ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 911/899/22 (911/1842/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Козловська Д.В.,
відповідача-1 - ОСОБА_8,
відповідача-2 - ОСОБА_9,
відповідача-3 - ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - ОСОБА_7, Отрюх Б.В., Доманська М.Л.)
у справі №911/899/22(911/1842/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп"
до 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_3
про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи №911/899/22
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп",
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У червні 2023 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" (далі - ТОВ "Софія буд груп") Козловська Діана Валеріївна звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення, укладених 30.07.2021 між ТОВ "Софія буд груп" та ОСОБА_2, а саме: №312-нжп468, №312-нжп470, №312-нжп471, №312-нжп476, №312-нжп478, №312-нжп487, №312-нжп484, №312-нжп489, №312-нжп491, №312-нжп492, №312-нжп493, №312-нжп494; та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень згідно з переліком, наведеним у позовній заяві.
2. Ліквідатор з посиланням на ч.ч. 2, 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ст.ст. 215, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначає, що боржник за наявності непогашеної заборгованості перед кредиторами, відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скара" (далі - ТОВ "Скара") та наявного судового провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід фінанс" (далі - ТОВ "Схід фінанс"), в один день - 30.07.2021, укладено 12 договорів, за якими відчужено у власність ОСОБА_2 майнові права на нежитлові приміщення без отримання оплати, яка встановлена цими правочинами. В частині витребування майна ліквідатор вказує, що боржником як забудовником було побудовано та введено в експлуатацію багатоквартирний будинок, в якому розташовані спірні нежитлові приміщення, та які вибули із власності ТОВ "Софія буд груп" без волі останнього.
3. 15.02.2024 у порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, яка протокольною ухвалою суду від 01.04.2024 прийнята судом до розгляду. Додатковою підставою для визнання договорів недійсними позивач зазначає укладення боржником договору із заінтересованою особою. Зазначені висновки зроблені на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.01.2023, публікацій в мережі Інтернет (матеріали журналістських розслідувань) та інформації від потерпілої сторони Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" у кримінальному провадженні №62019000000001257.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. Відповідно до довідки Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 21.01.2021 №92 та сертифікату №ІУ123201222774 від 04.01.2021, який виданий на підставі акта готовності об`єкта в експлуатацію від 17.12.2020, замовником об`єкта нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ "Софія буд груп".
5. 30.07.2021 між ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ "Софія буд груп" (продавець) укладені 12 договорів купівлі-продажу майнових прав (далі - Договори).
6. Пунктом 2.5 Договорів передбачено, що покупець зобов`язується сплатити продавцю кошти у розмірі, що буде визначений згідно з п. 2.4 Договорів, до моменту підписання акта приймання-передачі майнових прав за цими Договорами.
7. У п. 4.1 та пп. 4.2.1 Договорів сторони передбачили, що вартість майнових прав сплачуються на поточний банківський рахунок продавця ( НОМЕР_1 ), або через касу продавця, що підтверджується прибутковими касовими ордером, у національній валюті України в т.ч. ПДВ.
8. Передача майнових прав на об`єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов`язань щодо сплати вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, передбаченої п. 4.1 Договорів, за актом приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості - додатком №4, який підписується повноважними представниками сторін. У разі укладення "Уточнення протоколу погодження договірної ціни та графіку платежів", "Уточнення…" є додатком №4, а "Акт…" отримує номер додаток №5 (п. 5.1 Договорів).
9. Відповідно до п. 5.2 Договорів продавець зобов`язаний передати покупцеві майнові права на об`єкт нерухомості у власність за актом приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості в день остаточного розрахунку покупцем за відповідним Договором.
10. В матеріалах нотаріальних справ містяться довідки ТОВ "Софія буд груп" від 31.08.2021 та від 03.09.2021, в яких повідомляється, що ОСОБА_2 брав участь в інвестуванні будівництва вищезазначених об`єктів, розташованих за адресою АДРЕСА_1, та сплатив ТОВ "Софія буд груп" повну вартість майнових прав за відповідними Договорами.
11. Зі змісту листа АТ "Універсал банк" від 10.11.2022 та доданих до нього виписок вбачається, що відповідні кошти за майнові права на рахунок ТОВ "Софія буд груп" від ОСОБА_2, у тому числі на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, не перераховувались.
