ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 520/7743/24
адміністративне провадження № К/990/35133/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 (суддя Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 (колегія суддів: Ральченко І.М., Катунов В.В., Подобайло З.Г.) у справі №520/7743/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Одеській області від 08.03.2024 № 963410129360 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.02.2024;
- зобов`язати ГУПФУ в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.02.2024.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 01.05.2024 у задоволенні позову відмовив.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.08.2024 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 залишив без змін.
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Верховний Суд ухвалою від 09.10.2024 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 17.03.2009 перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області, отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.
На підставі заяви ОСОБА_1 з 12.07.2011 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно із Законом України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV.
28.02.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Рішенням ГУПФУ в Одеській області від 08.03.2024 № 963410129360 відмовлено позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачені страхові внески, яке мотивоване тим, що пенсія за віком, призначена на пільгових умовах за Списком № 2, не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пільгового пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком.
Не погоджуючись із отриманою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а тому фактично вона просить зобов`язати пенсійний орган призначити той самий вид пенсії, що вона отримує - за віком, але із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, тому підстави для повторного призначення такої пенсії відсутні.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 26 Закону №1058-IV щодо права особи після досягнення пенсійного віку на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позивач зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що пенсія, призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, є іншим видом пенсії, а враховуючи, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ХІІ вона звертається вперше й уперше реалізує своє право на призначення цього виду пенсії, має право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV.
Посилається, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень Закону №1788-ХІІ та Закону №1058-IV у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 та від 13.02.2019 у справі № 334/917/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
12. У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність у позивача, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно статті 13 Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV після досягнення пенсійного віку.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 N1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.
15. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
16. Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
17. З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
18. Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
19. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачці пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
20. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого