ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 346/1883/23
провадження № 61-7783св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2023 року у складі судді Коваленка Д. С. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України"), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2022 року між ним та ДСГП "Ліси України" було укладено трудовий договір про роботу на посаді директора філії "Коломийське лісове господарство" ДП "Ліси України" на строк з 27 грудня 2022 року до 29 грудня 2023 року з випробувальним строком у 3 місяці.
28 лютого 2023 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за, нібито, неналежне виконання умов трудового договору, а саме несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам. Відповідний наказ вважав незаконним, оскільки він не містить відомостей про те, який дисциплінарний проступок ним вчинено. Його вини у несвоєчасній виплаті працівникам заробітної плати немає, оскільки згідно з передавальним актом до філії, директором якої він був, приєднали інший структурний підрозділ із боргами, активів було недостатньо для своєчасної виплати заробітної плати.
Наказ про його звільнення від 27 березня 2023 року також є незаконним, оскільки він не містить будь-яких відомостей, з яких можна було б встановити його невідповідність займаній посаді чи виконуваній роботі.
Вказував, якщо його було звільнено за невиконання показників, визначених фінансовим планом підприємства для філії або місячними планами, встановленими для філії та доведеними підприємством, то він не міг їх порушити, оскільки такі до його відома не доводились. Звіти ним підписано тільки у лютому 2023 року, які не є планами.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ ДСГП "Ліси України" від 28 лютого 2023 року № 606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1"; визнати незаконним та скасувати наказ ДСГП "Ліси України" від 27 березня 2023 року № 388-к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновити його на посаді директора філії "Коломийське лісове господарство" ДСГП "Ліси України"з дати звільнення, тобто з 27 березня 2023 року; стягнути з ДСГП "Ліси України"на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 березня 2023 року до дня ухвалення рішення суду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДСГП "Ліси України" від 28 лютого 2023 року № 606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1".
Визнано незаконним та скасовано наказ ДСГП "Ліси України" від 27 березня 2023 року № 388-к "Про звільнення ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора філії "Коломийське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" з 27 березня 2023 року.
Стягнуто з ДСГП "Ліси України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 27 березня 2023 року до 22 грудня 2023 року у розмірі 187 200 грн, з відрахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що оспорюваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить чітких та конкретних тверджень про неналежне виконання ним посадових обов`язків, не вказано, якого дня та за яких обставин мало місце порушення, за яке застосовується дисциплінарний захід. Не містить наказ ні обставин, ні мотивів з яких генеральний директор дійшов до висновку про наявність дисциплінарного проступку в якомусь конкретному діянні ОСОБА_1, що є єдиною підставою, передбаченою частиною першою статті 148 КЗпП України для застосування догани.
Підставою наказу для звільнення стала доповідна записка директора Карпатського лісового офісу від 15 березня 2023 року, однак, сама по собі доповідна записка не може бути підставою для прийняття наказу про звільнення людини у зв`язку із невідповідністю, яка встановлена під час строку випробування, оскільки у силу положень частини першої статті 26 та частини другої статті 28 КЗпП України випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається; невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування встановлюється саме роботодавцем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2024 року до Верховного Суду, ДСГП "Ліси України", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2023 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належну правову оцінку тому, що позивач не дотримався умов трудового договору, статуту підприємства та положення про філію, відповідно до якого саме на директора покладалися певні обов`язки, зокрема обов`язок зі своєчасної виплати заробітної плати, недопущення порушень фінансової, розрахунково-платіжної і касової дисципліни.
Посилання судів на негативні фінансові показники підприємства до призначення позивача на посаду не впливають на правильність його звільнення, оскільки ОСОБА_1 не повідомляв роботодавця про обставини, які негативно впливають на виконання ним фінансового та виробничого плану.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року
12 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 грудня 2022 року між ДСГП "Ліси України" та ОСОБА_1 укладено трудовий договір про роботу на посаді директора філії "Коломийське лісове господарство" ДП "Ліси України" на строк з 27 грудня 2022 року до 29 грудня 2023 року з випробувальним строком 3 місяці.
У пунктах 6.1., 6.2., 6.3. трудового договору передбачено, що керівник (директор філії) забезпечує складання у встановленому законом порядку річного, з поквартальною розбивкою, виробничого та фінансового планів філії на кожний наступний рік і подає його для затвердження Генеральному директору підприємства у встановлені строки на підприємстві; керівник готує та подає в установленому порядку Генеральному директору підприємства місячну, квартальну та річну звітність філії; керівник забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою планів роботи філії.
Пунктом 8 трудового договору визначено, що керівник (директор філії) зобов`язується своєчасно виплачувати заробітну плату та забезпечувати її ріст. Пункт 12 цього ж трудового договору містить положення про те, що під час забезпечення умов праці працівників філії керівник (директор філії) керується не лише трудовим законодавством, а й фінансовими можливостями філії.
Пунктом 19 договору встановлено, що до керівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення з підстав, визначених відповідно до трудового законодавства, у випадках невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених цим трудовим договором, Положенням про філію та Статутом підприємства, в тому числі, за неналежне виконання основних показників, визначених фінансовим планом підприємства для філії; невиконання показників, передбачених місячними планами, встановленими для філії та доведеними підприємством.
На підставі трудового договору генеральним директором ДСГП "Ліси України" видано наказ від 26 грудня 2022 року № 178-к "Про призначення ОСОБА_1" на посаду директора філії "Коломийське лісове господарство" ДП "Ліси України" на строк з 27 грудня 2022 року до 29 грудня 2023 року, з випробувальним строком 3 місяці.
Наказом ДСГП "Ліси України" від 28 грудня 2022 року № 137 затверджено Положення про філію "Коломийське лісове господарство" ДСГП "Ліси України".
Згідно з пункту 5.13.1 Положення директор філії несе персональну відповідальність за виконання функцій та завдань, визначених Статутом підприємства та цим Положенням, а також доведених Підприємством планових показників діяльності філії.
Відповідно до пункту 15.13.10. Положення директор філії несе персональну відповідальність за недопущення порушення фінансової, розрахунково-платіжної і касової дисципліни.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 17 січня 2023 року № 150 затверджено передавальний акт про передачу активів і пасивів, а також усіх прав та обов`язків ДП "Коломийське лісове господарство" - ДСГП "Ліси України" (філія "Коломийське лісове господарство"), у зв`язку із припиненням першого підприємства шляхом реорганізації через приєднання до останнього.
Відповідно до акту, стан реорганізованого підприємства, в частині яка стосується справи, був наступним: у розділі Активи, дебіторська заборгованість за продукцію та послуги склала 567 351,06 грн, гроші та їх еквівалент - 0, а у розділі Пасиви містяться такі відомості: довгострокові зобов`язання - 1 065 625 грн; поточна кредиторська заборгованість із бюджетом - 1 378 922,32 грн; з оплати праці - 2 738 125,95 грн, за одержаними авансами - 2 409 274,38 грн, а всього за розділом ІІІ: 6 943 524,99 грн, а за останнім рядком пасиву балансу - 12 297 405,49, грн.
15 лютого 2023 року директор філії "Коломийське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" ОСОБА_1 надав письмові пояснення Генеральному директору ДСГП "Ліси України" про те, що заробітна плата працівникам філії за січень місяць 2023 року була нарахована вчасно, а основною причиною (тобто, не єдиною причиною) несвоєчасної її виплати є те, що кошти одержані на рахунок філії у лютому були спрямовані на погашення боргу по заробітній платі відповідно до передавального акту, затвердженого наказом від 17 січня 2023 року № 150.
21 лютого 2023 року ОСОБА_1 надав додаткові письмові пояснення про те, що станом на 21 лютого 2023 року платежі у бюджет та обов`язкові платежі сплачені повністю, недоїмки немає. Фінансування, одержане на виплату заробітної плати за січень 2023 року у сумі 704 129,32 грн, буде повернуто філією 25 березня 2023 року, а також кошти, одержані на погашення боргу із заробітної плати працівникам філії за грудень 2022 року в сумі 1 884 082,28 грн, буде повернуто 31 березня 2023 року.
24 лютого 2023 року директор Карпатського лісового офісу звернувся до Генерального директора ДСГП "Ліси України" із поданням № 140 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора філії "Коломийське лісове господарство" ОСОБА_4", в якому він із посиланням на пояснення ОСОБА_1 (про те, що філією було порушено строки виплати заробітної плати за січень 2023 року у зв`язку із низьким попитом на лісопродукцію та стислими термінами на реалізацію деревини), просив застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани. Оскільки несвоєчасною виплатою заробітної плати ОСОБА_1 порушив пункт 8 трудового договору (керівник філії зобов`язується своєчасно виплачувати заробітну плату), пункт 10.6 (філія зобов`язана забезпечувати дотримання своєчасної виплати заробітної плати) та пункт 5.13.10. (директор філії несе персональну відповідальність за недопущення порушення фінансової, розрахунково-платіжної і касової дисципліни) Положення про філію.
28 лютого 2023 року Генеральний директор ДСГП "Ліси України" прийняв наказ № 606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1".