12. Відповідно до наданої інформації ГУ ДПС у Київській області, ТОВ "Софія буд груп" анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу від 14.11.2022 №2409/04, у зв`язку з відсутністю поставок та ненаданням декларації. Із змісту наданої інформації, яка міститься на CD-диску, вбачається, що декларація з податку на додану вартість за наслідками укладення спірних правочинів ТОВ "Софія буд груп" не подавалась.
13. Крім того, у зазначеному листі вказано, що з 26.07.2021 по 17.08.2022 право підпису податкової та іншої звітності в електронному вигляді ТОВ "Софія буд груп" мав директор ОСОБА_4, сертифікат КЕП отримано в КНЕДП ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна".
14. 04.08.2022 між ОСОБА_2 (продавець) від імені якого на підставі довіреності, посвідченої Заєць І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.07.2022 за реєстровим №512 діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу у Київській області Бікінеєвою І.А. та зареєстрованого у реєстрі за №713 (далі - Договір №713).
15. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 2.1 Договору №713 продавець передає у власність покупця, а покупець приймає в особисту приватну власність нежитлове приміщення №470, загальною площею - 33,2 кв.м, у будинку АДРЕСА_1 і сплачує 548400,00 грн (еквівалент суми у розмірі 14940,00 дол. США на день укладення Договору).
16. Оціночна вартість нежитлового приміщення згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки, наданого ТОВ "Енфілд Консалт", станом на 28.07.2022 складає 294224,00 грн.
17. Відповідно до змісту квитанцій від 04.08.2022 сторонами Договору №713 виконані свої зобов`язання в частині здійснення оплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а також оплати, які пов`язані із складенням та нотаріальним посвідченням цього Договору.
18. 06.10.2022 між ОСОБА_2 (продавець), від імені якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.09.2022 Сербіною Н.П. за реєстровим №900, та ОСОБА_1 (покупець), від імені якої діє ОСОБА_11 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 16.09.2022 Шоробурою-Гіркою Н.С. за реєстровим №3028, укладені договори купівлі-продажу нежитлового приміщення, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіною Н.П. та зареєстрованого у реєстрі:
- за №967 (далі - Договір №967). Відповідно до п. 1 Договору №967 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №468, цокольний поверх, загальною площею 64,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 593503,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 593503,00 грн (п. 4);
- за №969 (далі - Договір №969). Відповідно до п. 1 Договору №969 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №471, під`їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 60,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 576499,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 576499,00 грн (п. 4);
- за №971 (далі - Договір №971). Відповідно до п. 1 Договору №971 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №476, під`їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 61,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 578393,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 578393,00 грн (п. 4);
- за №973 (далі - Договір №973). Відповідно до п. 1 Договору №973 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №478, під`їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 59,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 579030,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 579030,00 грн (п. 4);
- за №975 (далі - Договір №975). Відповідно до п. 1 Договору№975 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №484, під`їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 63,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 589799,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 589799,00 грн (п. 4);
- за №977 (далі - Договір №977). Відповідно до п. 1 Договору №977 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №487, під`їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 39,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 358598,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3 Договору). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 358598,00 грн (п. 4);
- за №979 (далі - Договір №979). Відповідно до п. 1 Договору №979 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №489, під`їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 58,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 544222,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 544222,00 грн (п. 4);
- за №981 (далі - Договір №981). Відповідно до п. 1 Договору№981 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №491, під`їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 44,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 421796,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 421796,00 грн (п. 4);
- за №983 (далі - Договір №983). Відповідно до п. 1 Договору№983 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №492, під`їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 547930,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 547930,00 грн (п. 4);
- за №985 (далі - Договір №985). Відповідно до п. 1 Договору №985 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №493, під`їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 39,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 352291,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 352291,00 грн (п.4);
- за №987 (далі - Договір №987). Відповідно до п. 1 Договору №987 продавець в особі представника зобов`язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов`язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №494, під`їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 583341,00 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п. 3). Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ "Енфілд Консалт" від 01.08.2022, становить 583341,00 грн (п. 4).
19. Відповідно до матеріалів нотаріальної справи покупець здійснив оплату збору до Пенсійного фонду України, встановленого при купівлі нерухомого майна, та інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством, що підтверджується відповідними квитанціями від 06.10.2022.
20. Зі змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13.06.2023 убачається, що право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані за ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 на підставі відповідних договорів.
