ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 640/4141/21
адміністративне провадження № К/990/37063/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Амельохіна В.В. (головуючий), суддів: Качура І.А., Келеберди В.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Федотова І.В. (головуючий), суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" до КМУ, третя особа: Державне підприємство "Енергоринок", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження порядку погашення (списання) заборгованості за електроенергію відповідно до договорів купівлі-продажу різниці перетоків операторів системи розподілу, які є правонаступниками електропостачальних компаній, перед оптовим постачальником електроенергії - ДП "Енергоринок" у відповідності до вимог Закону України від 17 червня 2020 року №719-ІХ "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" (далі - Закон №719-ІХ);
- зобов`язати відповідача затвердити порядок погашення (списання) заборгованості за електроенергію відповідно до договорів купівлі-продажу різниці перетоків операторів системи розподілу, які є правонаступниками електропостачальних компаній, перед оптовим постачальником електроенергії - ДП "Енергоринок" у відповідності до вимог Закону №719-ІХ.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року позов задовольнив.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач у спірних відносинах не дотримався вимог частини п`ятої статті 4 Закону №719-ІХ.
Відтак, у спірних відносинах має місце бездіяльність відповідача щодо незатвердження порядку погашення (списання) заборгованості за електроенергію відповідно до договорів купівлі-продажу різниці перетоків операторів системи розподілу, які є правонаступниками електропостачальних компаній, перед оптовим постачальником електроенергії - ДП "Енергоринок" у відповідності до вимог Закону №719-ІХ.
3. Суди попередніх інстанцій встановили:
3.1 ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" здійснювало господарську діяльність на території Луганської області з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕУ від 17 травня 2006 року серії АБ №220851 та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі ліцензії НКРЕУ від 17 травня 2006 року серії АБ №220850. Територією здійснення ліцензованої діяльності була територія Луганської області без виключення.
3.2 У зв`язку з початком проведення антитерористичної операції, територія ліцензійної діяльності підприємства була розподілена на контрольовану і неконтрольовану органами державної влади України територію Луганської області.
3.3 Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2015 року №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (далі - Постанова №263) з 1 травня 2015 року підприємство зобов`язано було здійснювати постачання електричної енергії (різниці перетоків електроенергії) на тимчасово неконтрольовану владою України територію Луганської області.
3.4 Відповідно до пункту 8 Постанови №263 ДП "Енергоринок" здійснювало продаж електроенергії (різниці перетоків електроенергії) на неконтрольовану органами державної влади України територію Луганської області на підставі договору, укладеного з позивачем.
3.5 31 серпня 2015 року на підставі постанови №263, між позивачем та третьою особою укладено Договір купівлі-продажу перетоків електричної енергії №11572/01.
3.6 З 1 травня 2015 року позивач здійснював постачання електричної енергії (різниці перетоків електроенергії) на неконтрольовану територію Луганської області відповідно до приписів постанови №263 та на умовах Договору №11572/01.
3.7 Листом від 22 липня 2016 року № 01-29/2/405 позивач звертався до ДП "Енергоринок" з вимогою повного припинення постачання електричної енергії на неконтрольовану територію Луганської області.
3.8 Проте, фактичне постачання електричної енергії на неконтрольовану територію продовжувалося до 25 квітня 2017 року (оскільки тільки в зазначену дату був припинений переток електроенергії на неконтрольовану територію Луганської області згідно з листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 01/32-3457 від 14 квітня 2017 року).
3.9 Таким чином, позивач був зобов`язаний сплачувати за різницю перетоків електричної енергії (з контрольованої території на неконтрольовану) згідно умов Договору №11572/01.
3.10 Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у справі №826/9343/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року, позов ТОВ "ЛЕО" задоволено, визнано протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в частині ненадання погодження на припинення різниці перетоків електричної енергії ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", що проводить діяльність на території Луганської області, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, у період з листопада 2015 року по квітень 2017 року.
3.11 КМУ не прийняв нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону №719-ІХ та який би затверджував окремий порядок погашення (списання) заборгованості і примірний договір, передбачені частиною п`ятою статті 4 зазначеного Закону.
3.12 Уважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій КМУ звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На її обґрунтування скаржник зазначив, зокрема про відсутність висновків щодо питання застосування:
- частини п`ятої статті 4 Закону №719-ІХ (зокрема, застосування її без врахування поважних причин відтермінування затвердження порядку погашення (списання) заборгованості за електроенергію);
- пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №719-ІХ, частин сьомої, восьмої статті 20, частини другої, п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України (зокрема, щодо неможливості Урядом здійснювати затвердження порядків, які передбачають використання коштів у Державному бюджеті, без передбачення у державному бюджеті на відповідний рік видатків на вказані цілі).
