ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/628/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз",
представник боржника - не з`явився,
розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ковальчук М.М.,
представник арбітражного керуючого - Ніколаєнко Д.В., адвокат,
кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Воробʼївське Агро",
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгей Агростандарт",
Приватне підприємство "Менське-Агро",
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Чернацьке",
представник кредиторів - Круш Я.О., адвокат (в режимі відеоконференції),
кредитори - Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський м`ясокомбінат",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття",
Дочірнє підприємство "Рідний край" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Левада",
представник кредиторів - Білан Н.М., адвокат (в режимі відеоконференції),
кредитори - Товариство з обмеженою відповідальністю "Червона Толока",
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Підрудянське",
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мелені",
Селянське (фермерське) господарство "Зоря",
представник кредиторів - Приходько І.С., адвокат,
кредитори - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром",
Приватне підприємство "Агротал",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Немерів",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Агротех",
представник кредиторів - Барішевський О.В., адвокат,
кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний Банк України",
представник кредитора - Орендівський В.І., адвокат,
кредитор - Національний Банк України,
представник кредитора - Пасацька В.В. (в порядку самопредставництва),
кредитор (скаржник) - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області,
представник кредитора - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду м. Києва (в частині відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області)
від 17.04.2024
у складі судді: Омельченко Л.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.09.2024
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Доманської М.Л., Поліщука В.Ю.
у справі за заявою
Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"
до Приватного підприємства "Компанія "Райз"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" як правонаступник АТ "Укрсоцбанк" (в подальшому змінено назву на АТ "Сенс Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПрАТ "Компанія "Райз", боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз";
визнані грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до ПрАТ "Компанія "Райз" в розмірі 202 070 056,90 грн.;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Компанія "Райз";
призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 54 від 08.02.2013), інше.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 910/628/20 в частині призначення розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича - скасовано.
Призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія Райз" арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 62 від 01.02.2013).
4. Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, кредитор) звернулося до господарського суду в межах справи про банкрутство ПрАТ "Компанія Райз" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 827 349,60 грн.,
4.1. На підтвердження заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатській області було подано до місцевого суду: розрахунок податкового боргу, копія облікових карток, податкові декларації № 9016702267 від 13.02.2016р., № 9011139147 від 02.02.2018р., № 9024726243 від 18.02.2019р., № 9011654265 від 06.02.2017р., № 9007674184 від 29.01.2018р., № 902458315 від 13.02.2019р., № 9028673942 від 18.02.2020р. за січень - лютий 2020 року, № 9028673942 від 18.02.2020р., № 9005375293 від 24.01.2021р., № 9030946502 від 15.02.2022р., № 9023525146 від 14.02.2023р., № 9028791163 від 18.02.2020р., № 9005357822 від 23.01.2021р., №9 021303397 від 08.02.2022р., № 9014205004 від 03.02.2023р., розрахунок земельного податку за 2020-2023 роки.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
5. Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.04.2024. у справі № 910/628/20, зокрема, визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області на загальну суму на загальну суму 590 063,00 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга, 585 859,00 грн. - третя черга, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника і відмовлено у задоволенні вимог на суму 1 237 286,60 грн.
6. Під час розгляду заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області господарським судом першої інстанції встановлені такі обставини :
6.1. Заборгованість з податку на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, (код 18010400) до ГУ ДПС у Закарпатській області ПрАТ "Компанія "Райз" виникла на підставі:
- податкової декларації № 9016702267 від 13.02.2016р. за 4 квартал 2017 року на загальну суму 25 633,2 грн., що була самостійно визначена платником податку. Здійснена часткова оплата на суму 6 305,50 грн. Заборгованість 19 327,70 грн.;
- податкової декларації № 9011139147 від 02.02.2018р. за 2018 рік на загальну суму 59 661,28 грн., що була самостійно визначена платником податку. Заборгованість 59 661,28 грн.;
- податкової декларації № 9024726243 від 18.02.2019р. за 2019 рік на загальну суму 68 854,59 грн., що була самостійно визначена платником податку. Заборгованість 68 854,59 грн.;
- податкової декларації № 9028791163 від 18.02.2020р. за 1 квартал 2020 року на загальну суму 18 916,50 грн., що була самостійно визначена платником податку. Заборгованість 18 916,50 грн.;
- податкової декларації № 9028791163 від 18.02.2020р. у розмірі 56 749,20 грн. (2-3 квартали 2020 року), що була самостійно визначена платником податку;
- податкової декларації № 9005357822 від 23.01.2021р. у розмірі 42 542,10 грн., що була самостійно визначена платником податку;
- податкової декларації № 9021303397 від 08.02.2022р. у розмірі 208 269,75 грн., що була самостійно визначена платником податку;
- податкової декларації № 9014205004 від 03.02.2023р. у розмірі 53 669,51 грн. (за 1 квартал 2023 року), що була самостійно визначена платником податку.
6.2. Заборгованість з податку на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) до ГУ ДПС у Закарпатській області ПрАТ "Компанія "Райз" виникла на підставі:
- податкової декларації № 9011654265 від 06.02.2017р. за 2017 рік на загальну суму 160 006,32 грн., що була самостійно визначена платником податку. Здійснена часткова оплата на суму 120 006,68 грн.;
- податкової декларації № 9007674184 від 29.01.2018р. за 2018 рік на загальну суму 160 006,32 грн., що була самостійно визначена платником податку;
- податкової декларації № 902458315 від 13.02.2019р. за 2019 рік та уточнююча декларація № 9075462540 від16.04.2019р. на загальну суму 240 009,47 грн., що була самостійно визначена платником податку;
- податкової декларації № 9028673942 від 18.02.2020р. за січень - лютий 2020 року на загальну суму 40 001,58 грн.;
- податкової декларації № 9028673942 від 18.02.2020р. із самостійно задекларованою сумою грошових зобов`язань у розмірі 160 006,31 грн. (травень-грудень 2020 року);
- податкової декларації № 9005375293 від 24.01.2021р. із самостійно задекларованою сумою грошових зобов`язань у розмірі 240 009,47 грн.;
- податкової декларації № 9030946502 від 15.02.2022р. із самостійно задекларованою сумою грошових зобов`язань у розмірі 240 009,47 грн.;
- податкової декларації № 9023525146 від 14.02.2023р. із самостійно задекларованою сумою грошових зобов`язань у розмірі 92 003,00 грн.
6.3. Кредитором також було нараховано пеню у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України.
7. В частині відхилених грошових вимог у сумі 1 237 286,60 грн., ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що термін сплати з: - податку з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковими деклараціями: № 9028673942 від 18.02.2020р. за січень - лютий 2020 року, № 9028673942 від 18.02.2020р. (травень-грудень 2020 року), № 9005375293 від 24.01.2021р., № 9030946502 від 15.02.2022р., № 9023525146 від 14.02.2023р.; - з податку на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, за податковими деклараціями: № 9028791163 від 18.02.2020р. за 1 квартал 2020 року, № 9028791163 від 18.02.2020р. (2-3 квартал 2020 року), № 9005357822 від 23.01.2021р., № 9021303397 від 08.02.2022р., № 9014205004 від 03.02.2023р. (за 1 квартал 2023 року) настав після відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2020р. та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.
7.1. Відмовляючи у визнанні грошових вимог в частині пені у розмірі 57 661,94 грн. по заборгованості з земельного податку та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності та пені у розмірі 22 079,13 грн. по заборгованості з податку на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, суд вказав на те, що розмір основної заборгованості, на яку кредитором нарахована пеня, визнана судом частково.
У матеріалах справи відсутній розрахунок пені, з якого випливав б заявлений кредитором розмір пені з урахуванням вимог, визначених п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України та розділом III глави 7 Порядку № 422, відповідно до якої пеня нараховується на суму грошового зобов`язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Судом встановлено, що наявний у справі розрахунок не відповідає зазначеним вимогам закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 17.04.2024р. по справі №910/628/20 в частині відмови ГУ ДПС у Закарпатській області у визнанні кредитором ПрАТ "Компанія "Райз" на суму 1 237 286,60 грн. залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
9. Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у Закарпатській області за поданими заявами) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 910/628/20, з вимогою в оскарженій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у сумі пені в розмірі 79 741,07 грн., в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог на суму 1 098 627,45 грн. (поточні вимоги) справу передати до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду в порядку позовного провадження.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/628/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.10.2024.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
12. 11.11.2024 від ГУ ДПС у Закарпатській області надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з обґрунтуванням доводів касаційної скарги, в якій посилається на положення на пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо процесуального розгляду поточних заяв кредитора поданих до боржника в межах процедури розпорядження майном.13. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/628/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024.
Засідання суду призначено на 27.01.2025, про що повідомлено всіх учасників справи.
14. 03.01.2025, 20.01.2025 та 21.01.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області, Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський м`ясокомбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття", Дочірнього підприємства "Рідний край" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Левада", Приватного підприємства "Менське-Агро", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Чернацьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгей Агростандарт", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" надійшли заяви про проведення судових засідань у справі № 910/628/20 в режимі відеоконференції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 подані заяви про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
16. 27.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву, засідання суду призначено на 03.02.2025, про що повідомлено всіх учасників справи.
