ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 824/162/23
провадження № 61-5040ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченка В. М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_3,
учасники справи:
позивач - кредитна спілка "Зараз",
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року у складі судді Стрижеуса А. М.
у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 за позовом кредитної спілки "Зараз" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст заявлених вимог
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 позовні вимоги кредитної спілки "Зараз" (далі - КС "Зараз") задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_2 на користь КС "Зараз" заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2021 року № КВ-00065/04-21/1412? в розмірі 1 368 230,05 грн та понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30 150,00 грн.
22 грудня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02.
З рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року ОСОБА_2 не погоджується, вважає його незаконним та безпідставним, виходячи з такого.
29 квітня 2021 року між КС "Зараз" та членом КС "Зараз" ОСОБА_2 укладено кредитний договір № КВ-00065/04-21/1412? відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 547 155,00 грн з цільовим призначенням "на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником" (цілі не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб), в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлені кредитним договором.
Разом з цим, 29 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та КС "Зараз" з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № КВ-00065/04-21/1412? укладено договір іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за кредитним договором квартиру АДРЕСА_1 .
29 квітня 2021 року між КС "Зараз" та ОСОБА_2 як членом кредитної спілки укладено третейську угоду, відповідно до пункту 1 якої спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які не підвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" відповідно до Закону України "Про третейські суди", Регламенту третейського суду та законодавства України.
Заявник зазначає, що зміст третейської угоди, укладеної між ОСОБА_2 та КС "Зараз", не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки не містить такої істотної умови договору, як предмет спору.
Предмет спору має бути чітким та зрозумілим. При цьому, потрібно розмежовувати поняття предмет договору та предмет спору. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір, і саме такий об`єкт не зазначений в третейській угоді. Саме по собі посилання в угоді на вирішення між сторонами спорів, що виникають на підставі укладених правочинів, без конкретизації цих спорів, фактично дублює положення частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" та свідчить про відсутність предмета спору в угоді.
Крім того, третейська угода укладена між КС "Зараз" та ОСОБА_2, саме як членом спілки. Угода не містить жодних посилань на укладений між сторонами кредитний договір та похідні від нього угоди, а також спори за цими угодами, та відповідно не поширюється на них. Третейська угода стосується інших правовідносин сторін, стосується спорів, які виникають між членом спілки та самою кредитною спілкою.
Вказує, що текст третейської угоди не містить жодного посилання з приводу того, що вона стосується кредитного та іпотечного договорів.
Звертає увагу, що кредитний договір від 29 квітня 2021 року відповідач погодилася укласти під впливом тяжкої для неї обставини у вигляді тяжкої хвороби її близького родича, а саме дочки, яка потребувала коштовного лікування і на вкрай невигідних умовах у вигляді 42 % річних, що є значною та невигідною умовою для відповідача.
Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань згідно запису від 28 березня 2017 року відповідач за власним рішенням припинила свою підприємницьку діяльність, станом по теперішній час нею не займається та кошти на розвиток такої не отримувала.
Позивач не надав жодного доказу того, що відповідач уклала кредитний договір та отримала суму кредиту саме на потреби ведення підприємницької діяльності.
Вказане свідчить про те, що вказаний кредитний договір укладений виключно для задоволення споживчих потреб, правовідносини сторін регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", а тому вказана справа не підвідомча третейському суду.
Враховуючи викладене заявник вважає, що оскаржуване рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, з огляду на те, що третейська угода між сторонами в силу закону є недійсною, а відповідно не укладалась, як цього вимагає закон. Окрім того, така угода не містить предмета спору, а відповідно рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції і мотиви її прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 за позовом КС "Зараз" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що відсутні підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 458 ЦПК України та пунктом 3 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" для скасування рішення третейського суду.
Укладаючи третейську угоду, ОСОБА_2 своїм підписом добровільно погодила її умови, зокрема і своє волевиявлення на передачу на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" усіх спорів, що виникають між сторонами на підставі укладених правочинів, окрім тих, які не підвідомчі розгляду в третейських судах згідно із законодавством.
У цьому випадку спір між сторонами виник на підставі укладеного між ними кредитного договору від 29 квітня 2021 року № КВ-00065/04-21/1412?, грошові кошти надавались ОСОБА_2 на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником (цілі, не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб), тому на ці правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", тобто спір підвідомчий третейським судам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зміст третейської угоди, укладеної між ОСОБА_2 та КС "Зараз" не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки не містить такої істотної умови договору, як предмет спору.
Заявник зазначає, що оскаржуване рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 прийняте у справі, що не підвідомча третейському суду.
Кредитні кошти видані позичальнику на споживчі потреби.
Крім того, заявник вказує, що кредитний договір, договір іпотеки та третейську угоду ОСОБА_2 погодилася укласти під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах у вигляді 42 % річних.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Провадження у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та витребувано її із Київського апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року зупинено апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 758/13636/23 за позовом ОСОБА_2 до КС "Зараз" про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року поновлено апеляційне провадження у справі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав.
Представника позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що 29 квітня 2021 року КС "Зараз" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № КВ-00065/04-21/1412? відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 547 155,00 грн з цільовим призначенням "на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником" (цілі не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб), в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлені кредитним договором (а. с. 35-38).
Відповідно пункту 1.1 договору плата за користування кредитом (проценти) становить 42 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Збільшення процентної ставки за договором можливе за письмової згоди позичальника.
Згідно із платіжною інструкцією від 19 квітня 2021 року № 1960 КС "Зараз" надано ОСОБА_2 транш за кредитною лінією у розмірі 547 155,00 грн.
Розпискою про отримання кредиту ОСОБА_2 підтвердила факт отримання кредиту в розмірі 547 155,00 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 457 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містяться у частині третій статті 51 Закону України "Про третейські суди", яка передбачає, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди").
Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.
За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Тлумачення статті 51 Закону України "Про третейські суди", статті 458 ЦПК України дають підстави для висновку, що ними передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про третейські суди" третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу. Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.
Аналіз статті 27 Закону України "Про третейські суди" свідчить, що третейський суд вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи при прийнятті позовної заяви або за заявою сторони до початку розгляду справи по суті.
Укладаючи третейську угоду, ОСОБА_2 своїм підписом добровільно погодила її умови, зокрема і своє волевиявлення на передачу на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" усіх спорів, що виникають між сторонами на підставі укладених правочинів, окрім тих, які не підвідомчі розгляду в третейських судах згідно із законодавством (а. с. 39).
Зазначена угода підписана обома сторонами та є дійсною.
При цьому третейська угода, предметом якої є не лише конкретний спір, що існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому, не суперечить приписам Закону України "Про третейські суди".
Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 3-37гс15, а також у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 910/8961/17, від 28 січня 2021 року у справі № 01/19-2020 та від 15 червня 2023 року у справі № 824/77/22.
У цьому випадку спір між сторонами виник на підставі укладеного між ними кредитного договору від 29 квітня 2021 року № КВ-00065/04-21/1412?, грошові кошти надавались ОСОБА_2 на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником (цілі, не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб), отже на ці правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", тобто спір підвідомчий третейським судам.
Разом з тим, у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (частина третя статті 16 Закону України "Про третейські суди").
Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").
У третейській угоді ОСОБА_2 погодила, що склад третейського суду для розгляду спорів призначається у встановленому регламентом третейського суду порядку.
Таким чином, сторони домовилися про вирішення спорів за договором у конкретно визначеному постійно діючому третейському суді та відповідно до регламенту, не зазначивши про наявність певних інших домовленостей, зокрема щодо кількісного та персонального складу третейського суду.
13 січня 2025 року від КС "Зараз" до Верховного Суду надійшли належно засвідчені копії матеріалів третейської справи № 1008-23/02, Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" та список судів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" на 2023 рік.
Відповідно до статті 12 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" третейським суддею, який розглядає справу одноособово, третейськими суддями у разі розгляду справи у складі трьох третейських суддів, можуть бути призначені особи із списку третейських суддів Третейського суду за їх згодою, які прямо чи опосередковано не заінтересовані в результаті вирішення спору, а також мають необхідний досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
Підписання третейської угоди, навіть без прямого зазначення, свідчить про те, що сторони доручають Голові третейського суду самостійно призначити для розгляду справи третейських суддів зі списку (стаття 13 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа").
За змістом частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди", якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.
У третейській угоді, укладеній між КС "Зараз" та ОСОБА_2, сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору.
Відповідно до поданого Верховному Суду списку у 2023 році до складу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" входило чотири судді, у тому числі й Голова третейського суду Морозов О. В.
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 прийнято у складі одного третейського судді - Морозова О. В., а не у складі трьох суддів третейського суду, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Керуючись нормами процесуального законодавства щодо меж розгляду заяви про скасування рішення третейського суду (частина четверта статті 457 ЦПК України), враховуючи, що склад третейського суду, яким прийнято рішення від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02, не відповідав вимогам частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди", колегія суддів констатує наявність підстави для скасування рішення третейського суду, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 458 ЦПК України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 824/38/24.
Отже, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств "Бона Деа" від 11 грудня 2023 року у справі № 1008-23/02 задовольнити.