ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
скаржника - адвокат Липовенко Г.В.
розпорядник майна - арбітражний керуючий Різник О.Ю.
ТОВ "Спецпроект-Інвест" - адвокат Синьов Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 24.10.2024
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючого), Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 11.07.2024
у складі судді Стасюка С.В.
у справі № 910/7481/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У червні 2024 року ТОВ "Спецпроект-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у зв`язку з наявною непогашеною заборгованістю.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 відкрито провадження у справі №910/7481/24 про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; визнано грошові вимоги ТОВ "Спецпроект-Інвест" до боржника у розмірі 53 481 500,45 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю.
3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Еко-Буд-Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/7481/24 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/7481/24 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 20.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 20.12.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/7481/24, сформована в системі "Електронний суд" 20.12.2024.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" у справі № 910/7481/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.12.2024.
7. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/7481/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" від 20.12.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024; призначено розгляд Касаційної скарги на 04.02.2025 о 10:45 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
8. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд". Зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат зі сплати судового збору.
9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
9.1 Суд апеляційної інстанції в постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 (а також у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
9.2 Суд в ухвалі про відкриття справи про банкрутство вказав, що представник боржника не повідомив про причини неявки, що не відповідає дійсності, оскільки представником було подано клопотання з поясненням причин для відкладення розгляду заяви - неможливість до дати розгляду ознайомитись з матеріалами справи та недостатність часу для підготовки відзиву.
9.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що з наявних доказів, доданих до заяви про відкриття справи про банкрутство, вбачається, що заявником не було надано до суду належних доказів обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора.
9.4 Суд апеляційної інстанції в постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 щодо встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
9.5 Судами попередніх інстанцій не враховано, що між кредитором та боржником наявний спір про право, оскільки кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано постанову про відкриття виконавчого провадження, датовану 20.09.2023 і розпорядження приватного виконавця, датоване 21.09.2023. Однак, вказане розпорядження, що було надано ініціюючим кредитором до суду, є застарілим і за інформацією, наданою боржником представнику, не відображало на момент постановлення ухвали реальний стан розрахунків між боржником та кредитором.
9.6 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що боржник вказував судам на те, що на сьогодні докази його неплатоспроможності відсутні. При цьому, внаслідок накладення арешту на майно та кошти боржника, не зважаючи на те, що арешт не є припиненням права власності на майно або позбавленням таких прав, боржник був позбавлений можливості використання власних коштів.
9.7 Оскаржуваною ухвалою в порушення вимог процесуального закону було визначено кандидатуру розпорядника майна без здійснення автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.
9.8 Суди позбавили боржника права на надання правничої допомоги та надання обґрунтованого відзиву на заяву кредитора і свідомо не взяли до уваги заперечень боржника.
10. Представник скаржника в судовому засіданні 04.02.2025 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. ТОВ "Спецпроект-Інвест" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить у задоволенні касаційної скарги відмовити у повному обсязі, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
12. Розпорядником майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" - арбітражним керуючим Різником О. Ю. подано відзив на касаційну скаргу, в якому він заперечує проти вимог касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення вважає законними та обґрунтованими.
13. Представник ТОВ "Спецпроект-Інвест" та розпорядник майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" в судовому засіданні 04.02.2025 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
18. Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
19. Згідно частини другої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
20. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
21. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
22. За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
23. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
24. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
25. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
26. В силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
27. Згідно частини третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
28. Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
29. За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
30. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
31. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
32. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
33. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
34. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
35. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
36. Таким чином, для належного відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, суд має ретельно перевірити заяву ініціюючого кредитора та додані до неї документи на предмет відповідності вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та інших нормативно-правових актів з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів наявності заборгованості боржника та неможливості виконання боржником грошових зобов`язань і постановити таку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має бути обґрунтованою та мотивованою, де будуть встановлені всі ознаки неплатоспроможності боржника.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Спецпроект-Інвест" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" з підстав наявності у боржника заборгованості за Договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП-240 від 11.11.2019, яку останній неспроможний погасити.
38. Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі № 910/6240/23 позов ТОВ "Спецпроект-Інвест" задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест" заборгованість у розмірі 226 410 482,30 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 939 400,00 грн.
39. В ході розгляду справи № 910/6240/23, судом було встановлено наступне: "11.11.2019 між ТОВ "Спецпроект-Інвест" (підрядник за договором, позивач у справі) та ТОВ "Еко-Буд-Трейд" (генпідрядник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт №11-ПМП-240, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" (ДСТУ Б.ДД.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (надалі - роботи, об`єкт), відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим договором строки виконані роботи генпідряднику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкту, а генпідрядник зобов`язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Згідно з пунктом 1.2. договору замовником робіт (будівництва Об`єкта) є: Комунальне підприємство"Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва". Роботи за даним договором фінансуються замовником за рахунок бюджетних коштів виділених замовнику на фінансування об`єкту (пункт 1.3. договору). У відповідності до пункту 3.1 договору загальна вартість (договірна ціна) робіт за договором є динамічною та становить загальну суму на яку підписано сторонами додаткові угоди до цього договору та відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3. Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі Актів приймання виконаних (ф. №КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. №КБ-3), які, враховуючі умови фінансування робіт за бюджетні кошти, проводяться виключно фактичному надходженню грошових коштів від замовника на рахунок виконання робіт, згідно з пунктом 4.3. даного договору підряду. Генпідрядник проводить розрахунки з підрядником, у термін до 7-ми календарних днів, з моменту підписання проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в (далі - Акт виконаних робіт) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/" за формою №КБ-3 (далі - Довідка про вартість), затверджених ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок генпідрядника (пункт 4.3 договору). Згідно з пунктом 9.1.4 договору встановлений обов`язок генпідрядника оплатити виконані роботи відповідно до умов даного договору. Пунктом 11.5 договору сторони погодили, що здавання-прийняття робіт за цим договором здійснюється за проміжними Актами виконаних робіт щомісяця та після закінчення усього комплексу робіт за Актом про здачу робіт за договором підряду. Оформлення проміжних Актів виконаних робіт та кінцевого акту, а також додатків і необхідних документів до них. здійснюється підрядником. Відповідно до пункту 11.6 договору генпідрядник зобов`язується розпочати прийняття робіт за проміжними Актами виконаних робіт та Актом про здачу робіт за договором підряду негайно після отримання відповідного повідомлення підрядника. До повідомлення підрядника про готовність до передачі/здачі робіт прирівнюється надання генпідряднику оформленого Акту виконаних робіт або Акту про здачу робіт за договором підряду. Фінансування витрат на організацію приймання виконаних робіт покладається на підрядника. Генпідрядник забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного Акту виконаних робіт або Акту про здачу робіт за договором підряду протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт. Перелік документів, що оформляються при прийнятті Об`єкту в експлуатацію, відповідає чинним нормам, стандартам і правилам (пункт 11.7. договору). Пунктом 21.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.08.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи на суму 226 410 482,30 грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22, копії яких наявні в матеріалах справи. Проте, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 226 410 482,30 грн. Як вбачається з преамбули наданих позивачем копій актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, останні були складені на виконання договору № 11/04-17 від 11.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (підприємство), Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (генпідрядник) по об`єкту будівництва: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" (ДСТУ Б.ДД.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (підрядні). Таким чином судом встановлено, що об`єкт будівництва та сторони за актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22 та договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП240 від 11.11.2019 є тотожними, а відповідачем не надано доказів укладення між сторонами договору № 11/04-17 від 11.04.2017, чи оплати позивачу робіт за вказаними актами, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що вказані акти є доказом підтвердження виконання позивачем робіт за договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП240 від 11.11.2019 та прийняття їх відповідачем. Крім того, як вбачається із наданих позивачем копій акту приймання виконаних будівельних робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню робіт, обумовлених договором та в обсягах, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень. Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами договору, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт за завданням відповідача так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акт приймання виконаних будівельних робіт, який має бути сторонами належним чином оформлений та підписаний без будь - яких зауважень. Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт. Таким чином, підписання та узгодження замовником (відповідачем) актів приймання виконаних будівельних робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/174, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, виходячи з приписів чинного законодавства та умов Договору є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем будівельні роботи. Вищенаведене в сукупності дає змогу стверджувати, що виконаний позивачем обов`язок щодо виконання будівельних робіт за замовленням відповідача, кореспондує обов`язок відповідача як замовника (генпідрядника) із підписання актів наданих послуг в разі відсутності відмови від їх прийняття та своєчасної оплати виконаних підрядником робіт. З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 226 410 482,30 грн заборгованості за виконані за вказаним договором роботи підлягають задоволенню.".
