ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 640/19848/21
касаційне провадження № К/990/22092/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьмишина О.М.; судді - Кобаль М.І., Костюк Л.О.)
у справі № 640/19848/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Фаворит Ойл"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Фаворит Ойл" (далі - ТОВ "НК Фаворит Ойл"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2021 року № 00245800708 та від 02 липня 2021 року № 0050282/0706.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 27 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю, дійшовши, зокрема, висновку про фіктивний характер здійснених господарських операцій.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про часткове задоволення позову. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2021 року № 0050282/0706. Провадження у справі № 640/19848/21 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року № 00245800708 закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано необ`єктивністю доводів контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері розглядуваних поставок.
Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НК Фаворит Ойл" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2019 року, валютного - за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2019 року та іншого законодавства за відповідний період, за наслідками якої складено акт від 17 березня 2021 року № 21450/Ж5/26-15-07-06-01-10/39470271.
Перевіркою встановлено недотримання платником вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками реалізації нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю "КОРПВАН СОЛЮШН", Товариству з обмеженою відповідальністю "Діблен", Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ СТРІМ ОІЛ", Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРБЕЛС", Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІННЕР ВАЙС", Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФОРСЕС" з огляду на удаваний характер проведених господарських операцій, що мотивовано недоліками представленої первинної документації або ненаданням повного пакета документів, а також відсутністю в покупців достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2021 року № 0050282/0706, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 17328382,00 грн за основним платежем та 1732838,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За правилами пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - П(С)БО 16 "Витрати"), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Пунктами 6, 7 П(С)БО 16 "Витрати" визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Таким чином, витрати/дохід для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, за змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРПВАН СОЛЮШН", Товариством з обмеженою відповідальністю "Діблен", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ СТРІМ ОІЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРБЕЛС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІННЕР ВАЙС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФОРСЕС" позивачем надано первинну документацію, з якої неможливо визначити ким, коли і в який спосіб реалізовувалося паливо та підтвердити реальність вищевказаних операцій.
Наведені обставини в сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо наявності ознак фіктивності у контрагентів позивача, обумовили цілком обґрунтований висновок суду першої інстанції про неправомірність формування ТОВ "НК Фаворит Ойл" даних податкового обліку за спірними поставками.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2021 року № 0050282/0706, яке відповідає закону.
Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -