 240/24582/23 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест" про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

21 серпня 2023 року керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (далі позивач, прокурор) звернувся із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі також відповідач-1), Державної служби геології та надр України (далі також відповідач-2, Держгеонадра), в якому, з підстав протиправності, просив:

визнати протиправним та скасувати протокол від 16 травня 2019 року № 4785 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6366, виданий 09 вересня 2019 року Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест".

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також зазначеною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом; залучено до участі у справі як третю особу, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Земля Інвест" (далі також третя особа).

16 жовтня 2023 року та 24 жовтня 2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

27 жовтня 2023 року від третьої особи на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

03 листопада 2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли відповіді на відзиви та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, що подані відповідачем та третьою особою.

22 грудня 2023 року на адресу суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшло клопотання з додатковими поясненнями.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року залишено позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави без руху.

22 лютого 2024 року на адресу суду позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали суду надіслано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, яка зареєстрована за вх. №11273/24.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку з цим позовом зазначає про неможливість повторного пред`явлення позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також позивач покликається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно-процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19. Зауважує, що у подальшому вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у справі № 240/3379/19 (постанова від 21.01.2023) та у справі № 806/2202/18 (постанова від 22.03.2023).

Водночас стверджує, що до формування сталої судової практики у справах цієї категорії у прокурора була відсутня процесуальна можливість оскарження протоколу та спеціального дозволу на користування надрами.

Вважає, що зміна підходів унеможливлювала пред`явлення позовів вказаної категорії, зокрема у період з 22 березня 2023 року до часу звернення до суду.

Проте вже з 29 листопада 2022 року судовим рішенням Верховного Суду було підтверджено право прокурора на звернення до суду внаслідок спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, і саме з цього часу розпочався відлік строку на звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року задоволено клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест" про залишення позову без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року залишено без змін.

19 вересня 2024 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, надіслана 10 вересня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

14 жовтня 2024 року від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

18 жовтня 2024 року від відповідача-2 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наведені прокурором обставини не можуть бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом зауважено, що обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

За висновком судів попередніх інстанцій, покликання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із цією категорією справ не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він мав вчинити дії щодо захисту таких інтересів.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Касаційна скарга прокурора обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки, як зазначає скаржник, пропуск строку звернення до суду з цим позовом відбувся з поважних причин - у зв`язку зі зміною підходів до правозастосування щодо повноважень прокурора на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави в правовідносинах, пов`язаних з дотриманням процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Зауважує, що упродовж 2019-2022 років суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення ним, як самостійним позивачем, позовів вказаної категорії, а тому питання про пред`явлення вказаних позовів упродовж 2019 - 2022 років не ставилося. Від своїх попередніх висновків Верховний Суд відступив лише у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 та зазначив про наявність у прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Водночас зазначає, що законом не врегульовано процедуру пред`явлення таких позовів, а також не визначено коли зміна судової практики визначається сталою.

Акцентує увагу на тому, що правова позиція у справі № 240/401/19 підтримана Верховним Судом у справі № 240/3379/19 та у справі № 806/2202/18.

Вважає, що після прийняття постанови від 22 березня 2023 року у справі № 806/2202/18 була сформована стала судова практика.

У відзивах на касаційну скаргу Держгеонадра та ТОВ "Земля Інвест" вказують на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, у зв`язку з чим просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною третьою статті Перейти до повного тексту