ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/16200/23
адміністративне провадження № К/990/47090/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №520/16200/23
за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів: Русанової В.Б., Бегунца А.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов`язати підприємство житлово-комунального господарства "Донецьке" (далі - ПЖКГ "Донецьке") вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту -протирадіаційного укриття №76002 (далі - ПРУ №76002), розташованого за адресою: вул. Спортивна, 11-А, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, а саме: ПРУ №76002 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до п. 3, 4 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року №579 ; ПРУ №76002 забезпечити первинними засобами пожежогасіння, обладнати системою внутрішнього протипожежного водопостачання та системами пожежної автоматики і сигналізацією (п. 3, 4 розділу ІІ Вимог); привести у відповідність до вимог стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, забезпечити її доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення (п. 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог); технічний стан захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, привести у відповідність до вимог з утримання: комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди привести в належний технічний стан (п. 7 розділу II Вимог); захисну споруду ПРУ №76002 захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (п. 8, розділу II Вимог); експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди ПРУ № 76002 привести у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (п. 9 розділу II Вимог); системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди ПРУ №76002, привести в справний стан та захистити від корозії (п. 9 розділу II Вимог); інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, пофарбувати відповідно до їх призначення (п. 13 розділу II Вимог); забезпечити належне ведення документації захисної споруди ПРУ №76002, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (п. 13 розділу II Вимог); визначити тa забезпечити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди ПРУ №76002 (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд) (п.1, глави І розділу VI Вимог); визначити особовий склад формування ПРУ №76002 (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість (глава розділу VII Вимог); забезпечити формування ПРУ №76002 спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку (п. 5 глави 1 розділу VII Вимог); захисну споруду ПРУ №76002 забезпечити майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. Укомплектувати лікарськими засобами та медичними виробами (п. 6 глави 1 розділу VII Вимог); провести перевірку системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) ПРУ №76002 в подальшому проводити щорічно (п. 2 Додатку 10 до Вимог); в ПРУ №76002 провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди) в подальшому проводити щорічно (п. 1-3 глави 6 розділу III Вимог); в ПРУ №76002 провести перевірку та обслуговування систем каналізації сховищ (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) в подальшому проводити щорічно (п. 21 глави 9 розділу III Вимог); захисну споруду ПРУ №76002 (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення(глава7 розділу III Вимог); здійснювати у відповідно до загальних вимог до утримання та експлуатації фонду захисних споруд (п.1 розділу V Вимог); забезпечити технічний стан приміщення захисної споруди ПРУ №76002 і його ремонт у відповідності до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель i споруд залежно від їх основного функціонального призначення (п. 2 глави 3 розділу VI Вимог).
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що під час здійснення визначених Конституцією України представницьких повноважень окружною прокуратурою встановлено факт перебування захисної споруди цивільного захисту у неготовому для використання стані та невжиття уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача провести захисну споруду у стан готовності. Зазначає, що невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Зазначає, що ГУ ДСНС України в Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єкті цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання ПЖК "Донецьке" щодо приведення захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення. Вказує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням не здійснюється. Вказує, що невжиття відповідачем ПЖКГ "Донецьке" визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди ПРУ №76002 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Посилаючись на статтю 131-1 Конституції України та статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", позивач уважає, що позовна заява прокурора є єдиним ефективним способом захисту порушених прав та інтересів держави.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позов задоволено.
Зобов`язано підприємство житлово-комунального господарства "Донецьке" вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №76002, розташованого за адресою: вул. Спортивна, 11-А, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, а саме:
- ПРУ №76002 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до п. 3, 4 розділу II Вимог);
- ПРУ №76002 забезпечити первинними засобами пожежогасіння, обладнати системою внутрішнього протипожежного водопостачання та системами пожежної автоматики і сигналізацією (п. 3, 4 розділу ІІ Вимог);
- привести у відповідність до вимог стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, забезпечити її доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог);
- технічний стан захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, привести у відповідність до вимог з утримання: комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди привести в належний технічний стан (пункт 7 розділу II Вимог);
- захисну споруду ПРУ №76002 захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8, розділу II Вимог);
- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди ПРУ №76002 привести у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (пункт 9 розділу II Вимог);
- системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди ПРУ №76002, привести в справний стан та захистити від корозії (пункт 9 розділу II Вимог);
- інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту ПРУ №76002, пофарбувати відповідно до їх призначення (пункт 13 розділу II Вимог);
- забезпечити належне ведення документації захисної споруди ПРУ №76002, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (пункт 13 розділу II Вимог);
- визначити та забезпечити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди ПРУ №76002 (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд) (пункти 1, глави І розділу VI Вимог);
- визначити особовий склад формування ПРУ №76002 (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість (глава розділу VII Вимог);
- забезпечити формування ПРУ №76002 спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку (пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог);
- захисну споруду ПРУ №76002 забезпечити майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. Укомплектувати лікарськими засобами та медичними виробами (пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог);
- провести перевірку системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) ПРУ №76002 в подальшому проводити щорічно (пункт 2 Додатку 10 до Вимог);
- в ПРУ №76002 провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди) в подальшому проводити щорічно (пункт 1-3 глави 6 розділу III Вимог);
- в ПРУ №76002 провести перевірку та обслуговування систем каналізації сховищ (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) в подальшому проводити щорічно (пункт 21 глави 9 розділу III Вимог);
- захисну споруду ПРУ №76002 (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення(глава7 розділу III Вимог);
- здійснювати у відповідно до загальних вимог до утримання та експлуатації фонду захисних споруд (пункт 1 розділу V Вимог);
- забезпечити технічний стан приміщення захисної споруди ПРУ №76002 і його ремонт у відповідності до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель i споруд залежно від їх основного функціонального призначення (пункт 2 глави 3 розділу VI Вимог).
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року. Адміністративний позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" про зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
5. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналізуючи норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції указав, що ДСНС як суб`єкт владних повноважень, у межах своєї компетенції має право звернутися до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України), можливості звернутися до суду органу ДСНС із указаним в цьому позові вимогами закон не передбачає. Ураховуючи те, що у позові прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення з ним до суду, суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду на підставі частини першої статті 319 КАС України
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, позивач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8. Скаржник указує, що більшість позовних заяв прокурора ґрунтуються на актах перевірок і приписах, складених у 2018-2021 роках, які до теперішнього часу залишалися невиконаними, як наслідок, 24.02.2022 цивільне населення фактично було позбавлено можливості отримати належний захист після неочікуваного вторгнення рф на територію України. Так, у Харківській області на момент повномасштабного вторгнення переважна більшість укриттів були визначені як "обмежено готові" (661) та "не готові для укриття населення" (358), що складає 58,6% та 31,8% від їх загальної кількості (1127), тобто понад 90 % захисних споруд області були не придатні або обмежено придатні до експлуатації.
9. У касаційній скарзі касатор вказує на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було обізнане про необхідність захисту інтересів держави та мало відповідні повноваження для їх захисту, проте, таких заходів не вживало, що, відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу. Фактично компетентний орган самоусунувся від здійснення захисту державних інтересів у встановленому законом порядку. Крім того, вказує на те, що з прийняттям Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності" ( набрав чинності 29 жовтня 2022 року) розширено повноваження органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення до суду з позовами, чим фактично усунуто спірність питання у подібних правовідносинах.
10. Також скаржник зазначає, про те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16 зазначила, що звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі територіального органу ГУ ДСНС України про спонукання балансоутримувачів до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.
11. У касаційній скарзі касатор вказує на те, що суд апеляційної інстанції фактично не надав правової оцінки жодному доводу прокурора, наведеному в позовній заяві, не врахував при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновки про застосування положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. ч. 4-5 ст. 53 КАС України, а також ст. ст. 18, 64, 66, 68 Кодексу цивільного захисту України щодо правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 25.07.2019 у справі №820/5164/15, від 09.08.2019 у справі №520/2796/19.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Інші учасники справи правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 13 лютого 2025 року.
VI. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
17. Спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність у керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Харківській області до підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке".
18. Основною підставою для звернення до суду прокурор, зокрема, визначив, що спеціально уповноважений державний орган (ДСНС), на якого покладено обов`язок здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту, наразі має повноваження звернутися до суду з вимогами щодо впорядкування захисної споруди, проте таких заходів не здійснював, у зв`язку з чим прокурор має право на представництво держави у таких правовідносинах.
19. Статтею 3 Конституції України установлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.
22. Частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
23. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
24. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача(частина четверта статті 53 КАС України).
25. За правилами частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
26. Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху та у разі неусунення указаних недоліків застосовуються приписи пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
27. Правові засади організації і діяльності прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон України "Про прокуратуру") статтею 1 якого установлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
28. Абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
29. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
30. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
31. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
32. За наведеного правового регулювання, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах і визначаючи правовий статус прокурора у судовому процесі для представництва інтересів держави, законодавець зобов`язав останнього навести належне обґрунтування щодо наявності/відсутності таких повноважень.
33. Водночас суд, у свою чергу, повинен надати оцінку таким аргументам та, у випадку встановлення відсутності підстав для представництва, застосувати наслідки, передбачені або статтею 169 КАС України, або пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, у разі якщо провадження у справі вже було відкрите.
34. У цій справі підставою звернення до суду в інтересах держави в особі органу ДСНС прокурор, зокрема, визначив частину третю статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та зміни, внесені Законом №2655-ІХ до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, що, на думку позивача, урегульовує спірне питання у подібних правовідносинах, оскільки з 29 жовтня 2022 року уточнює повноваження органів ДСНС на звернення до суду з позовами до орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення контролю за станом утримання захисних споруд.
35. Верховний Суд зазначає, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд досліджував подібне питання щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС з вимогами зобов`язального характеру щодо суб`єкта, на якого покладено обов`язок належного утримання захисної споруди.
36. Висновки щодо вказаного питання викладено, зокрема, у постановах від 24 січня 2025 року у справі №520/13228/23 та у справі №520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23, від 31 січня 2025 року у справі №240/28363/23, обставини яких є подібними з обставинами цієї справи, тому в силу частини третьої статті 341 КАС України Верховний Суд уважає за потрібне застосувати такі правові висновки до спірних правовідносин.
37. У вказаних справах Верховний Суд, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, акцентував увагу на тому, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
38. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
39. Отже, ключовим питанням як у справах №520/16197/23, №520/13228/23, №520/30126/23, №420/22304/23, №240/28363/23 так і у справі, що розглядається, є наявність або відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС з вимогами зобов`язального характеру щодо суб`єкта на якого покладено обов`язок належного утримання захисної споруди.
40. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовані Кодексом цивільного захисту України, яким, зокрема, також визначено і повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
41. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України ( у редакції, чинній на час спірних правовідносин) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
42. Частиною п`ятнадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України установлено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
43. Законом №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".
44. Цим же Законом №2228-IX Кодекс цивільного захисту України було доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
45. Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
46. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
47. З 29 жовтня 2022 року набрали чинності норми Закону України від 06 жовтня 2022 року №2655-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності", яким пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України після слів "адміністративного суду щодо" доповнено словами "допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо", а після слів "здоров`ю людей" - словами "з інших підстав, визначених законом".
48. Водночас на час звернення прокуратури до суду у червні 2023 року положення статті 68 Кодексу цивільного захисту України залишилися незмінними.
49. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
50. Підпунктом 48 пункту 4 Положення №1052 передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48); застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 49).
51. Отже, не зважаючи на зміни у Кодексі цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), указані норми Положення №1052 не змінилися.
52. На час виникнення спірних правовідносин у цій справі, Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затверженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138) був визначений механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку
53. За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 138 балансоутримувачі захисних споруд - це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
54. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138, у редакції чинній на час звернення до суду).
55. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
56. Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону №877-V).
57. Можливість самостійного звернення до суду органом ДСНС з вимогами до суб`єкта господарювання в якості заходу контролю указаним Законом №877-V не встановлена.
58. Крім того, виходячи із приписів статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, Суд зауважує, що повноваження органу ДСНС звернутися до суду обумовлене виключно реалізацією органу ДСНС приписів статті 68 цього Кодексу, яка визначає дії цього суб`єкта, як застосування санкцій за порушення приписів законодавства у сфері цивільного захисту.
59. Верховний Суд констатує, що за наведеного нормативно-правового регулювання коло повноважень органів ДСНС щодо права звернення до адміністративного суду є обмеженим, а отже Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не може бути позивачем у цій справі, у зв`язку з чим прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача.
60. Аналогічний висновок Верховним Судом сформовано і у справі №520/16197/23, в якій Суд, аналізуючи попередню практику Верховного Суду у подібній категорії справ, указав, що на відміну від попередньої редакції указаної норми щодо відсутності у територіального органу ДСНС права на звернення до суду з позовами у цій категорії, законодавець у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту, передбачив право на звернення до суду цього органу також і з інших підстав, визначених законом.
61. Також, у справі №520/16197/23 Верховний Суд, з-поміж іншого зазначив, що у контексті порушеного питання варто також зауважити, що частини четверта статті 4 Закону №877-V визначає, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
62. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
63. За висновком Верховного Суду №520/16197/23 указані норми також визначають пряму кореляцію між законодавчим положенням та повноваженням контролюючого органу здійснювати той чи інший вид державного нагляду за діяльністю суб`єктів господарювання. Тому, не зважаючи на те, що пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту у редакції Закону № 2655-ІХ передбачає, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
64. За таких обставин, Верховний Суд у справі №520/16197/23 дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд, а отже і прокурор не може від його імені заявити такий позов.
65. Також аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2025 року у справі №520/13228/23 та у справі №520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23 та у справі №400/10777/23, від 31 січня 2025 року у справі №240/28363/23 та від 31 січня 2025 року у справі №520/16687/23.
66. Виходячи з наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність залишення без розгляду позовної заяви прокурора, у зв`язку з належним обґрунтуванням підстав звернення до суду із зазначеним позовом, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
67. Щодо посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16 та постановах Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі №520/2796/19 та від 25 липня 2019 року у справі №820/5164/15, то Верховний Суд їх відхиляє, оскільки, такі висновки сформовано за іншого нормативно-правового регулювання, а отже не є застосовними до спірних правовідносин.
68. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
70. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції.
71. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.
72. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
73. Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення, переглянуте судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.