21. Ухвалою суду від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Софія буд груп"; введено процедуру розпорядження майном ТОВ ТОВ "Софія буд груп" на 120 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну; визнані вимоги ТОВ "Скара" у загальному розмірі 1507034,40 грн; вирішено інші процесуальні питання у справі. Зазначена заборгованість виникла у боржника у зв`язку із порушенням умов договору пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська Борщагівка №2 від 15.01.2018 у частині своєчасної оплати пайової участі. Ця обставина підтверджується рішенням суду від 12.11.2018 у справі №911/1780/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021.
22. Крім того, за результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 28.11.2022, якою визнанні кредиторські вимоги, зокрема, ТОВ "Схід фінанс" до ТОВ "Софія буд груп" у розмірі 103573562,73 грн, які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №9 від 11.11.2020, договору про відступлення права вимоги від 14.09.2016, а також додаткової угоди від 10.06.2016 до договору генерального підряду №12-07-27 від 12.07.2012 та договору №КП10-06-16 від 10.06.2016. Як зазначено в ухвалі, сторони договору про відступлення права вимоги №9 від 11.11.2020 визначили, що первісний кредитор (ТОВ "Туристична компанія ЮТН-Україна") передав новому кредиторові (ТОВ "Схід фінанс"), а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до ТОВ "Софія буд груп" (боржник) сплатити грошові кошти у розмірі 72272386,60 грн (основне зобов`язання), що існує на момент укладення цього договору у боржника перед первісним кредитором.
23. Постановою суду від 20.04.2023, серед іншого, визнано ТОВ "Софія буд груп" банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В. Відповідно до змісту постанови вбачається, що загальний розмір заборгованості ТОВ "Софія буд груп" перед конкурсними кредиторами становить 184288663,40 грн, а вартість виявлених активів боржника складає 61825607,00 грн.
24. Додатково, у порядку ст. 88 ГПК України позивачем надано суду заяву свідка - ОСОБА_4, в якій останній повідомляє, що ніколи не займав посаду керівника ТОВ "Софія буд груп" в період з 2021 по 2023 роки, жодних документів від імені цього товариства не підписував та не міг підписувати; не давав згоди бути директором товариства, не надавав свої документи жодній особі для цього та не підписував документів із метою оформлення на цю посаду. Будь-якої оплати по оспорюваним Договорам від ОСОБА_2 чи будь-яких інших осіб не отримував, вказівок чи доручень іншим особам на отримання оплати за цими правочинами нікому не надавав.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2024 позов задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу майнових прав від 30.07.2021, укладені між ТОВ "Софія буд груп" та ОСОБА_2 . В іншій частині позову відмовлено.
26. Судове рішення мотивоване тим, що відсутні докази здійснення ОСОБА_2 оплати на користь ТОВ "Софія буд груп" за відчуження майнових прав згідно із договорами купівлі-продажу; боржник вчинив правочини з безоплатного відчуження майна за договорами купівлі-продажу в строк менший ніж три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Софія буд груп"; відсутні докази, що підтверджують укладення договорів із заінтересованою особою; набувачі є добросовісними, а позивач не довів, що витребування нерухомого майна з володіння останніх набувачів відповідає принципу пропорційності.
27. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2024 та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння відповідачів відповідне нерухоме майно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено винести окрему ухвалу по факту кримінального правопорушення та направлено її до Генеральної прокуратури України.
28. Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів наявності правочинів щодо передачі майнових прав від ТОВ "Софія буд груп" ОСОБА_2 ; маніпуляції щодо передачі майнових прав боржника здійснювалися невідомою особою в період після подання ініціюючим кредитором до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Софія буд груп"; майно, у вигляді майнових прав, вибуло поза волею боржника - ТОВ "Софія буд груп"; ОСОБА_2 не мав правових підстав для трансформації оспорюваних майнових прав в об`єкти нерухомості з подальшою їх реалізацією іншим особам; набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об`єктів нерухомості відбулося за наявності відкритої справи про банкрутство.
29. Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що оскільки майнові права боржника були безпідставно трансформовано в нерухоме майно, то поверненню підлягають саме об`єкти нерухомості, оскільки суть речей не змінилася, та вказана трансформаціє не передбачає доплати.
30. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанцій зазначив про можливість віндикації майна у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з огляду на те, що майнові права ТОВ "Софія буд груп" вибули поза його волею; а подальші маніпуляції з майновими правами (а саме трансформація майнових прав в нерухомість (27.06.2022) та подальший її продаж (04.08.2022)) відбувалися після подання ініціюючим кредитором до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (20.06.2022).
Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників
31. ОСОБА_1 (далі - скаржник-1) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 в частині витребування у ОСОБА_1 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлових приміщень, згідно з переліком в касаційній скарзі, а рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2024 залишити в силі.
32. У касаційній скарзі скаржник-1 зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а також посилається на приписи ч. 3 ст. 310 ГПК України в частині не дослідження зібраних у справі доказів, які свідчать про факт укладання договорів купівлі-продажу майнових прав та порушення ст. 91 ГПК України в частині наслідків ненадання суду оригіналів договорів купівлі-продажу майнових прав.
33. Так, скаржник-1 вказує, що суд апеляційної інстанції не застосував:
- висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, від 22.05.2024 у справі №924/408/21(924/287/23), від 18.02.2021 у справі №14/5026/1020/2011, від 29.05.2024 у справі №910/5808/20, від 26.09.2023 у справі №904/637/22(904/3477/22), від 15.03.2023 у справі №725/1824/20, від 30.11.2022 у справі №522/14900/19, від 22.12.2018 у справі №910/4715/16, від 18.02.2021 у справі №Б-39/187-08, від 10.10.2024 у справі №909/413/21(909/1074/22) щодо застосування положень ст. 388 ЦК України та ч. 2 ст. 42 КУзПБ у подібних правовідносинах, зокрема про необхідність перевірки факту добросовісності кінцевого набувача майна, перевірки пропорційності втручання у добросовісне володіння, неможливості витребування майна у добросовісного набувача з підстав незаконності вибуття майна внаслідок фраудаторності правочину;
- висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі №922/3637/17, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 щодо застосування положень ст. 388 ЦК України в контексті критеріїв, які свідчать про добросовісність набуття майна у власність;
- висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 29.06.2022 у справі №522/12192/17, від 18.11.2020 у справі №694/1726/18, від 26.07.2018 у справі №902/389/16, від 14.02.2018 у справі №477/221/16-ц щодо застосування положень ст. 388 ЦК України в контексті неможливості витребування майна, якщо воно зазнало змін, перетворень, трансформації;
- висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 26.11.2019 у справі №910/7407/18, від 12.12.2019 у справі №910/1997/18, від 11.10.2018 у справі №922/189/18 про застосування положень ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо обставин, які вказують, що договір не був укладений;
- висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 24.05.2023 у справі №947/29816/19 про застосування положень ч. 2 ст. 87 ГПК України та ч. 1 ст. 218 ЦК України щодо обставин, які не можуть підтверджуватися показаннями свідка, а також того, що рішення суду не може ґрунтуватися на заяві свідка.
34. Також скаржник-1 зазначає про сумніви у неупередженості складу суду апеляційної інстанції, що ухвалив оскаржувану постанову від 13.11.2024.
35. Скаржник-1 зауважує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово відходив від підстав позову, які були первісно заявлені ним. Зокрема, звертаючись до суду з позовом, позивач вважав, що визнання недійсним правочину щодо вибуття майна з власності боржника в порядку ст. 42 КУзПБ автоматично призводить до витребування майна в добросовісного набувача в порядку ст. 388 ЦК України (не обґрунтовуючи жодним чином, яким чином підтверджується відсутність волевиявлення боржника на вибуття майна з власності). Однак, відповідно до позиції Верховного Суду, майно, яке було відчужене за фраудаторним правочином за відсутності дефекту волі, не може бути витребувано саме у добросовісного набувача згідно з приписами ст. 388 ЦК України.
36. На думку скаржника-1, задоволення позову у цій справи призводить до покладення індивідуального та надмірного тягаря саме на фізичну особу - добросовісного набувача майна, яка не знала та не могла знати про будь-які обмеження, що стосуються нежитлових приміщень. Зазначене свідчить про суттєве зміщення балансу пропорційності не на користь добросовісного набувача майна, а на користь осіб, винних у вчиненні правочинів в умовах порушень, на які посилається ліквідатор.
37. Скаржник-1 зауважує, що ОСОБА_1, набуваючи нежитлові приміщення за договорами купівлі-продажу від 06.10.2022, діяла як добросовісний учасник правовідносин, вона не мала прихованих намірів, виходила з обставин, які повністю дозволяли їй набути відповідне нерухоме майно. Суд апеляційної інстанції фактично самоусунувся від оцінки обставин добросовісності набуття майна, прямо зазначивши, що це немає значення. Натомість суд першої інстанції належно оцінив зазначені обставини, у зв`язку з чим прийняв обґрунтоване рішення.
38. Також скаржник-1 вважає, що майнові права на нежитлові приміщення, які колись належали позивачу згодом припинились та зазнали трансформації у майно, яке в подальшому було продане ОСОБА_1 як добросовісному набувачу. Таке майно не може бути витребуване на користь ТОВ "Софія Буд Груп", адже в тому вигляді, якому воно існує зараз, воно ніколи не належало позивачу.
39. Скаржник-1 аргументує, що фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів ч. 8 ст. 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18). У зв`язку з цим, скаржник-1 вважає, що твердження суду апеляційної інстанції про неукладеність договорів виключно з тих підстав, що їх оригінали не були надані суду, є формальними, та не виключає того факту, що оригінали цих документів не збереглись в учасників правочинів. Проте суду були надані інші докази про те, що оригінали зазначених документів існували і призвели до правових наслідків як здійснення державної реєстрації прав.
40. Щодо поданої позивачем заяви свідка - колишнього директора ТОВ "Софія Буд Груп", то на думку скаржника-1, він не свідчить і не може свідчити про неукладення договору або ж про його несплату.
41. Також скаржник-1 вважає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді ОСОБА_7, з огляду на те, що 4 апеляційні скарги розглядались судом апеляційної інстанції протягом трьох послідовних днів. При цьому, 12.11.2024 та 13.11.2024 інших справ під головуванням судді ОСОБА_7 у суді призначено не було.
42. Крім того, скаржнику-1 стало відомо, що 19.11.2024 порядком денним №99 засідання Вищої ради правосуддя призначено розгляд матеріалів щодо звільнення судді у зв`язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_7, а 19.11.2024 на сайті Вищої ради правосуддя з`явилась інформація про те, що суддю ОСОБА_7 було звільнено у відставку у зв`язку з поданням ним відповідної заяви.
43. Скаржник-1 вважає, що суддя ОСОБА_7 достовірно знаючи, що 19.11.2024 по його заяві може бути вирішено питання про його звільнення у відставку, здійснив розгляд справи протягом трьох послідовних днів (що є атиповим для вказаного суду), щоб завершити розгляд до моменту його звільнення, оскільки справа була єдиною справою, яку ОСОБА_7 розглянув у зазначений спосіб. Інші справи (у кількості щонайменше 51 шт.), які були у провадженні судді ОСОБА_7, залишаються нерозглянутими ним та будуть передані на автоматизований розподіл між суддями Північного апеляційного господарського суду. У зв`язку з цим, у діях головуючого судді ОСОБА_7 вбачається наявність упередженого ставлення до справи та його бажання розглянути справу до відставки з-поміж інших справ, які перебували у провадженні судді.
44. ОСОБА_2 (далі - скаржник-2) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024, виклавши її мотивувальну частину щодо вимог про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу майнових прав (№312-нжп468, №312-нжп470, №312-нжп471, №312-нжп476, №312-нжп478, №312-нжп487, №312-нжп484, №312-нжп489, №312-нжп491, №312-нжп492, №312-нжп493, №312-нжп494), які укладені 30.07.2021 між ТОВ "Софія буд груп" та ОСОБА_2 з урахуванням положень касаційної скарги ОСОБА_2 .
45. Скаржник-2 вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 204, 629, 655, 1087 ЦК України, ст.ст. 73, 75, 91 ГПК України, ст.ст. 20, 21, 22, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і як підставу касаційного оскарження зазначає обставини, передбачені п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
46. На думку скаржника-2, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 22.02.2023 у справі №465/5980/17, від 10.03.2021 у справі №607/11746/17, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18, від 14.05.2024 у справі №357/13500/18.
47. Скаржник-2 вважає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
48. Скаржник-2 зауважує, що з аналізу Договорів купівлі-продажу майнових прав від 30.07.2021 чітко вбачається їх оплатний характер, зокрема, п. 4.1 Договорів встановлені порядок оплати і вартість майнових прав, а п. 4.3 Договорів встановлений строк оплати вартості майнових прав.
