ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 569/22133/23
Провадження № 51-4609 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ухвалою від 25 червня 2024 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 про скасування постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області про закриття кримінального провадження № 12023180000000425 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На вказану ухвалу представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, за результатом розгляду якого 12 вересня 2024 року Рівненський апеляційний суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і про повернення апеляційної скарги на підставі положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої просить скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не надав належної оцінки тому, що ухвала слідчого судді 25 червня 2024 року судом не проголошувалась, що також підтверджується відеозаписом судового засідання; копія цієї ухвали стороні потерпілої не надсилалась, і була отримана представником лише 12 серпня 2024 року після звернення до суду з відповідною заявою. Надалі 19 серпня 2024 року ним було подано апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, представник вважає, що апеляційний суд мав всі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, тому ухвала про відмову в такому поновленні є необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до положень ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: 1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; 3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; 4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 19 серпня 2024 року подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник обґрунтовував тим, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано лише 12 серпня 2024 року на свій запит, тому він не мав можливості подати скаргу у визначений законом строк.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку й про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд вказав, що потерпіла та її представник були присутні під час розгляду скарги слідчим суддею, а незнання мотивів прийнятого рішення не є підставою для поновлення пропущеного строку на його оскарження, тому визнав наведені представником потерпілої причини неповажними.
Однак колегія суддів Верховного Суду не може погодитися з указаними висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Як зазначає представник потерпілої у касаційній скарзі, він і потерпіла ОСОБА_7 дійсно були присутні під час розгляду скарги слідчим суддею місцевого суду 25 червня 2024 року.
Однак представник вказує, що він не був присутній при проголошенні повного тексу судового рішення, і копія такого рішення йому не вручалась і не надсилалась, що підтверджується матеріалами провадження, а тому мотиви ухваленого рішення йому відомі не були.
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника потерпілої про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд послався на зміст постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18) щодо обчислення строку подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Однак поза увагою апеляційного суду залишилося те, що об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховний Суд за змістом цього рішення окремо наголосила на тому, що, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Таким чином, апеляційний суд належним чином доводи щодо поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перевірив, дійшовши передчасного та невмотивованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і повернення апеляційної скарги.
Зазначене порушення вимог КПК України колегія суддів вважає істотним, й відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України це є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись положеннями статей 412, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд