ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/22847/23
адміністративне провадження № К/990/14361/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/22847/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Катунова В.В., суддів Ральченка І.М., Чалого І.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, доплати, підвищення) і премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 01.01.2020 по 23.10.2020;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, доплати, підвищення) та премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 01.01.2020 по 23.10.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за відпустку за 2020 рік, суми одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням обчислених, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького окладу та деяких інших осіб", посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за відпустку за 2020 рік, суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням обчислених, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1, які полягають у застосуванні у період із 01.01.2020 по 23.10.2020 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги, а також при звільненні одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної основної допомоги та додаткової відпустки учасника бойових дій;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 за період із 01.01.2020 по 23.10.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за відпустку за 2020 рік, суму одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 визнано неповажними наведені ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023; відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишено апеляційну скаргу без руху.
Скаржнику запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги, сплативши судовий збір та подавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших поважних підстав його пропуску.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції відповідач подав 13.02.2024. Перевіряючи дотримання відповідачем строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції встановив, що текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції було складено 07.11.2023, а тому строк на його оскарження закінчився 07.12.2023. Судом першої інстанції також було встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету відповідача 08.11.2023, на підставі чого суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень частини другої статті 295 КАС України й поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження.
01.04.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
Відмовляючи в поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав неповажними посилання відповідача на обставини запровадження на території України воєнного стану та участі військової частини НОМЕР_1 у заходах забезпечення сил оборони України.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на конкретні обставини, викликані воєнним станом, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися з апеляційною скаргою. Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку були неповажними.
Відповідач зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) є військовим лікувальним закладом у системі Міністерства оборони України, який надає високоспеціалізовану медичну допомогу військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим військовим формуванням. З початку збройної агресії російської федерації проти України та по теперішній час особовий склад військової частини НОМЕР_1 продовжує здійснювати заходи із всебічного (медичного) забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення активних бойових дій. Також унаслідок ракетних обстрілів та уражень критичної інфраструктури мали місце відключення електроенергії у місті Харкові, що також заважало вчасно та в повному обсязі підготувати документи, створило перешкоди для постійного доступу до підсистеми "Електронний суд", отримання поштової кореспонденції тощо.
Посилаючись на вказані обставини, відповідач доводив, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 15.04.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.