49. Крім того, на думку скаржника-2, в матеріалах справи наявні довідки, видані ТОВ "Софія буд груп" ОСОБА_2, які свідчать про повний розрахунок відповідача-1 за оскаржуваними Договорами купівлі-продажу майнових прав, а з урахуванням положень ст. 91 ГПК України позивач додав до позовної заяви належним чином засвідчені копії зазначених Договорів, чим підтвердив наявність у позивача оригіналів цих документів. Проте, суд апеляційної інстанції проігнорував вказані факти.
50. Скаржник-2 з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, зауважує, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Зазначене, на думку скаржника-2, свідчить про те, що Північний апеляційний господарський суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
51. Також скаржник-2 вважає, що суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що трансформація майнових прав в нерухомість відбулась на місяць раніше аніж було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Софія буд груп", а заборгованість ТОВ "Софія буд груп" перед конкурсними кредиторами та процедура виявлення активів ТОВ "Софія буд груп" відбулись майже через 2 (два) роки після укладання Договорів купівлі-продажу майнових прав.
52. Крім того, у касаційній скарзі вказано, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, що в матеріалах справи наявна Інформаційна довідка із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №343247359 від 17.08.2023, з якої вбачається, що на момент укладення Договорів купівлі-продажу майнових прав у власності позивача перебували об`єкти нерухомості/майнові права на об`єкти нерухомості у кількості щонайменше 80 одиниць, без урахування майнових прав на нерухоме майно, яке є предметом розгляду цієї справи. Зазначене, на думку скаржника-2, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки та не перевірив обставини, чи власне призвели саме оспорювані Договори до шкоди кредитору, яка проявляється в тому, що боржник перестає бути платоспроможним, а відтак суд не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи.
53. Скаржник-2 вважає, що оскаржувана постанова по суті спору (резолютивна частина) підлягає залишенню без змін у вказаній частині з викладенням її мотивувальної частини щодо визнання недійсними 12-ти Договорів купівлі-продажу майнових прав в іншій редакції.
54. ОСОБА_3 (далі - скаржник-3) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 в частині витребування у ОСОБА_3 нежитлового приміщення, №470, під`їзд №2, цокольний поверх, приміщення 470, загальною площею 33,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2604463432080 на користь ТОВ "Софія буд груп", а рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2024 залишити без змін в частині відмови в задоволенні позовної заяви ТОВ "Софія буд груп" у витребуванні у ОСОБА_3 цього ж нежитлового приміщення на користь "Софія буд груп".
55. Скаржник-3 у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та як підставу касаційного оскарження зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
56. Так, на думку скаржника-3, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 6, 203, 215, 218, 221-223, 226, 229-232, 234, 328, 331, 334, 387, 388, 392, 627, 656, 658 ЦК України, ст.ст. 7, 42 КУзПБ, ст.ст. 73, 75, 76, 78, 79, 83, 87 ГПК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 15.10.2019 у справі №813/8801/14, від 01.06.2022 у справі №559/2587/19, від 24.02.2021 у справі №926/2308/19, від 29.05.2024 у справі №910/5808/24, від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц, від 27.05.2020 у справі №641/9904/16-ц, від 21.03.2019 у справі №909/175/18, від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, від 22.05.2024 у справі №924/408/21(924/287/23), від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19), від 21.03.2019 у справі №909/175/18, від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, від 23.06.2020 у справі №680927/16-ц, від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 21.09.2022 у справі №908/976/19.
57. Скаржник-3 зауважує, що в матеріалах справи містяться копії Договорів купівлі-продажу майнових прав, акти приймання-передачі майнових прав, акти приймання-передачі об`єктів нерухомості, довідки про оплату внесків, підписані директором ТОВ "Софія Буд Груп" ОСОБА_4, а відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 дійсно був директором ТОВ "Софія Буд Груп", в тому числі станом на дати укладення Договорів купівлі-продажу майнових прав.
58. На переконання скаржника-3, заява свідка ОСОБА_4 є недостовірним доказом, а також не може вказувати на вірогідність тих обставин, які в ній зазначені. Також скаржник-3 вказує, що Договори купівлі-продажу майнових прав стали підставою для першої реєстрації права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_2, а скан-копії з їх оригіналів наявні у відповідних реєстрах.