На підставі подання директора Карпатського лісового офісу Бадзяна В. В. від 24 лютого 2023 року № 140 та пояснень ОСОБА_1 за неналежне виконання останнім посадових обов`язків відповідно до статей 147,147-1,148,149 КЗпП України ОСОБА_1 оголошено догану.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх обов`язків, передбачених трудовим договором, з врахуванням доповідної записки Карпатського лісового офісу від 15 березня 2023 року, наказом ДП "Ліси України" від 27 березня 2023 року № 388-К, позивача звільнено з посади директора філії як такого, що не пройшов випробувальний термін у зв`язку зі встановленням невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування відповідно до пункту 11 частини першої статті 40 КЗПП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ДСГП "Ліси України" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також ДСГП "Ліси України" зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ДСГП "Ліси України" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Згідно із частиною першою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Відповідно до частини першої статті 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (частина третя статті 27 КЗпП України).
Частиною другою статті 28 КЗпП України передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.
Термін "невідповідність" означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП України, а не за результатами випробування.
Отже, підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.
При цьому, вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.
Звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України має відбуватися за наступних умов: 1) встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі; 2) письмове попередження працівника про звільнення за три дні; 3) звільнення проводиться протягом строку випробування.
У статті 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Подібний висновок наведений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року у справі № 690/190/21 (провадження № 61-10261св22), яку врахували суди попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Згідно із частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Встановивши, що оспорюваний наказ про винесення догани не містить чітких та конкретних тверджень про неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1, не вказано, якого дня та за яких обставин мало місце порушення, за яке застосовується дисциплінарний захід, не містить обставин і мотивів, з яких Генеральний директор дійшов до висновку про наявність дисциплінарного проступку в якомусь конкретному діянні ОСОБА_1, що є єдиною підставою, передбаченою частиною першою статті148 КЗпП України для застосування догани, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про визнання незаконним та скасування наказу ДСГП "Ліси України" від 28 лютого 2023 року № 606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1"
Визнаючи незаконним та скасовуючи наказ ДСГП "Ліси України" від 27 березня 2023 року № 388-к "Про звільнення ОСОБА_1", суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що роботодавець не дослідив та належно не обґрунтував підстав звільнення та невідповідність працівника займаній посаді.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належну правову оцінку тому, що позивач не дотримався умов трудового договору, статуту підприємства та положення про філію, відповідно до якого саме на директора покладалися певні обов`язки, зокрема обов`язок зі своєчасної виплати заробітної плати, недопущення порушень фінансової, розрахунково-платіжної і касової дисципліни, є необґрунтованими.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що доповідна записка директора Карпатського лісового офісу "Ліси Україна" від 24 лютого 2023 року, яка стала підставою для накладення дисциплінарного стягнення на позивача, не містить відомостей про всі надані ОСОБА_1 пояснення (наявності зобов`язань філії за передавальним актом, а також пояснень про те, що на момент написання доповідної записки борг вже був погашений повністю). Не містить ця доповідна і відомостей про конкретну суму заробітної плати, яку не було виплачено, якій кількості працівників та з чиєї саме вини.
Інформації щодо фінансових планів підприємства для філії чи місячних планів, встановлених для філії та доведених до відома ОСОБА_1 також відповідачем не надано.
Суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що без наявності планів або за їх наявності, але без встановлення конкретних показників фінансового плану підприємства для філії чи показників, передбачених місячними планами, встановленими для філії та доведеними підприємством, які не виконав чи неналежно виконав директор філії, будь-які відомості звіту чи звітності філії, не можуть бути підставою для застосування до директора філії заходів дисциплінарного стягнення.
Ні з наказу, ні з доповідної записки директора Карпатського лісового офісу неможливо встановити, що борг по заробітній платі виник саме у січні 2023 року, а не раніше, бо заборгованість перед працівниками підприємства, яке приєдналось до філії, вже існувала у січні 2023 року та виникла не з вини позивача, оскільки він на той час не займав посаду директора підприємства.
Отже, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив обставини справи, надав правову оцінку доказам у справі, та дійшов обґрунтованого висновку, що наказ відповідача про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани прийнятий з порушенням вимог статей 147-149 КЗпП України, оскільки догана, як один з видів заходів дисциплінарного стягнення, може бути застосована до працівника виключно за порушення трудової дисципліни, що у цьому випадку не встановлено.
Суди також повно дослідили та надали правову оцінку доповідній записці директора Карпатського лісового офісу до Генерального директора ДСГП "Ліси України" від 15 березня 2023 року, в якій, серед іншого, було вказано про невиконання ОСОБА_1 цілей Звіту про результати роботи за грудень 2022 року-лютий 2023 року, яка стала підставою для його звільнення з роботи, вказавши, зокрема, що усі зазначені висновки не містять відомостей про невиконання або неналежне виконання позивачем чітких показників, передбачених саме місячними планами, встановленими для філії та доведеними підприємством або ж фінансовим планом підприємства для філії.
Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та встановленим судом обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального та процесуального права й зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі заявників доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,