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. На думку позивача рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
6. Третя особа - Державне підприємство "Енергоринок" подало пояснення, де зазначило про дискреційні повноваження Уряду, та що КМУ самостійно визначає послідовність прийняття нормативно-правових документів (відповідні порядки та примірні договори), що забезпечують реалізацію механізмів погашення заборгованості, передбачених Законом №719-ІХ. Просить задовольнити касаційну скаргу КМУ.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
9. 17 червня 2020 року прийнято Закон №719-ІХ, який набрав чинності 16 липня 2020 року, крім статей 5 і 6, які набирають чинності з 1 липня 2021 року. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади, пов`язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України.
10. Частиною п`ятою статті 4 Закону №719-ІХ передбачено, що погашення (списання) заборгованості здійснюється учасниками на підставі примірних договорів відповідно до окремих порядків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом.
11. Зазначений Закон був прийнятий Верховною Радою України саме для врегулювання особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.
12. Згідно з преамбулою Закону №719-ІХ, він визначає правові, економічні та організаційні засади, пов`язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України. Метою Закону є повне погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України.
13. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №719-ІХ передбачено, що учасники, зокрема, здійснюють погашення заборгованості шляхом погашення (списання) заборгованості відповідно до статті 4 Закону №719-ІХ.
14. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №719-IX, заборгованість за електроенергію відповідно до договорів купівлі-продажу різниці перетоків операторів системи розподілу, які є правонаступниками електропостачальних компаній, перед оптовим постачальником електроенергії, підлягає погашенню (списанню) на умовах, визначених Законом.
15. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону №719-ІХ, оптовий постачальник електричної енергії - Державне підприємство "Енергоринок" утворене для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії України.
16. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що, саме Закон №719-ІХ врегульовує питання погашення (списання) заборгованості ТОВ "ЛЕО" перед ДП "Енергоринок" за договором купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії №11572/01.
Отже, запровадивши новий ринок електричної енергії, держава закріпила спеціальні умови щодо погашення зазначеної заборгованості в порядку, визначеному окремим Законом №719-ІХ.
17. Пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №719-ІХ зобов`язано Кабінет Міністрів України:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону №719-ІХ;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом №719-ІХ;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом №719-ІХ.
18. Аналіз наведених норм Закону №719-ІХ дає підстави вважати, що з метою погашення (списання) заборгованості за договорами купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії учасниками ринку електричної енергії, цей Закон встановлює для КМУ обов`язок затвердити примірні договори та окремі порядки для здійснення погашення (списання) вказаної заборгованості.
19. Закон №719-ІХ набрав чинності з дня його опублікування, а саме 16 липня 2020 року, крім статей 5 і 6, які набирають чинності з 1 липня 2021 року. Жодних додаткових умов для набрання ним чинності в Законі не встановлено.
20. При цьому, Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (пункт 3 Прикінцевих положень) зупинено на 2021 рік дію пунктів 1 - 3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії".
21. Частина п`ята статті 4 Закону №719-ІХ, є чинною, її дію не зупинено Верховною Радою України.
22. Посилання скаржників на необхідність прийняття Верховною Радою України певних законопроектів, як на передумову затвердження КМУ відповідних порядків та примірних договорів для виконання Закону №719-ІХ, колегія суддів уважає необґрунтованими, оскільки, цей Закон не встановлює такої умови для відповідача.
Закон №719-ІХ визначає обов`язок КМУ - в місячний строк після набрання чинності Законом затвердити примірні договори та окремі порядки для здійснення учасниками ринку погашення (списання) заборгованості за договорами купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії.
Наведені відповідачем та третьою особою доводи (аналогічні були викладені в апеляційній скарзі) були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка.
23. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач у спірних відносинах не дотримався вимог частини п`ятої статті 4 Закону №719-ІХ. Тому у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо незатвердження порядку погашення (списання) заборгованості за електроенергію відповідно до договорів купівлі-продажу різниці перетоків операторів системи розподілу, які є правонаступниками електропостачальних компаній, перед оптовим постачальником електроенергії - ДП "Енергоринок" у відповідності до вимог Закону №719-ІХ.
24. Ураховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
25. Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.