17. Представники кредиторів ПрАТ "Компанія "Райз", а також розпорядника майна боржника, що були присутні в судовому засіданні 03.02.2025, надали пояснення щодо доводів та вимог касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області, а також щодо оскаржуваних судових рішень.
18. Скаржник у справі у судове засідання 27.01.2025 та 03.02.2025 свого повноважного представника не направив.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
19. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/628/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ГУ ДПС у Закарпатській області)
20. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на положення на пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо процесуального розгляду поточних заяв кредитора поданих до боржника в межах процедури розпорядження майном.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
21. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
21.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
22. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області, предметом касаційного перегляду є оскаржені судові рішення у цій справі в частині відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області у сумі 1 237 286,6 грн.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
23. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
24. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
25. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
26. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
27. Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.
29. Предметом касаційного перегляду є правомірність відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатській області у сумі 1 237 286,60 грн.
30. Відхиляючи грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області, суди попередніх інстанцій виходили з того, що термін сплати з: - податку з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковими деклараціями: № 9028673942 від 18.02.2020р. за січень - лютий 2020 року, № 9028673942 від 18.02.2020р. (травень-грудень 2020 року), № 9005375293 від 24.01.2021р., № 9030946502 від 15.02.2022р., № 9023525146 від 14.02.2023р.; - з податку на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, за податковими деклараціями: № 9028791163 від 18.02.2020р. за 1 квартал 2020 року, № 9028791163 від 18.02.2020р. (2-3 квартал 2020 року), № 9005357822 від 23.01.2021р., № 9021303397 від 08.02.2022р., № 9014205004 від 03.02.2023р. (за 1 квартал 2023 року) настав після відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2020р. та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відтак, вимоги податкового органу в цій частині є поточними.
31. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податкового кодексу України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
32. ПК дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).
33. Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).
34. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
35. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
36. За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
37. Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що строк подачі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
38. Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та несплачена у встановлені законодавством строки.
39. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
40. У п. 129.1 ст. 129 ПК України диференційовано момент, з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (пп. 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (пп. 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (пп. 129.1.3).
41. Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.
42. Тобто, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.
43. Відповідна правова позиція щодо застосування норм законодавства про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.
44. За визначенням у статті 1 КУзПБ кредитор це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
45. Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство встановлена статтею 45 КУзПБ.
46. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.
Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.
47. З огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
48. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
49. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
50. За змістом частині чотирнадцятій статті 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
51. Статтею 59 КУзПБ визначено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
52. Зазначеними нормами законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
53. При цьому, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.
54. Згідно із частиною четвертою статті 60 КУзПБ до функцій господарського суду у ліквідаційній процедурі належить розгляд заяв з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
55. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято вірне рішення щодо відхилення заявлених ГУ ДПС у Запорізькій області грошових вимог до боржника у сумі, як таких що є поточними та заявлені податковим органом передчасно, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
56. Щодо відхилення грошових вимог ГУ ДПС У Закарпатській області в частині нарахованої пені у сумі 79 741,07 грн., суди встановили, що у матеріалах справи відсутній розрахунок пені, з якого випливав б заявлений кредитором розмір пені з урахуванням вимог, визначених п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України та розділом III глави 7 Порядку № 422, відповідно до якої пеня нараховується на суму грошового зобов`язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Судом встановлено, що наявний у справі розрахунок не відповідає зазначеним вимогам закону.
При цьому, судами враховано, що розмір основної заборгованості, на яку кредитором нарахована пеня, визнана судом частково.
57. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України) ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
58. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (такий висновок неодноразово зазначався у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18 та інших)
59. Частиною першою статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
60. Верховний Суд звертає увагу, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15.
61. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21).
62. Втім, зміст заяви кредитора не містить обґрунтованого розрахунку пені, який би містив суми, на які нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо, що унеможливлює перевірку такого розрахунку.
63. З поданих до суду документів неможливо встановити обґрунтованість нарахування пені, правомірності розрахунків заявника по заявленим сумам кредиторських вимог та дату виникнення зобов`язання боржника перед податковим органом по заявленим сумам кредиторських вимог, що в даному випадку має суттєве значення для розгляду заявлених кредиторських вимог. (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 925/1500/17, від 09.07.2019 у справі № 909/95/18.
64. Доводи касаційної скарги в цій частині свідчать про незгоду скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
67. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
68. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
69. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у Закарпатській області у сумі 1 237 286,60 грн.) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 910/628/20 без змін.