59. На думку скаржника-3, укладеність/неукладеність, фіктивність Договорів купівлі-продажу майнових прав не були підставами (вимогами) позовної заяви позивача та відповідно не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73-80 ГПК України.
60. Крім того, скаржник-3 вважає, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону, однак суд апеляційної інстанції цього не зробив.
61. Скаржник-3 аргументує, що ТОВ "Софія Буд Груп" не доведено вибуття майнових прав з його володіння у власність ОСОБА_2 без наявності волевиявлення.
62. Скаржник-3 вказує, що навіть факт відкриття кримінального провадження, наявність окремої ухвали від 13.11.2024 у справі №911/899/22(911/1842/23) за відповідним фактом не може свідчити про фіктивність договорів до моменту винесення вироку суду, яким буде встановлено відповідні обставини, тому що матеріали справи не містять доказів того, що директором був хтось інший ніж ОСОБА_4, як і відсутня відповідна почеркознавча експертиза.
63. На думку скаржника-3, витребувати майно з чужого незаконного володіння може власник майна, тоді як ТОВ "Софія Буд Груп" було власником майнових прав, а тому неможливо витребувати у власника нежитлових приміщень власником майнових прав нерухомості. Так, наявність Договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп470 від 30.07.2021 свідчить про добровільну передачу майна продавцем покупцю, тобто добровільну передачу майнових прав, а тому, щоб витребувати майно у фактичного власника доведенню підлягає недійсність первинного договору.
64. Скаржник-3 вважає, що вона є добросовісним власником спірного майна, право на яке за нею зареєстровано, що підтверджується договором між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 04.08.2022, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №30646757, квитанцією №1-130к від 04.08.2022, квитанцією №1-133к від 04.08.2022, квитанцією №1-131к від 04.08.2022. У даному випадку підлягають дослідженню обставини справи на предмет наявності легітимної мети при витребуванні спірного майна, а також дослідження обставин справи на предмет чи відповідні дії є пропорційними легітимній меті втручання у право власності відповідачів-2 та 3.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
65. До Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційні скарги, в якому позивач із посиланням на правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову, що оскаржується, - без змін.
66. Позивач зауважує, що оспорювані Договори взагалі не укладалися та не виконувалися з боку позивача, майно ніколи не передавалося у власність відповідача-1, оплата за майно не здійснювалась, а державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем-1 відбулась взагалі без будь-яких правових підстав, за підробленими документами.
67. У відзиві вказано, що відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Позивач вказує, що відповідач-1 не надав оригіналу жодного документу, який свідчить про дійсне виконання Договорів купівлі продажу майнових прав (наприклад, доказів що підтверджують розрахунки чи про передання йому спірного майна), або доказу, який містить оригінал підпису ОСОБА_4, що унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи та встановлення підробки підписів.
68. Позивач вважає, що апеляційний суд правильно встановив, що спірні договори не виконувалися з боку ТОВ "Софія буд груп", та цілком правильно не взяв як докази копії документів, які не були підтверджені оригіналами. При цьому, на думку позивача, суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що оскільки Договори не укладалися, то вони не можуть бути визнані недійсними, а належним способом захисту є позов про усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном або віндикаційний позов про витребування майна.
69. Додатково позивач вказує, що через неподання оригіналів документів, що унеможливило проведення експертизи підпису ОСОБА_4, відсутні докази укладання чи виконання Договорів купівлі-продажу майнових прав, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про неукладеність оспорюваних договорів.
70. Позивач вважає, що відповідачем-1 здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення без будь-яких правових підстав, майно, що є предметом оспорюваних Договорів вибуло із власності позивача без волі останнього, та в розумінні приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України, може бути витребувано у відповідача-2 та відповідача-3.
71. 21.01.2025 ОСОБА_2 подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
72. 23.01.2025 ОСОБА_2 подав до Верховного Суду низку додаткових пояснень щодо суті спору.
73. Наведені пояснення, які за свою суттю є відзивом на касаційні скарги, подані поза межами строку, встановленого в ухвалі від 11.12.2024, або є доповненнями до його касаційної скарги, які також подані з порушенням ч. 1 ст. 298 ГПК України. Водночас, відповідно до положень ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відтак, подані ОСОБА_2 додаткові пояснення залишаються без розгляду.