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій 01.08.2023 Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 22.06.2023 у справі № 910/6240/23, яке набрало законної сили 01.08.2023.
41. Також, судами встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дем`янченком Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72838387 від 20.09.2023 на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/6240/23 про стягнення з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест" заборгованості у розмірі 226 410 482,30 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 939 400,00 грн, що загалом становить 227 349 882,39 грн.
42. Судами попередніх інстанцій встановлено в рамках виконавчого провадження було частково виконано рішення суду, зокрема, згідно розпорядження № 72838387, грошові кошти, що були стягнуті з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" в процесі примусового виконання рішення суду перераховано на погашення заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва № 910/6240/23 від 01.08.2023 на рахунок ТОВ "Спецпроект-Інвест" у розмірі 173 970 661,85 грн.
43. Враховуючи наведене, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість ТОВ "Еко-Буд-Трейд" перед ТОВ "Спецпроект-Інвест" становила 53 481 500,45 грн, в тому числі й судовий збір за подання заяви про відкриття справи про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому.
44. Також, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
45. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
46. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
47. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
48. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
49. При цьому, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.3, 9.6 постанови) фактично зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
50. При цьому, на висновки у наведених постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 910/7481/24 доказів та встановлених фактичних обставин.
51. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.3, 9.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
52. Аргументи скаржника (пункти 9.2, 9.8 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
53. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2024 було здійснено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" про продовження строку для подання відзиву та відкладення розгляду справи, яке було мотивовано наступним.
- строк для подання відзиву встановлений судом до 10.07.2024;
- Адвокатське об`єднання "Старокиївське" надає боржнику правничу допомогу в даній справі за договором про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого надання правничої допомоги починається з отримання письмового доручення клієнта на ведення справи;
- адвокат Липовенко Г.В. отримала доручення на ведення справи 08.07.2024. У зв`язку з чим, станом на дату подання цієї заяви представник ще не мала можливості ознайомитись з матеріалами справи. Тому, враховуючи те, що заявлена кредитором сума кредиторських вимог є значною і відкриття провадження може потягти для боржника серйозні фінансові наслідки, з метою підготовки правової позиції боржника у справі і збирання необхідних доказів, виявилась необхідність у продовженні встановленого строку для подання відзиву до 31.07.2024.
54. Згідно частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
55. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
56. Частинами другою, третьою статті 119 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
57. Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
58. Із доданого до заяви ордеру серія АІ 1633213, судом першої інстанції встановлено, що договір про надання правової допомоги між боржником та адвокатським об`єднанням укладений 24.05.2024, а безпосередньо адвокат Липовенко Г.В. наділена правом представляти інтереси боржника, зокрема у Господарському суді міста Києва з 12.06.2024, оскільки ордер датований саме 12.06.2024.
59. Судом правомірно зазначено, що твердження представника про те, що боржник надав йому доручення на ведення справи лише 08.07.2024 не є поважною причиною для продовження процесуального строку для подання відзиву.
60. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що жодних доказів на підтвердження цих тверджень про надання ТОВ "Еко-Буд-Трейд" представнику боржника адвокату Липовенко Г.В. доручення саме 08.07.2024 до заяви не додано.
61. Разом з тим, судом враховано, що боржник був обізнаний з надходженням заяви кредитора до суду ще з 17.06.2024, коли в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" судом було надіслано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, доставлено 17.06.2024 12:18. 19.06.2024 в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" було надіслано ухвалу суду про залишення заяви без руху, доставлено 19.06.2024 12:29. 25.06.2024 в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" було надіслано ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження про банкрутство та призначення підготовчого засідання, доставлено 25.06.2024 15:09.
62. Враховуючи наведене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що боржник був обізнаний про наявність заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство ще з 17.06.2024, оскільки отримував документи по справі.
63. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк для надання відзиву встановлений саме для боржника, а не для його представників. Боржник має право самостійно обирати представника та самостійно вибирати час для призначення.
64. Проте, судом першої інстанції встановлено, що клопотання представника боржника не містило жодної інформації про наявність непереборних обставин, які могли б завадити боржнику визначити свого представника раніше, або ж надати доручення, якщо таке було, як і не містить жодних обґрунтувань, щоб свідчили про недостатність боржнику часу скористатися наданим йому правом на подання відзиву.
65. Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
66. Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
67. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
68. При цьому, згідно частини четвертої статті 36 КУзПБ відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.
69. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
70. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
71. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
72. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
73. З огляду на викладене, суд першої інстанції в цьому випадку дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання боржника.
74. При цьому, помилковими є твердження скаржника про те, що не відповідають дійсності зазначені судом першої інстанції в ухвалі про відкриття справи про банкрутство обставини щодо того, що представник боржника не повідомив про причини неявки в судове засідання, оскільки зазначення скаржником в клопотанні в якості причин для відкладення розгляду заяви саме неможливість до дати розгляду ознайомитись з матеріалами справи та недостатність часу для підготовки відзиву, не є тотожним неможливості прийняття участі в судовому засіданні уповноваженого представника скаржника.
75. При цьому, скаржником у касаційній скарзі не зазначено про подання до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, яке було б мотивоване саме неможливістю прийняття участі в судовому засіданні уповноваженого представника скаржника.
76. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 9.2, 9.8 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
77. Аргументи скаржника (пункти 9.4, 9.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
78. Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, про що також вказає скаржник в своїй апеляційній скарзі.
79. Колегія суддів зазначає, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
80. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
81. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
82. Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
83. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).
84. У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення [обґрунтовані] боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
85. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять жодних доказів існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
86. З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" за заявою ТОВ "Спецпроект-Інвест".
87. Аргументи скаржника (пункт 9.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
88. Згідно частини восьмої статті 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
89. Положеннями статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.
90. Приписами п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
91. Частиною третьою статті 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
92. Судами встановлено, що для забезпечення права ініціюючого кредитора на пропозицію кандидатури арбітражного керуючого чи відмови від такої пропозиції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 встановлено ТОВ "Спецпроект-Інвест" десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом подання до суду, зокрема, пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна та відповідно заяву арбітражного керуючого про участь у справі.
93. На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2024 ініціюючим кредитором подано заяву про усунення недоліків, у якій останній просить суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю.
94. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.06.2024 від арбітражного керуючого Різника О.Ю. до суду надійшла заява про участь у справі про банкрутство та згода на призначення його розпорядником майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд", де останній також повідомив суд, що арбітражний керуючий не пов`язаний ні з ініціюючим кредитором, ні з боржником, ні з іншими учасниками провадження у справі про банкрутство. Ефективність дій арбітражного керуючого у справах, де він виконував/виконує повноваження відображена також у згоді на призначення у справу.
95. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відомостей про те, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, як судом першої інстанції та і апеляційним господарським судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених частиною третьою статті 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.
96. З огляду на викладене, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій щодо призначення розпорядником майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" арбітражного керуючого Різника О.Ю.
97. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
98. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
99. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
100. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
101. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
102. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
103. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
104. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
105. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -